Убивство військовослужбовця Збройних сил України Петра Семироза у Чернігові стало однією з найрезонансніших історій, пов'язаних із представниками Національної гвардії України. У справі фігурує майор НГУ Олександр Солонинко, який перебуває під вартою. Однак, окрім кримінального провадження, залишаються питання до службового контролю та реакції командування.
На відсутність вичерпних публічних пояснень звертає увагу ветеран війни та громадський активіст Ярослав Бондаренко у своєму журналістському розслідуванні. Зокрема, він порушує питання відповідальності керівництва Північного Київського територіального управління НГУ, яке очолює бригадний генерал Антон Задорожний.
За інформацією, наведеною автором, Петра Семироза було вбито двома пострілами з табельного пістолета «Форт-12». У справі фігурує майор Нацгвардії Олександр Солонинко, який наразі перебуває під вартою.
Водночас розслідування акцентує увагу на обставинах, які виходять за межі безпосереднього кримінального провадження. Зокрема, журналіст ставить питання, чому після трагедії командування не оприлюднило розгорнутих результатів службового розслідування та інформації про дисциплінарні рішення.
Окремі запитання викликають обставини перебування начальника служби озброєння органу управління в іншому місті у нічний час, у стані алкогольного сп'яніння та з табельною зброєю.
На думку Ярослава Бондаренка, посилання на таємницю досудового розслідування не повинно ставати підставою для повного інформаційного вакууму. Адже суспільство має право знати, які внутрішні заходи вжило командування для запобігання подібним випадкам.
Ця історія набула додаткового резонансу на тлі інших скандалів у системі НГУ. Зокрема, журналіст згадує події на Петропавлівській Борщагівці, де військовослужбовців утримували у приватному будинку, повідомлення про побиття та можливе вимагання коштів.
Також у матеріалі йдеться про справу щодо можливого привласнення 150 млн гривень із коштів Нацгвардії та викриття військовослужбовця, якого підозрюють у привласненні й продажу 450 мінометних мін.
У центрі уваги опиняється вже не одна окрема кримінальна справа, а якість управління, контроль за особовим складом та відповідальність посадовців.
Ярослав Бондаренко звертає увагу на роль бригадного генерала Антона Задорожного, який очолює Північне Київське територіальне управління НГУ. На думку автора, бойові заслуги та державні нагороди не можуть звільняти керівників від відповідальності за можливі прорахунки в роботі підпорядкованих структур.








