Коаліція чотирьох європейських держав - Франції, Ірландії, Іспанії і Великобританії претендує на отримання ліцензії на проведення пошуково-розвідувальних робіт з метою виявлення нафти і газу, на відрізку континентального шельфу завдовжки понад 200 миль. Ділянка можливого видобутку займає площу в 31 тисячу квадратних миль і включає континентальний шельф Кельтського моря і Біскайської затоки. Це звернення вищеназваних держав в ООН обіцяє перетворити міжнародну політику підводного видобутку корисних копалин.
Такі претензії засновані на свіжих географічних і геофізичних даних, отриманих в останні роки групою вчених, що фінансуються Євросоюзом, отриманих ними шляхом досліджень узбережжя Іспанії. До того ж ще в 1973 році Ірландія відкрила перші газові родовища в цьому регіоні, повідомляє “Lenta.ru” з посиланням на газету The Guardian.
Проте екологи виступили проти цього проекту, назвавши його узаконенням "земельного грабежу". Виконавчий директор Грінпіс у Великобританії Саймон Редді назвав процес неправильним. "Це стає яблуком розбрату", - заявив він. "Якщо дозволити зробити це деяким, то за ними підтягнуться інші. Це звичайний земельний грабіж. До того ж тільки реально розвинуті країни зможуть отримати ліцензію на розробки. Інших чекає розчарування".
На території, де передбачається знайти поклади замороженого метану, переважають глибини до 5000 метрів. Це майже вдвічі перевищує глибину, на якій можливий комерційний видобуток корисних копалин. Міністр закордонних справ Ірландії, Дермот Ахерн, заявив: "Навряд чи ми маємо технології або економічні можливості вести видобуток корисних копалин на таких глибинах. Але у зв'язку з тим, що ціни на енергоносії постійно зростають, наші розробки принесуть значні дивіденди наступним поколінням".
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом