Ситуація з питанням мирного врегулювання по російсько-українській війні змінюється гранично динамічно. З одного боку, президент Зеленський заявляє про тиск США на Україну, з іншого – впливові західні медіа констатують, що економічний колапс може спонукати Путіна щонайменше до заморозки його горезвісної «СВО». Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Білий дім пропонує Україні свої гарантії безпеки в обмін на виведення ЗСУ з неокупованої частини Донецької та Луганської областей, - заявляє президент Зеленський. Як підкреслив глава держави у свіжому інтерв’ю агентству Reuters, Дональд Трамп наразі обрав стратегію тиску на Київ, а не на Москву у питанні завершення війни. Президент також додав, що американська сторона готова завершити оформлення документа про гарантії безпеки лише за згоди України вийти з Донбасу. Загалом, станом на зараз, вважає нинішній гарант української Конституції, країна-агресорка Росія, яка вимагає виведення ЗСУ зі сходу, робить ставку на те, що США втратять інтерес до мирних переговорів і зрештою вийдуть з них.
Поряд з тим, варто констатувати, що довкола мирна погода є доволі мінливою. Зокрема, про те, що зовсім нещодавно Кремль опинився перед ризиком серйозної економічної кризи, і це могло підштовхнути Путіна до припинення війни проти України, повідомило напередодні видання The New York Times (NYT). «Особливо показовою стала ситуація з нафтою, яку Росія була змушена продавати зі значним дисконтом, що боляче вдарило по ключових доходах держави. У таких умовах Путін, який раніше фактично ігнорував економічні застереження, почав уважніше дослухатися до ситуації. У його оточенні заговорили про те, що економічні труднощі можуть змусити Кремль хоча б частково переглянути свою позицію щодо війни і замислитися над варіантами переговорів. Ці настрої підкріплювалися й розмовами про кадрові зміни. Серед можливих фігур, які могли б отримати більший вплив у переговорах, називали Ігоря Сєчіна — одного з найближчих до Путіна людей. Паралельно ширилися чутки про потенційне перезавантаження уряду, яке могло зачепити й прем’єра Мішустіна. Усе це виглядало як підготовка до можливого геополітичного маневру», - констатує NYT.
Наразі окреслений сценарій, за даними видання, втратив актуальність з огляду на «стрімкі зміни на Близькому Сході».
«Однак навіть у самій Російській Федерації далеко не всі вірять у довготривалість такого полегшення. У політичних і ділових колах припускають, що ефект від зовнішніх факторів може виявитися короткочасним, а санкційний тиск з часом повернеться. Інакше кажучи, незабаром пану Путіну доведеться зробити важливий вибір: або погодитися на певну форму деескалації в Україні, потенційно включаючи припинення війни, або рухатися в протилежному напрямку — посилити контроль за всіма напрямками, навіть до точки нової мобілізації. Неможливо передбачити, яке рішення прийме Путін, але великим фактором буде те, чи продовжать Сполучені Штати вести власну війну в Ірані», - резюмує The New York Times.
У даному контексті варто звернути окрему увагу на те, в якій наразі ситуації опинився сам Трамп, який пропонує Україні апріорі неприпустимий територіальний «бартер». А ситуація, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. У середу, 25 березня, було опубліковано одразу два опитування громадської думки, які зафіксували падіння рейтингу президента США до найнижчої позначки з моменту його повернення до Білого дому. Опитування Reuters/Ipsos засвідчило, що діяльність Трампа схвалюють лише 36% американців, тоді як ще тижнем раніше його рейтинг становив 40%. Рівень невдоволення його роботою зріс з 58% до 62%.
Опитування Strength In Numbers / Verasight дає схожі цифри: 37% підтримки проти 60% несхвалення. Автори дослідження наголошують, що Трамп втратив підтримку за всіма напрямами своєї діяльності, а рівень схвалення його заходів щодо боротьби зі зростанням цін та інфляцією досяг найнижчого значення за всю історію спостережень і коливається в районі –39% (розраховується як рівень схвалення мінус рівень несхвалення – Ред.).
Результати економічного розділу дослідження Reuters/Ipsos також малюють вельми непривабливу для нинішнього господаря Овального кабінету картину. Лише 25% американців задоволені політикою Трампа щодо вартості життя — саме це питання було у центрі його передвиборчого порядку денного 2024 року. Дещо більше (29%) респондентів згодні з економічною політикою президента — антирекорд не лише для всього другого терміну Трампа, а й порівняно з будь-яким періодом президентства Джо Байдена.
Причиною таких показників стала військова кампанія США в Ірані. Удари по Ірану не схвалює 61% респондентів, що на 2% вище, ніж тижнем раніше. При цьому 46% опитаних переконані, що у довгостроковій перспективі дії США лише послаблять безпеку країни.
Проте найчутливішим моментом стала енергетична криза на тлі ударів у відповідь Тегерана по об’єктах у країнах Перської затоки та блокування Ормузької протоки і, як наслідок, стрімке зростання цін на бензин. За три тижні з початку конфлікту ціна на нього в Штатах піднялася з $2,93 за галон (3,79 літра) до $3,96.
Дональд Трамп вже зробив низку кроків, щоб вирівняти внутрішні ціни на бензин. Зокрема, він розпорядився збільшити внутрішній видобуток нафти, звільнив запаси зі Стратегічного нафтового резерву США та тимчасово скасував санкції щодо деяких видів нафти з путінської Росії, Венесуели та Ірану. Однак ці заходи поки що не привели до бажаних результатів і, як наслідок, не забарилося падіння популярності Трампа та Республіканської партії. Суспільні настрої, наголошують експерти, ставлять республіканців у досить важке становище трохи більше ніж за півроку до проміжних виборів до Конгресу, намічених на листопад 2026-го. З огляду на це, як принагідно зауважує Politico, Трамп намагається здобути за рахунок тиску на Київ іншу геополітичну «перемогу». Втім, цілком слушно резюмує видання, очільник Білого дому в гонитві за реанімацією політичної популярності не врахував той факт, що переважна більшість американців в питанні російсько-української війни займають сторону України, тоді як Трамп пішов на зворотній бік – агресора Путіна.
Автор: Тетяна Мішина
