Посол Болгарії: Україна для нас – важливий зовнішньополітичний пріоритет

Болгарія – один із сусідів України по Чорному морю, з яким у нас давно налагодилися гарні і різнобічні зв'язки. Наприклад, у радянський час ця балканська слов'янська країна була для нас жаданим закордонним морським курортом. У Союзі широко продавалися видані у Болгарії книги, болгарські ліки і товари широкого вжитку. І, звичайно, всі знають пісню про Альошу, який «у Болгарії російський солдат». І що кирилицю «придумали» болгари Кирило та Мефодій. Нарешті, багато хто ще з дитинства пам'ятає одну із декількох міжнародних поромних залізничних переправ СРСР – маршрут «Іллічівськ – Варна».

Союзу вже нема, але зв'язки залишилися і розвиваються. А тепер Болгарія ще й член Євросоюзу, до інтеграції з яким активно прагне наша країна. Про перспективи українсько-болгарського співробітництва, про те, чим живе зараз ця країна, ForUm поговорив з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Болгарія в Україні Красиміром Мінчевим.

- Пане Мінчев, що вживає Болгарія для нейтралізації впливу світової економічної кризи на країну?

- Протягом двох останніх років наш уряд обрав шлях фіскальної дисципліни, активних інвестицій і більш ефективного освоєння коштів єврофондів. Завдяки цим заходам можна констатувати, що Болгарія впоралася з кризою, зберігаючи при цьому найнижчі податки і не потребуючи іншої допомоги ЄС.

Цьому сприяла і прогнозована політика болгарського уряду, внутрішня безпека країни, дотримання європейських зобов'язань. Слід враховувати і той факт, що Болгарія ще не входить у зону євро, що також певним чином полегшило зусилля щодо нейтралізації впливу світової економічної кризи. У довгостроковій перспективі Болгарія прийме єдину європейську валюту, але перед цим ми уважно стежимо за розвитком подій у єврозоні.

З радістю хочу зазначити, що, незважаючи на триваючу кризу, Болгарія залишається стабільною країною регіону. Наш бюджетний дефіцит перебуває під контролем у розмірі менше ніж 2,1% ВВП. І у 2012 р., ймовірно, він знизиться навіть до 1,6% ВВП. Що стосується нашого державного боргу (16,2% від ВВП), то він - один із найнижчих не тільки у Європі, але й в усьому світі. При цьому країна фіксує економічне зростання у діапазоні 1,2-1,3%.

Також, за даними різних болгарських центрів економічного розвитку, є багато позитивних ознак, які вказують, що болгарська економіка стабільно виходить із циклічної кризи. По суті, з середини 2010 р. наша економіка технічно зростає. Очікується, що до кінця цього року і на початку 2013 р. наша економіка досягне докризового максимуму.

- Чи може подібний досвід бути застосований в Україні? У цілому, що потрібно нашій державі для ефективного реагування на актуальні зовнішні виклики?

- Я думаю, бюджетна політика Болгарії і невеликий борг дійсно можуть бути прикладом для інших держав Європи.

Наведу приклад з минулого: 15 років тому значна частина болгарських фінансових інститутів збанкрутувала, а держборг становив близько 105% ВВП. Його скорочення до нинішнього рівня – рецепт, яким ми б із задоволенням поділилися з нашими українськими партнерами.

Ми як член ЄС спираємося на підтримку європейських фондів. За 5 років (з початку 2007-го, коли Болгарія стала повноправним членом Євросоюзу і отримала право користуватися його структурними і когезійними фондами) у розпорядження болгарських громадських і приватних інститутів надійшло близько 8 млрд євро. Станом на серпень 2012 кошти ЄС, що виділяються структурними, когезійними і сільськогосподарськими фондами, складають близько 26% від виділених для Болгарії коштів за поточний програмний період. Я можу заявити, що кошти таких оперативних програм мають значний і позитивний вплив на нашу економіку.

Україна також отримує фінансову допомогу від Євросоюзу, оскільки після 2007 р. ці кошти даються по лінії трьох компонентів Європейської політики сусідства – національного, регіонального та міжрегіонального. Кошти надаються як для окремих проектів, так і для проведення реформ у різних сферах. У цьому зв'язку хотілося б зазначити, що продовження реформ і синхронізація українського законодавства з європейським сприяли б подальшому зміцненню бізнес-середовища країни і підвищили б довіру інвесторів до неї. Це створило би перспективи для ще більшого припливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну, особливо з боку ЄС. А всім нам відомо, що ПІІ є ключовим фактором економіки.

- Який сьогодні стан двосторонніх відносин між Болгарією та Україною, які тут є позитиви?

- Україна посідає важливе місце у зовнішньополітичних пріоритетах Болгарії. В останні роки відносини між нашими країнами розвиваються активно, спостерігається динаміка в усіх сферах співробітництва – політичній, економічній, культурній. Я радий зазначити, що регулярно ведеться діалог між болгарськими та українськими міністерствами, відомствами та адміністративними структурами на регіональному рівні. Міністерства закордонних справ двох країн проводять регулярні політичні консультації з двосторонніх та багатосторонніх питань.

Іншим дуже важливим елементом наших двосторонніх відносин є широкий культурний обмін. Значний прогрес досягнуто у сфері науки і освіти, між болгарськими та українськими університетами підписані десятки угод.

Мене дуже тішить, що активно розвиваються і регіональні зв'язки. У даний час підписані двосторонні угоди між 30 болгарськими та українськими містами і 8 угод про співробітництво між регіонами двох країн.

Обидві країни заявляють про прагнення до більш динамічної співпраці в усіх сферах суспільного життя, і я як Посол Республіки Болгарія в Україні працюватиму у цьому напрямі. Я не буду шкодувати зусиль для активізації політичного діалогу та контактів на всіх рівнях і в різних областях, що означало б подальше зміцнення дружби між нашими народами.

- У нашій країні живе чимало етнічних болгар. Чи робить Посольство щось для поліпшення їхнього життя, включаючи розвиток зв'язків з історичною батьківщиною?

- Що стосується болгарської спільності тут, в Україні, то хотів би зазначити, що вона дуже активна у своїй громадській, культурній та освітній діяльності. Болгарські громади в Україні щороку проводять низку заходів щодо відзначення болгарських свят, проведення фольклорних зібрань, відкриттю пам'ятників відомим болгарам, а також розвитку болгаристики та поширенню болгарської літературної мови серед молодого покоління.

Посольство Республіки Болгарія в Україні підтримує тісні контакти з Асоціацією болгар України та іншими організаціями етнічних болгар. Також ми надаємо організаційну підтримку у підготовці та проведенні різноманітних культурних заходів болгарської громади в Україні. Ці культурні заходи надзвичайно різноманітні, і я хотів би згадати деякі із них: фестиваль «Болгарські зустрічі», конференція «Болгарія у Північному Причорномор'ї» (Судак), День бессарабських болгар в Арцизі, відкриття пам'ятника капітану Петко Воєводі у Києві та багато інших.

Наприкінці вересня 2012 р. болгарська спільнота у Запорізькій області відзначила 150-річчя переселення болгар із Бессарабії в Таврію. Для участі в урочистостях із Болгарії прибула делегація на чолі з віце-президентом Республіки Болгарія Маргаритою Поповою. Болгарська делегація, до складу якої входили заступник голови Народних Зборів Болгарії Христо Бісеров та інші болгарські депутати, провела низку зустрічей з керівництвом Запорізької області. В ході візиту віце-президент Болгарії відкрив у Запоріжжі меморіальну плиту, присвячену 150-річчю переселення болгар у Таврію, а також меморіальний комплекс «Дружба народів», присвячений заселенню Приазовського краю болгарами, росіянами, українцями, німцями, албанцями та іншими народами. Проведено низку зустрічей з активістами місцевих болгарських товариств.

Посольство також підтримує діяльність Міжнародного благодійного фонду «Хан Кубрат», який сформований з ініціативи болгарської громади в Україні і займається створенням меморіального комплексу біля могили засновника Старої Великої Болгарії Хана Кубрата (с.Мала Перещепина Полтавської обл.). У цьому році виповнюється 100 років з дня археологічного відкриття гробниці першого всеболгарського правителя Хана Кубрата. У зв'язку з цим з 17 по 18 серпня 2012 р. у Полтавській області відбулося урочисте святкування цього ювілею. Для участі в урочистостях із Болгарії прибув заступник голови Народних Зборів Павло Шопов разом з багатьма іншими болгарськими депутатами.

Я би хотів підкреслити, що завдяки толерантній політиці щодо етнічних меншин з боку Української держави етнічні болгари продовжують зберігати свою культуру, мову і побут. Незалежно від цього, вони добре інтегрувалися в українське суспільство й утвердилися у ньому як його гідні громадяни. Я впевнений, що і в майбутньому вони залишаться справжнім мостом розвитку і поглиблення відносин між двома країнами.

- А за якими ключовими напрямами розвивається економічна співпраця з Україною?

- Україна є одним із основних торговельних партнерів Болгарії, так само як і Болгарія – найбільший торговельний партнер України на Балканському півострові. Сфери найбільш ефективної взаємодії – це туризм, торгівля, енергетика, транспорт, а також сектор інвестицій. Так, за останні 10 років із України залучено близько 21 млн євро інвестицій, у той час як розмір болгарських капіталовкладень в Україні досяг $23 млн. Ми сподіваємося, і працюємо у цьому напрямі, що все більше українських компаній буде інвестувати в нашу країну. Переваг, які Болгарія пропонує іноземним інвесторам, багато. Серед них можна згадати фінансову, економічну і політичну стабільність, лібералізований доступ до європейського ринку з більш ніж 500 млн споживачів та одні із найнижчих податків у Європі (включаючи найнижчий корпоративний податок у ЄС – від 10%).

В Україну ми експортуємо в основному промислові товари. Це, перш за все, хімічна продукція, медикаменти, оброблені вироби, машини та обладнання. Імпорт із України складається в основному з нафтової сировини, кам'яного вугілля і чорних металів.

Ми володіємо потенціалом поставляти на український ринок машини та обладнання для харчової промисловості, вино, електроніку, підйомно-транспортні машини, оптичні пристрої і апарати, металопереробні машини, чоловічий та жіночий одяг і багато іншого. Ми б із задоволенням обговорили пропозиції місцевих імпортерів і дистриб'юторів про можливий продаж різних видів болгарського сиру і бринзи та інших продуктів харчування, у яких зацікавлені українські споживачі.

Я вірю, що у ході майбутньої 7-ї Міжурядової болгарсько-української комісії, яка, як ми очікуємо, відбудеться наприкінці цього року або на початку 2013-го, будуть намічені заходи щодо поглиблення економічного співробітництва у галузях, які становлять взаємний інтерес.

- А як іде співпраця у туристичній сфері? У нас багато говорять, що курортна Болгарія в останні роки «стала дорожчою»... У цілому, що ваша країна може запропонувати туристам, у т.ч. українським?

- Нас дуже тішить, що Болгарія є привабливим туристичним напрямом для українських громадян. З кожним роком зростає кількість українців, які відвідують болгарські чорноморські курорти. У 2012 р., наприклад, ми фіксуємо 50-відсотковий приріст видачі віз громадянам України. До кінця вересня видано майже 170 тис. віз, і ми очікуємо, що до кінця року ця цифра досягне 200 тис.

Крім того що Болгарія відома чорноморськими курортами, вона пропонує прекрасні можливості для зимового туризму, бальнеології та спа-туризму. Успішно розвивається культурний, історичний і сільський туризм. Болгарія – мальовнича країна з багатою культурою і 13-віковою історією, і ми хотіли б знайомити українських громадян з цими багатствами. Користуючись нагодою, хотів би порекомендувати українським громадянам, які відвідують Болгарію для відпочинку на нашому Чорномор'ї або на гірських курортах, відвідати деякі міста болгарського Відродження – Копрівштицю, Старий Пловдив, Велико Тирново або символічні для Болгарії пам'ятники, внесені у список ЮНЕСКО.

Я думаю, що Болгарія є привабливим місцем для відпочинку і зміцнення здоров'я не тільки завдяки швидким темпам, якими вона розвиває свої туристичні можливості, але і завдяки доступним цінам, прекрасним умовам відпочинку та високій якості обслуговування.

- У чому, по-Вашому, основні позитивні та негативні фактори роботи болгарського (і взагалі європейського) бізнесу в нашій країні?

- Як позитивні фактори, які роблять Україну привабливою для роботи та інвестицій з боку європейських бізнесменів, я можу назвати її стратегічне розташування і географічну близькість з ЄС, великий ринок із 46 млн осіб населення, висококваліфіковані кадри та інше. Що стосується представників болгарського бізнес- середовища, то для них Україна є привабливим місцем для роботи через традиційно дружні болгарсько-українські відносини, історичну та культурну близькість між нашими народами. Крім того, схожість болгарської з українською та російською мовами робить комунікацію ще легшою.

Так, є деякі труднощі у роботі болгарських інвесторів в Україні. Але я вірю, що українська влада буде продовжувати працювати над вирішенням проблем, з якими стикаються інвестори, і в разі достатньо обґрунтованого сигналу від іноземного інвестора про вжиті незаконні та протиправні дії відносно нього будуть вживати негайні заходи для об'єктивного розслідування і справедливого судового розгляду.

- Отже, Болгарія – член Євросоюзу. Що це принесло країні? І які головні реформи були проведені, щоб повноцінно інтегруватися у ЄС?

- По-перше, варто зазначити, що основною причиною прагнення Болгарії стати повноправним членом ЄС було сприйняття цього членства як локомотива для модернізації країни і суспільства. Переговорний процес тривав близько 13 років, і 25 квітня 2005 р. у Люксембурзі було підписано Договір про приєднання Болгарії до ЄС. Два роки потому, 1 січня 2007 р., Болгарія стала повноправним членом Співтовариства. Це ознаменувало кінець тривалої політичної, економічної та соціальної трансформації і початок нового шляху, в якому прагнення до досконалості та розвитку, як і раніше, є провідним для болгарського народу.

До повноправного членства у Болгарії було проведено низку реформ, завдяки яким країна виконала всі вимоги ЄС у частині стабільності інститутів, які гарантують демократію, верховенство закону, дотримання прав людини, у частині поваги і захисту національних меншин, наявності функціонуючої ринкової економіки та здатності справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами, що діють в Європі. Всі ці фундаментальні зміни були б неможливі без досягнутого консенсусу між усіма політичними партіями і без підтримки болгарського суспільства.

У 2012 р. виповнилося 5 років з моменту, коли Болгарія стала частиною зони миру, стабільності, безпеки і процвітання. У політичному аспекті це зміцнило демократію в країні і сприяло зміцненню її авторитету та вагомості на міжнародній арені. Болгарія стала активним учасником формування політики ЄС та процесу прийняття рішень у роботі його інститутів.

Крім того, зі вступом до Євросоюзу наша країна автоматично стала частиною єдиного ринку з близько 500 млн споживачів, що дозволяє здійснювати вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Членство у Співтоваристві сприяло макроекономічній стабільності та сталому економічному зростанню Болгарії, позитивно впливаючи на зменшення рівня безробіття та зростання рівня життя громадян. Збільшення конкуренції усунуло монополію, що існувала у деяких секторах. У результаті підвищення довіри бізнес-кіл зріс і обсяг ПІІ, що дало можливість для створення нових робочих місць та поліпшення умов праці. Скасування митних і кількісних обмежень при торгівлі у рамках ЄС дозволило національним компаніям знизити витрати і прискорити бізнес-співпрацю з європейськими партнерами. Таким чином, болгарська економіка отримала можливість більшою мірою реалізувати свої переваги у міжнародній торгівлі.

Одним із макроекономічних ефектів членства в ЄС, як я вже згадував, став полегшений доступ до європейських фондів. У 2007-13 рр. Болгарія освоїла мільярди євро на розвиток інфраструктури, сільського господарства, проектів у галузі охорони навколишнього середовища, регіонального розвитку тощо. У даний час половина інвестиційного ресурсу держави забезпечується європейськими коштами.

Також членство у Євросоюзі дозволяє болгарським громадянам вільно пересуватися і переїжджати в інші країни ЄС, розвивати свій бізнес і користуватися системами соціального забезпечення у рамках Співтовариства. Болгарські студенти можуть здобувати освіту в університетах ЄС, оплата за яку така ж, як і для місцевих жителів. При цьому всі країни Євросоюзу визнають болгарські дипломи, кваліфікацію і трудовий стаж, що полегшує життя учням і працюючим болгарам у Співтоваристві.

Членство Болгарії має і важливий культурний аспект – воно робить болгарську багатовікову історичну та духовну традицію загальноєвропейським надбанням. Болгарія внесла у ЄС свою багату культуру, мистецтво і мову; після приєднання до Євросоюзу кирилиця стала однією із трьох його офіційних абеток.

Болгарія продовжує докладати зусиль для досягнення рівня найрозвиненіших країн-членів ЄС. У короткостроковій перспективі ці зусилля будуть спрямовані на приєднання до шенгенської зони, а у довгостроковій – на введення загальноєвропейської валюти. Для болгарського народу членство у ЄС є єдиним шляхом розвитку і модернізації економіки, а також досягнення добробуту і процвітання країни.

- Україна теж має намір зближуватися з Брюсселем. Що це може дати нашій країні, і що – самій Європі?

- Болгарія неодноразово заявляла про свою готовність сприяти та підтримувати Україну у долученні до європейської моделі розвитку, продовжуючи ділитися своїм досвідом, який вона накопичила на своєму шляху до повноправного членства в ЄС.

Нас дуже тішить, що Україна завершила переговори з Євросоюзом і парафувала Угоду про асоціацію, ключовим елементом якої є створення зони вільної торгівлі. При цьому Україна успішно виконує план дій щодо візової лібералізації з метою у найближчій перспективі скасувати візи для своїх громадян. Підкреслю, прогрес на шляху до візової лібералізації з ЄС залежить від власних зусиль країни щодо застосування пріоритетних заходів, намічених у контексті візового діалогу.

Для європейської інтеграції України ключове слово – це реформи. Єдино лише шляхом реформ – у більшості випадків болючих для суспільства – можна досягти повної трансформації соціального і економічного життя країни з метою наблизитися до високих європейських стандартів, у т.ч. щодо верховенства закону, гарантування демократичних прав і свобод.

Підписання та ратифікація Угоди про асоціацію дозволили б створити широкі рамки співробітництва між Україною та ЄС, включаючи і вільну торгівлю. Це призведе до процвітання і прогресу країни, а отже, й українського народу.

Якщо ж говорити про виграш для Євросоюзу, то він як політичний, так і економічний. Підписання та ратифікація Угоди про асоціацію з Україною розширить зону миру, стабільності і процвітання в Європі. Це дасть державам-членам ЄС більш широкі можливості для експорту та інвестицій у вашу країну, плюс створить нові робочі місця і в ЄС, і в Україні. Я також думаю, що це ще більше зміцнило б роль Союзу на міжнародній арені - у зовнішньополітичному плані та у сфері безпеки, торгівлі, в інших областях глобального управління. Подібно до того, як сьогодні, через 5 років після останньої хвилі розширення, ЄС став не тільки більшим, але й сильнішим, більш динамічним і культурно багатшим.

- ОЧЕС спочатку виникла ще у 1992 р. у рамках ініціативи Туреччини про економічне співробітництво між чорноморськими країнами. Структура почала своє існування як унікальна модель багатосторонніх політичних і економічних ініціатив, метою якої є як співробітництво між державами-членами, так і забезпечення миру, стабільності та добросусідських відносин у регіоні Чорного моря. Протягом багатьох років Організація слугує форумом для співпраці у широкому масштабі шляхом надання можливостей для взаємодії між країнами. Включаючи і ті, між якими навіть немає встановлених дипломатичних відносин.

Як ви, мабуть, знаєте, у липні 2012 р. у Стамбулі пройшла зустріч ОЧЕС на вищому рівні з нагоди 20-річчя організації. 12 країн-членів підписали стратегічний документ про економічний порядок денний, де викладено напрями розвитку співпраці на найближчі 10 років. У документі відображені спільні пріоритетні галузі співробітництва, усунута зайва політизація роботи Організації, а також представлені прагматичні формули взаємодії зі спостерігачами та партнерами, насамперед – з Євросоюзом. 1 липня цього року мандатне головування перейшло від Сербії до Туреччини, яка має намір дати нове бачення ОЧЕС у світлі глобальних і регіональних подій.

Я думаю, що Чорноморський регіон має значний потенціал, який буде використовуватися для поліпшення добробуту всіх наших народів. Болгарія розуміє важливість багатостороннього співробітництва у регіоні, а взаємодія між ОЧЕС та ЄС може дати новий потенціал для розвитку причорноморських країн. У 2007 р. Єврокомісія отримала статус спостерігача в ОЧЕС, що є свідченням поступової активізації діалогу між двома організаціями. Так, присутність єврокомісара з морських справ і рибальства на липневому саміті у Стамбулі показало підвищений інтерес до більш тісної співпраці. І Болгарія як член Євросоюзу продовжить активно виносити питання, що стосуються Чорноморського регіону, на порядок денний ЄС.

- Які ще формати можуть бути (або вже є) спільними для Софії і Києва? Яка роль цих форматів у Чорноморському регіоні?

- Це, зокрема, Чорноморська синергія, яка є частиною Європейської політики сусідства. Вона була ініційована Єврокомісією у 2007 р. Рік потому, 14 лютого 2008 р., у Києві відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС та Чорноморського регіону, на якій відзначалося офіційне відкриття Синергії. Мета цього проекту – створити рамки співробітництва, які не потребують нових інститутів і при цьому полегшують координацію між існуючою політикою і програмою ЄС та взаємодію з регіональними організаціями.

Чорноморська синергія дозволяє розглянути низку галузей, що становлять спільний інтерес для країн-учасниць, а саме – енергетику, транспорт, навколишнє середовище, боротьбу з організованою злочинністю тощо. Це перша перевага цієї регіональної ініціативи, друга полягає у зміцненні відносин між Євросоюзом та регіональними організаціями, насамперед з ОЧЕС.

Незважаючи на критику Чорноморської синергії, я думаю, що вона має потенціал у плані зміцнення регіонального партнерства і призведе до конкретних результатів на користь всіх країн регіону.

- Трохи про особисте: як це для Вас – жити і працювати в Україні?

- Україна для мене – дуже близька і знайома країна. Тут я отримав свою вищу освіту: у 1977 р. закінчив вищу зенітно-ракетну школу у Києві. Пізніше, у 1999-2003 рр., я став першим військовим аташе при посольстві Республіки Болгарія в Україні. Тому дипломатична діяльність та робота у Посольстві мені добре знайома.

У мої студентські роки, а згодом під час роботи у Посольстві, я встиг побувати у багатьох куточках вашої прекрасної країни і завести багато хороших друзів. Тому в Україні я почуваюся як вдома.

- А як Ви взагалі прийшли у дипломатію?

- По завершенні мого перебування на посаді військового аташе Болгарії в Україні я обіймав різні керівні посади у нашому Міністерстві оборони, потім організував свій приватний бізнес, і перш ніж приїхати сюди, був обраний народним депутатом болгарського парламенту.

На початку 2012 р. президент Республіки Болгарія Росен Плевнелієв запропонував мою кандидатуру на пост Надзвичайного і Повноважного Посла в Україні. Я скористався можливістю, щоб представити нашу державу в Україні з великою відповідальністю, а також бажанням зробити свій внесок у подальшу активізацію і поглиблення дружніх відносин між Болгарією та Україною.