Ніл Баклі: Україна може обігнати Росію у розвитку

Незважаючи на очевидні зміни на краще, у цілому світ ще не вийшов із загальної економічної кризи.

Позитивні фактори перемішані з ризиками, і навіть найдосвідченіші експерти не ризикують робити однозначних прогнозів. Намітилася стабілізація в економіці США - але тривожна обстановка в Європі, начебто розібралися з Грецією - але стискаються ринки в Італії та Іспанії.

У зв’язку з цим, цікаво поспілкуватися з досвідченими західними економічними аналітиками. Особливо з тими, хто може собі дозволити сказати набагато більше, ніж топ-менеджери бізнесу, і тим більше, держчиновники. Таким відвертим співрозмовником може бути, наприклад... колега-журналіст - людина досвідчена, яка «собаку з'їла» на міжнародних економічних процесах. Тому ForUm вирішив поговорити з редактором по Східній Європі відомої британської економічної газети The Financial Times Нілом Баклі.

- Що потрібно Україні для виходу на новий якісний рівень розвитку?

- Ключове завдання - диверсифікувати економіку. Вона як і раніше занадто залежить від пострадянської структури промисловості (металургія, хімія, будівництво). Диверсифікація можлива за рахунок залучення нових іноземних інвесторів, а для цього потрібні реальні дії щодо поліпшення інвестиційного клімату. Поки що про це говорити складно. Україна не має тих показників економічного розвитку, які відповідають її розмірам. Усі ми відчуваємо, що ваша країна недопрацьовує в плані досягнення показників економічного розвитку.

Прямі іноземні інвестиції в Україні у «сухому підсумку» начебто непогані - $ 50 млрд дол. (за всі роки незалежності. - Ред.), але це набагато менше, ніж у партнера по Євро-2012 - Польщі. Втім, у 2011 р. приплив зарубіжних капіталовкладень в країну склав $ 4,7 млрд дол.

Сподіваюся, ми побачимо, що зроблено і потрібно зробити, щоб поліпшити інвестиційний клімат.

- Останнім часом західні економісти допускають, що років через 10-15 Україна може увійти до числа країн, де найшвидше розвиваються економіки. Як Ви ставитеся до таких оцінок?

- Щоб увійти до подібної групи або ж просто до числа країн світу, які найбільш динамічно розвиваються, якраз і потрібно диверсифікувати економіку. Для цього необхідне солідне економічне зростання (5-6%), а також створення нормального бізнес-середовища. Причому це стосується не лише зарубіжних інвестицій, а й малого, середнього бізнесу. Поки що я бачу недостатній розвиток малого бізнесу в країні. Люди не хочуть брати на себе ризики, не хочуть мати справи з бюрократією, численними регуляторними перешкодами.

Одна з властивостей країн БРІКС - динамізм їхніх економік, швидкість зросту, темпи, з якими люди ведуть бізнес і запускають нові проекти. Це стосується всіх рівнів бізнесу - у Китаї, в Індії, скрізь ми бачимо підйом. Це те, що повинна враховувати Україна, якщо вона хоче замахнутися на БРІКС.

- Зараз відносини Києва і Євросоюзу не ідеальні. Як Ви їх оцінюєте?

- Загалом оцінювати не буду, але зазначу: Європа і США сьогодні можуть дозволити собі жорстку реакцію на ті чи інші дії Києва. ЄС не надто боїться, що його тверда позиція штовхне Україну в обійми Москви. Принаймні, Захід уже дав зрозуміти: якщо Україна налаштована інтегруватися в Європу, парламентські вибори 2012 р. мають бути вільними і справедливими. І є підстави вважати, що західні країни можуть визнати вибори і без участі в них деяких відомих опозиційних фігур - якщо все решта буде прозоро і справедливо.

- Які основні події очікуються в економіці світу і Європи у 2012 р.?

- Найбільшими питаннями, що стоять перед світовою економікою, залишаються проблеми єврозони, ризики, які приховує у собі європейська криза. Питання в тому, як саме вплине цей фактор на глобальну економічну динаміку. Тому що економічні показники США дуже залежать від європейських. Мало того, від ситуації в економіці Європи реально залежить і динаміка на всіх основних перехідних ринках (англ. emerging markets. - Ред.), тому що Європа - ключовий зовнішньоторговельний партнер.

Ситуація у Євросоюзі зараз краща, ніж у листопаді-грудні 2011 р. Серед причин цього - стабілізація обстановки навколо Греції. Ризик виходу цієї країни із зони євро та інші пов'язані з цим небезпеки відступили після того, як Європейський центральний банк прийняв низку важливих кроків щодо реструктуризації банківської заборгованості та підвищення ліквідності фінансової системи.

- Чи важко західному журналістові працювати в країнах колишнього СРСР, і чому?

- Працювати набагато краще, коли в таких країнах маєш справу з бізнесом. Компанії СНД, у т.ч. Росії та України, зараз активно розвивають комунікацію із зовнішнім світом, розуміють потребу працювати з журналістами. І зараз ситуація значно краща, ніж 10 років тому. Але, на жаль, спілкуватися з урядом, публічними властями, держчиновниками як і раніше важко.

Наприклад, зі свого досвіду я знаю, що Кремль і загалом уряд РФ дуже закриті для комунікації з іноземною пресою. Залишаються в цьому плані проблеми і в Україні: влада недостатньо лояльна до закордонних журналістів. Є проблеми з акредитацією, і навіть з візами.

Тому Україна повинна дати зовнішньому світу чіткий позитивний посил, месидж. Це важливо не тільки для поліпшення іміджу країни, але і, знову-таки, для залучення інвестицій, і для якісного розвитку економіки.

- До речі, про Росію. Якою бачиться сучасна обстановка в цій країні?

- На недавніх президентських виборах кандидат, який переміг, активно використовував антизахідну риторику. Але Заходу не варто «дутися» і відповідати чимось подібним. Навпаки, є сенс активніше протягувати росіянам руку дружби на всіх рівнях соціальної ієрархії і заохочувати зміни в суспільстві. Одне з першорядних завдань - активніше залучати РФ у міжнародні організації та глобальну інтеграційну систему, засновану на загальних правилах. Захід повинен вводити санкції відносно чиновників, причетних до порушень прав людини та інших зловживань, але в той же час поглиблювати зв'язки з представниками еліти, які підтримують ідеї економічної модернізації.

Найголовніше - налагоджувати контакти з простими росіянами: розширити програму академічних обмінів, надавати молоді можливість навчатися на Заході. Полегшення візового режиму для росіян також могло б принести величезну користь, хоча Брюссель не поспішає вживати заходів у цій області, поки Москва не робить відповідних кроків.

- А якщо говорити про економіку?

- У Росії є позитивні зрушення в плані модернізації промисловості, розвитку перспективних галузей. Але в цілому економіка країни залишається орієнтованою на сировину, і я б не сказав, що російське керівництво робить якісь кардинальні кроки для зміни цієї ситуації. На фоні цього Україна зараз навіть у більш виграшній позиції: якщо вона твердо вирішить зближуватися з Європою, то отримає «пільговий» доступ до європейських технологій і стандартів. І зможе-таки обігнати РФ у якісному розвитку, незважаючи на свої внутрішні труднощі.