У газеті „Известия” від 14 травня цього року надруковано статтю „Нам нужна новая Конституция”, в якій Степан Гавриш ( недавно призначений Президентом України на посаду судді Конституційного Суду України) розповів журналістам про те, як будуть розвиватися події в Україні у зв‘язку з ухваленим Президентом України указів про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення у зв‘язку з цим позачергових виборів до парламенту.
Поважаючі себе юристи, неодноразово в засобах масової інформації та на сторінках Інтернет - видань висловлювали свою думку щодо необхідності внесення змін до чинної Конституції України та неможливості реалізації указу Президента України щодо проведення позачергових виборів на існуючій нормативно-правовій базі. З огляду на це не можна оминути увагою висловлювання з цих питань також юриста та ще й судді Конституційного Суду України пана Гавриша стосовно останніх подій в Україні, пов‘язаних із достроковим розпуском парламенту, наведені у вищезазначеному друкованому виданні.
Прочитавши цю статтю, а також почувши висловлювання пана Гавриша в інших засобах масової інформації стосовно того, що „Конституційний Суд України не має права виносити рішення” у справі щодо конституційності указу Президента України від 26 квітня про розпуск парламенту, нас здивували приведені ним, саме як юристом та ще й призначеним суддею вищого органу конституційної юрисдикції в Україні, аргументи.
Так, у названій вище статті пан Гавриш на питання: „Каков ваш прогноз – когда состоятся выборы?» відповідає, що „Обсуждаются три даты» і разом з тим, заявляє: „В ближайшие дни Ющенко должен подписать с Януковичем контракт о политической стабильности… Если Ющенко увидит, что Янукович не готов к подписанию контракта, то он примет резкое решение – вплоть до отставки правительства».
У зв‘язку із цим виникають логічні запитання: ким, з участю пана Гавриша, обговорюються дати проведення дострокових виборів? Яке відношення до цих проблем має пан суддя Конституційного Суду і в якому статусі він бере участь у цих переговорах? Яким нормативно - правовим актом Прем‘єр-міністра України зобов‘язано укладати з Президентом України „контракт о политической стабильности” і згідно з яким положенням Конституції України Президент України наділений правом приймати „резкое решение – вплоть до отставки правительства» (оскільки він здійснює лише повноваження, визначені Конституцією) та ще й у зв‘язку з тим, що Прем‘єр-міністр не укладе з ним зазначений контракт? Відповідь одна - ніяким! Тому і виникає запитання: чим керувався за п‘ять хвилин суддя Конституційного Суду України (оскільки відповідно до статті 17 Закону про Конституційний Суд України суддя вступає на посаду з дня складення ним присяги), заявляючи про те, що Президент України може прийняти указ про відставку уряду?
Крім того, пан Гавриш на запитання: „Кто будет контролировать новый парламент?” стверджує, що „Верховная Рада, которую предстоит избрать, будет «технической», она долго не продержится, Президент ее снова распустит, чтобы провести вторые досрочные выборы. Украине необходима новая Конституция. Скорее всего референдум по Основному Закону пройдет уже в 2008 году. Сейчас над конституцией уже работают – и в Крыму, и в Карпатах».
У зв‘язку з наведеним знову виникає запитання: якими нормами Конституції чи Закону України керувався суддя, заявляючи про те, що Президент України Верховну Раду „снова распустит, чтобы провести вторые досрочные выборы”, адже Конституція України не містить жодного положення, яке надавало б право Президенту приймати рішення про розпуск Верховної Ради у зв‘язку з тим, що вона „будет „технической”? Окрім того, хотілося б знати: скільки, на думку пана Гавриша Конституцій України буде винесено на затвердження референдуму, якщо „над конституцией уже работают – и в Крыму, и в Карпатах»? І що ж це буде за Конституція, якщо „над конституцией” будуть працювати не фахівці в галузі конституційного права, а всі і всюди, тобто кому не заманеться?
Не можна залишити поза увагою і заяву пана Гавриша, як „професіонала”– юриста, стосовно того, що „Конституційний Суд України не має права виносити рішення” у справі щодо конституційності указу Президента України від 26 квітня про розпуск парламенту у зв‘язку з тим, що „Згідно з Основним Законом, склад суду – 18 суддів. Нині ж трьох суддів Президент звільнив своїм указом, а троє новопризначених поки що не склали присяги”. Це, на його думку, „означає, що КС може у процедурному, регламентному порядку розглядати будь-яку справу, але винесення рішення іменем КС не відповідатиме Конституції”. При цьому він навів приклад: „конституційний склад Верховної Ради – це 450 депутатів і вона є повноважною у випадку обрання 300 депутатів” і пояснив, що „Конституційний Суд у своєму рішенні висловив досить імперативну позицію – зменшення корпусу законодавців хоча б на одного депутата робить ВР неповноважною і її діяльність має бути зупинена доки відповідний нардеп не складе присяги”.
З огляду на зазначене вище, не зрозуміло, чому пан Гавриш питання, пов‘язане з повноваженням Конституційного Суду України, пов‘язує з питанням, яке регулює повноваження Верховної Ради України, якщо перше на підставі статті 153 Конституції України урегульоване Законом України „Про Конституційний Суд України”, а друге - частиною другою статті 82 Конституції України. При цьому слід наголосити, що нічого спільного між згаданими положеннями немає.
Дійсно, як зазначає пан Гавриш, Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як 300 депутатів. Проте, відповідно до положень частин другої та третьої статті 51 Закону України „Про Конституційний Суд України” пленарне засідання Конституційного Суду України, на якому приймається рішення та даються висновки у справі щодо конституційності актів Президента України, є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України. Отже, заява пана Гавриша про те, що Конституційний Суд повинен приймати рішення у справі щодо конституційності указу Президента України про розпуск парламенту лише у повному складі, не узгоджується із положеннями зазначеного вище Закону.
Читаючи ці перли доктора юридичних наук, який претендує на посаду судді Конституційного Суду України, стає моторошно і сумно. І, одночасно, виникає логічне запитання: ким та за якими принципами і на яких засадах буде вершитися конституційне правосуддя у нашій країні у недалекому майбутньому? Яких рішень нам очікувати від „реформованого” конституційного органу правосуддя?
З огляду на вище наведене, приходимо до висновку, що не „поспішне ухвалення рішення у справі щодо конституційності указу Президента про розпуск парламенту може остаточно скомпрометувати персональний склад КС”, як вважає представник Президента України в Конституційному Суді пан Шаповал ( див. сайт Інтернет - видання „Українська правда”), а його можуть скомпрометувати призначення на посади суддів КС саме таких „професіоналів”, як пан Гавриш.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
