У вихорі найрізноманітніших політичних подій цього тижня якось буденно прозвучала новина, озвучена главою Секретаріату Президента Віктором Балогою. Високий державний чин заявив про те, що Блок «Наша Україна – Народна самооборона» і БЮТ планують сформувати демократичну більшість у Верховній Раді шостого скликання. Здавалося б, що тут особливого? Заявив і заявив. Звичайний передвиборний хід, зроблений, щоб продемонструвати симпатизуючому «демократичним силам» електорату єдність рішень і згуртованість їх рядів. Проте, гра в помаранчеву коаліціаду-2, що почалася з подачі Балоги викликає безліч питань, і, крім того, цілком обґрунтовані сумніви в щирості і правдивості таких заяв колишніх партнерів по Майдану.

Передусім тінь сумніву на дану ініціативу заклятих друзів кидають події річної давності, коли демократичні сили плюс СПУ не змогли сформувати у Верховній раді V-го скликання, що віджила свій короткий вік. Перипетії тих днів до цих пір не дають спокійно спати представникам трьох політичних сил, які за інерцією, заданою революційними подіями 2004 року, намагалися зображати з себе захисників демократичних ідеалів Майдану. Як показали події літа-2006 року, майданні ідеали з легкістю розбилися об кадрове питання. Не переборовши в собі владних амбіцій, БЮТ, «Наша Україна» і Соцпартія розійшлися по різні сторони парламентських барикад, так і не виправдавши надій людей, які за них голосували.

Зараз, здавалося б, ситуація інша: серед партнерів по коаліції не спостерігається соціалістів, що затаврували себе під час помаранчевої коаліціади №1. По-друге, БЮТ і «Наша Україна», - як запевняє Балога, - чисті в своїх намірах. Більш того, глава СП указує на те, що крім підписаної в Пущі-Водиці взимку цього року угоди про співпрацю, блоки зійшлися в позиції щодо відміни депутатської недоторканності новообраним складом Верховної Ради. А це, - за словами Балоги, - є загальною платформою для подальших дій партнерів по майбутній парламентській коаліції.

По-третє, представники обох блоків у нинішній час,- як підкреслив глава СП, - посилено працюють над «дошліфуванням» двосторонньої угоди про співпрацю в новому парламенті, яку незабаром повинні публічно підписати В’ячеслав Кириленко і Юлія Тимошенко. І наприкінці Віктор Балога заявив, що «формування коаліції відповідальних політичних сил, якими є БЮТ і НУ-НС

перевірить всіх нас на відповідність гасел конкретним справам». Все ніби добре і чудово. Але повірити в те, що помаранчева коаліція-2 стане реальністю, складно. Особливо, якщо взяти до уваги три чинники.

Відмовитися від солодкого гріха

Чинник перший – горезвісна депутатська недоторканність, на якій збираються здобувати електоральний капітал БЮТ і НУ-НС. Навряд чи хто в Україні не начувся про цю преференцію, якими у нас в країні володіють депутати Верховної Ради. Ця «пільга» була, і поки залишається одним з ласих шматків, за який майбутні кандидати в парламентарії готові викладати мільйони. Звичайно, ідея, яку приписують Президенту, дуже сильний електоральний козир. Адже у населення існує чітко сформоване неприйняття недоторканності як способу, завдяки якому народний обранець може уникнути будь-якої відповідальності, включаючи кримінальну. А політична сила або сили, що замахнулися на те, щоб відібрати у недбайливих нардепів таку пільгу повинні, за задумом політтехнологів, викликати у виборців тільки симпатії, які 30 вересня неодмінно переплавляться в такі необхідні цим силам відсотки голосів. З іншого боку, поборникам справедливості відкривається принадна перспектива топити своїх опонентів, заявляючи, що ті партії, які не підтримують президентську ініціативу, просто хочуть збереження цього депутатського привілею, який у разі чого допоможе вивести їх сухими з води. І, схоже, саме на цьому аспекті зосередяться критики з БЮТ І НУ-НС, апелюючи до цивільної совісті представників тих політичних сил, які не тільки не підтримують цього президентського почину, але і схильні підозрювати «демократів» у застосуванні політики подвійних стандартів.

Адже ці підозри цілком можуть мати підстави. Давайте уявимо, що БЮТ і НУ-НС, озброївшись обіцянками відмінити депутатську недоторканність, набирають 30 вересня кількість голосів, необхідних для безпроблемного формування парламентської більшості. Проте, через якісь причини демократи коаліцію не створюють. Мотивів може бути скільки завгодно: від незгоди в розподілі владних повноважень до спокуси спорудити більшість з ще однією партією (або партіями), що пройшли до парламенту. Отже, помаранчева коаліція в черговий раз не відбулася, орбіти БЮТ і НУ-НС розійшлися. В запалі взаємних звинувачень про крах надій виборців побачити коаліцію демократичних сил, бютівці і нунсовці ніби забувають про те, що потрібно відмінити недоторканність. Причому, у обох сил із цього приводу може бути заготовлено виправдання: ми-то мов згодні відмовитися від цього привілею, але наші колишні партнери відкололися, а нові і раніше були від цієї ідеї не в захваті, а зараз і зовсім думати про неї не бажають. Така собі добра міна при поганій грі. Таким чином, і НУ-НС, і БЮТ можуть спекулювати даною темою скільки побажають – адже про те, чи буде ініціатива Президента втілена в життя, не візьметься передбачити навіть Павло Глоба, не говорячи вже про популярного останнім часом Нострадамуа.

Так чий же референдум?

Другий чинник, який вже зараз наочно демонструє, наскільки буде складний шлях назустріч у Блоку Юлії Тимошенко і пропрезидентського мегаблокі, - ідея про проведення паралельно з позачерговими виборами референдуму відносно доцільності внесення змін у Конституцію. Спочатку, якщо пам'ятаєте, про цей крок заїкнулися на Банковій. Воно і зрозуміло: всі зусилля Секретаріату Президента направлені на повернення якомога більшого числа повноважень Главі держави. З цього приводу Віктор Ющенко навіть наваяв велиличезну статтю в одному з популярних в Україні політичних тижневиків. Правда, одночасно з президентським трактатом у тому ж номері видання опублікувало варіант конституційних змін в авторстві коаліції і опозиції. Отже, ефект «першої ластівки» Віктору Андрійовичу зіпсували. І гаразд би тільки коаліціонери! Але і опозиція в особі БЮТ не залишилася осторонь, висловивши на суд читачів свої пропозиції відносно того, які саме зміни потрібно внести в Основний Закон.

Проте, можливі сателіти пропрезидентського мегаблоку в майбутньому парламенті пішли ще далі. Слідуючи «нашоукраїнському» слогану не «словом, а справою», БЮТ швиденько почав утілювати ідеї про референдум у життя. Так, на своїй недавній прес-конференції Юлія Тимошенко повідомила, що з 19 липня в країні з'являться намети з символікою блоку її імені, в яких активісти пропонуватимуть українцям спеціальні буклети, де пояснюватимуться переваги тієї або іншої форми правління. Крім того, за її словами, БЮТ звернеться до всіх телеканалів з проханням провести теледебати відносно нової редакції Конституції України.

На референдум Тимошенко пропонує винести 9 питань. По-перше, БЮТ хоче, щоб на голосуванні люди визначили, чи підтримують вони президентську форму правління, «за якою президент обирається всенародно, є главою держави і очолює уряд», чи парламентську – «за якою посада президента скасовується, уряд призначається і звільняється Верховною Радою, а прем'єр-міністр є главою держави». Другим питанням референдуму БЮТ висуває правосуддя: «Чи підтримуєте ви обрання і відгук суддів народом?». Питання третє торкається розширення прав місцевого самоврядування з наданням всім органам місцевого самоврядування права формувати власні виконавчі органи.

Крім того, БЮТ хоче поцікавитися у народу щодо питання про контроль за владою опозицією, чи підтримують люди відміну недоторканності вищих керівників держави, народних депутатів і суддів, відміну всіх пільг вищим керівникам держави, урядовцям і нардепам, а також позбавлення мандатів депутатів всіх рівнів, що порушили обіцянку перед народом. Також БЮТ пропонує винести на всенародне голосування питання народовладдя: «Чи підтримуєте ви спрощення процедур проведення всеукраїнських і місцевих референдумів для залучення народу до безпосереднього здійснення влади?». Погодьтеся, животрепетні питання. І ідея референдуму, на який вони будуть винесені, стає ще одним сильним політичним козирем. Але! Козир цей – не в руках тих, хто вперше загорівся ідеєю провести референдум у день дострокових виборів. Звичайно, можна припустити, що Юлія Тимошенко з таким завзяттям прийнялася розкручувати ідею референдуму виключно з відома Банкової – і в руслі Пуще-Водицьких домовленостей, і у зв'язку з підготовлюваною угодою про формування в парламенті шостого скликання коаліції демократичних сил. Але в це віриться важко. Просто тому, що посилань на Ющенка або його Секретаріат там немає і в помині. Отже, цей жирний електоральний козир Юлія Володимирівна має намір розіграти сама, не беручи до уваги якісь там формальні угоди.

Коаліція незрозумілого кольору

І, нарешті, чинник третій – боязнь, що тебе зрадять. Вона властива більшою мірою якраз БЮТ, оскільки аргументи нашоукраїнців про неможливість створення парламентської коаліції з Партією регіонів недостатньо переконливі. Вже зараз, коли угода про формування більшості на основі БЮТ і НУ-НС ще тільки обкачується, однією з болючих тем є кадрове питання. Звичайно, представники мегаблоку бадьоро рапортують про те, що цей складний аспект вже обговорений, і механізм розподілу повноважень (пост прем'єра одержує учасник коаліції, партія або блок якого набрала більшу кількість голосів, а решта посад ділиться 50/50) затверджений. Але гарантій, що якщо мегаблок набере менше голосів, ніж БЮТ, він не стане відмовлятися від претензій на прем'єрствування, немає. Це підтверджується тим, що, не дивлячись на те, що в соцопитування серед демократичних партій лідирує БЮТ і Юлія Тимошенко, з вуст помаранчевих політиків все частіше звучить ім'я іншого кандидата на прем'єрське крісло – Віктора Балоги. Якщо НУ-НС набере менше, ніж БЮТ, але не розлучиться з ідеєю посадити на цю посаду нинішнього главу СП, то коаліції демократичних сил загрожує ще один провал. Цього разу, схоже, остаточний.

Олександр Мінкін

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

высокая мода/лето
2631 грн.
1374