Аналітика

Квартет замість тріо: чому Путін раптом погодився на участь європейців у мирних перемовинах

Квартет замість тріо: чому Путін раптом погодився на участь європейців у мирних перемовинах

Мирно-перемовний потяг, медійний скрип і гул якого було чутно по обидві сторони Атлантики, і де-факто, і де-юре буксує на місці. Натомість країна-агресорка РФ намагається максимально розмити ключовий тематичний кейс припинення війни в Україні. Деталі – далі в матеріалі ForUA.

Про тристоронні мирні  перемовини по лінії Україна-США-РФ, котрі відбулися днями в Абу-Дабі не чув хіба що глухий, позаяк інформаційний глобальний галас довкола них стояв ще той. Втім, якщо говорити конкретно про мирну компоненту (попередні домовленості про масштабний обмін полоненими виноситься за дужки), то дипломатія не те, що не зрушила з місця ні на крок — навпаки, з подачі Кремля заблукала у трьох соснах.

Про що власне мова? Передусім, про те, що за фактом зустрічі в Абу-Дабі країна-терористка раптом висловила готовність до прямого контакту з європейськими представниками під час нових раундів мирних переговорів щодо України. Про це повідомив путінський речник Пєсков. «Було б краще нам поспілкуватися з європейцями і зрозуміти, наскільки їх позиція потенційно може сприяти мирному процесу», -  зауважив він. За його словами, Москва спілкуватиметься з тією європейською командою, склад якої визначили самі ж європейці. Пєсков принагідно додав, що наразі обрані Європою переговорники поки не намагалися вийти на контакт з Росією.

Після ймовірного підключення європейських представників до переговорів щодо мирного врегулювання це буде перший прямий російсько-європейський контакт після початку сумнозвісної путінської «СВО». Раніше Кремль не бачив для колективної Європи місця за перемовним столом. Ба, більше, напередодні мирних перемовин в Абу-Дабі 10–11 листопада очільник росМЗС Лавров відверто знущався з європейців. «Якщо вони куплять квитки в Абу-Дабі... ну, нехай сидять там десь у готелі», - заявляв головний дипломат РФ. Дещо згодом, після зустрічі у Кремлі з американськими представниками Віткоффом та Кушнером Путін зазначив, що «Росія ніколи не була проти діалогу з Європою, проте хотіла б, щоби США попрацювали з європейцями і ті визначилися, хочуть вони миру чи війни».

Ясна річ, що коментувати по суті цю безглуздо-нахабну репліку Путіна не має жодного сенсу. Проте відверто дивує, як трампівські посланці не втомлюються слухати усю цю маячню, попри те, що їхні вуха вже звисають від щедро навішеної на них кремлівської локшини.

Хай там як, свій так званий переговорний марафон Віткофф та Кушнер завершили 12 листопада зустрічами з президентом Зеленським та європейськими представниками у Дубліні. «Наразі ми сфокусовані на тому, щоб підготувати прямі контакти між Москвою та нашими європейськими партнерами. Також ми займаємося підготовкою тем для обговорення на наступному раунді тристоронніх переговорів», - написав Кушнер у неділю,15 листопада, у соцмережі X.
«НАТО залишиться основою європейської безпеки, яка буде зміцнена більш ефективними механізмами підтримки контактів між військовими, запобігання конфліктам та взаємній деескалації за наявності практичних способів вирішення суперечок до того, як вони переростуть у кризи. Ось чому ми працюємо над включенням європейських партнерів безпосередньо до цих консультацій», - додав трампівський зять. За його словами, президент США підтримає лише ті домовленості, які «дозволять зміцнити безпеку України та Європи та знизять ризики нових конфліктів». Кушнер окремо акцентував, що «для припинення конфлікту будуть потрібні практичні компроміси всіх його учасників».

Між тим, склад європейських учасників подальших переговорів визначився невдовзі після завершення зустрічі у Дубліні. Як заявив голова Євроради Антоніу Кошта, до делегації увійдуть представники п’яти провідних країн «коаліції охочих» (Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Польща) та ще по одному представнику від Єврокомісії та Ради ЄС. Таким чином, це будуть ті європейські партнери, які власне на минулому тижні прилітали до Абу-Дабі.

Вельми показово, що наразі європейські представники не мають чіткого уявлення про те, як і про що говорити з путінською Росією, щоб переговори не стали провальними. «Ми маємо чітко заявити, зокрема й росіянам, чого ми хочемо після закінчення війни. Ми також маємо чітко позначити, чого ми очікуємо від США щодо довгострокової безпеки Європи», - написав напередодні на своїй сторінці в соцмережі X президент Франції Емманюель Макрон.
«Ті, хто хоче обмежити ресурси України, по суті прагнуть змусити її прийняти несправедливий мир, зробити її вразливою надовго, а водночас і всю Європу. Це дух поразки. Це рецепт наступної війни. Франція не може поділяти таку позицію», - додав він, не вдаючись при цьому до жодної конкретики.

«Позитив появи Європи за тристороннім столом США - Україна - Росія полягає в тому, що не можна обговорювати європейську безпеку без Європи. Тепер Європа долучилася й може сказати своє слово. Окрім того, Україна може отримати підтримку на переговорах від європейців, які налаштовані допомагати. Негатив наступний: Росії фактично вдалося затягнути тему європейської архітектури безпеки в рамку переговорів про завершення війни. Будуть качати тему відступу НАТО до кордонів 1991 за підтримки США. Європейська участь у переговорах буде використана для розколу європейської єдності», - зазначає викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар.

Натомість політолог Володимир Фесенко констатує наступне: «Судячи із заяв Віткоффа і Кушнера переговори невдовзі продовжаться, можливо, навіть, і дійсно за участі європейців. Але це буде продовження тактичного протистояння у форматі гібридної переговорної війни на тлі ескалації війни гарячої, особливо в повітрі. Багато хто каже: а навіщо тоді взагалі погоджуватись на ці переговори? Однак якщо ми відмовимось від цих переговорів, то це якраз те, на що Кремль і розраховує – на те, щоб вести переговори про Україну лише з американцями і без України. Влаштує Путіна і відсутність переговорів про завершення російсько-української війни. Тоді він буде домовлятись з американцями лише про спільний бізнес та про спільні політичні проєкти. Тому ми мусимо продовжувати ці переговори. Зараз вони мають скоріше тактичне значення. Але одночасно це створення переговорного фундаменту на перспективу, коли в Кремлі дозріють до розуміння необхідності завершувати цю війну. А для цього треба продовжувати і навіть посилювати воєнний, санкційний і політичний тиск на Росію».

Більш скептичний у своїх оцінках очільник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко. Задавшись цілком закономірним питанням про те, чому Путін раптом погодився на появу європейців на переговорах, експерт наголосив: «Щоб ні в кого не було ілюзій: ці переговори не про Україну, хоч ми ніби і в центрі уваги. Це переговори про те, як змусити європейців зняти санкції з РФ в обмін на гарантії безпеки та можливість американських компаній зайти посередниками при продажі російських товарів. І тому, поява європейців була передвизначена. Просто в силу слабкості самих європейців та певної заангажованості американців, Путіну вдалося показати свою згоду, ледве не як царський жест милості. Європейці поки явно не готові до нового формату переговорів. І проблема тут не в визначенні переговорника, проблема в мандаті для переговорів. Справа в тому, що навіть наші найбільші союзники мають одночасно дві протилежні думки: вони хочуть завершення війни (через фінансові та електоральні виклики) і одночасно хочуть її продовження (бо бояться агресії РФ. Як результат, в наступні місяці є висока загроза фрагментації проукраїнської коаліції».

На переконання політолога, в даному контексті ми є свідками «двомислення Путіна, який хоче торгувати з Європою і тут же говорить про сфери впливу і лякає європейців війною».

«Власне, така позиція Путіна – є головним стримуючим фактором для європейців. Але це не зупиняє, а лише сповільнює фрагментацію коаліції. При цьому, мені здається, що в Києві мало хто до кінця усвідомлює зміну модальності переговорів. І ми пробуємо продовжувати жити за лекалами 2022. На жаль, європейці вже почали хитатися і вони не зможуть жити в логіці 2022 (приїздіть, всі хто потребує, грошей дамо стільки, скільки треба, Путіна залишимо в ізоляції). Нам потрібно міняти стратегію і разом з європейцями будувати нову рамку червоних ліній. Бо хочемо ми чи ні, але ці червоні лінії вже починають зсуватися. І тепер питання в тому, в якій формі ми будемо через 5-6 місяців впливати на цей процес. Як учасники з правом голосу чи як спостерігачі. В світі є достатньо багато країн, які дуже остерігаються того, що право сильного оформлювати суверенітет над слабшим може стати тенденцією. І тут нашими природними союзниками стають Туреччина, Єгипет, Саудівська Аравія і і ряд інших країн. Більше того, така постановка питання ламає стратегію Китаю. А відтак,  нам конче потрібно розширювати шахову дошку і виходити з реалій 2026, а не 2022 року», - підсумовує Вадим Денисенко.

До речі, якщо говорити про фрагментацію проукраїнської коаліції, то вона, схоже, дійсно не минуча. Принаймні такий висновок можна зробити із недільного вечірнього відеозвернення президента Зеленського. У своєму спічі глава держави серед іншого  анонсував ревізію коаліцій на підтримку України, позаяк деякі «залишаються пустими».

Автор: Наталія Ромашова

Теги: