ВВП Украины показал очень высокий результат во втором квартале 2019 года. Почему так случилось, причем здесь Зеленский и Порошенко, и как это скажется на жизни украинцев?

 Що сталося?

Зростання валового внутрішнього продукту України у другому кварталі 2019 року становило рекордні для останніх років 4,6%.  

Це стало великою несподіванкою для більшості економістів. Ніхто не очікував такого зростання.

У своєму інфляційному звіті за липень Національний банк озвучив очікування на рівні 3%, а аналітики Bloomberg за день до появи реальних цифр прогнозували 2,7%.

Кілька днів ця новина була однією з найбільш обговорюваних. Думок було багато: від гучних оптимістичних заяв про те, що Україна уже здатна повторити економічний успіх Польщі до «нам до результатів 2013 року, як до космосу».

Не обійшлося і без конспірології та звинувачень попередників. Мовляв, «перестали красти — от і результат». Наприклад, відомий бізнесмен і власник горілчаного бізнесу Євген Черняк написав у Facebook таке.

«4,6% зростання економіки України. Неймовірно. Просто перестали красти в перехідному періоді. Це ціна попередніх реформаторів, патріотів, мародерів і будівельників хуперлоопів! Головна реформа — не красти!».

Хто з них має рацію, завдяки чому насправді виріс ВВП, як це може позначитися на житті українців і що чекає країну на фоні очікувань чергової кризи?

ЕП зібрала основні питання на цю тему й адресувала їх виконавчому директору Центру економічної стратегії Глібу Вишлінському. Його відповіді — нижче.

А завдяки чому виріс ВВП?

У другому кварталі зростання прискорилося відразу в кількох секторах. Це, як мінімум, промисловість, роздрібна торгівля та сільське господарство, де збирання врожаю почалося раніше, ніж у 2018 році.

За низкою секторів дані про динаміку будуть лише у вересні. Якщо навіть не враховувати тимчасовий погодний фактор, що додав до зростання в агросекторі, багато чинників тривалий час були сприятливими для економіки.

Ціни на сировинні товари, які Україна виробляє, підвищувалися, а на газ і нафту залишалися низькими.

Економіки сусідніх країн Центральної Європи також зростали.

У країні тривалий час панує макроекономічна стабільність, яка є основою для зростання.

Головний економіст Dragon Capital Олена Білан в колонці для Liga.net зазначила, що внутрішнє споживання було одним з головних факторів прискорення економіки.

«Про це свідчить динаміка роздрібного товарообігу. Хоча роздрібна торгівля має невелику частку у ВВП, цей сектор швидко реагує на зміну у приватному споживанні, яке відповідає за дві третини ВВП.

У другому кварталі 2019 року роздрібний товарообіг збільшився на оціночні 13% р/р, прискорившись майже удвічі порівняно з першим кварталом», — наголошує експерт.

З її слів, збільшення споживання відбулося завдяки двом факторам.

Перший фактор — ріст доходів населення завдяки індексації пенсій, передвиборчим доплатам до пенсій та передвиборчим перегонам.

Другий фактор — суттєве поліпшення споживчих настроїв після президентських виборів. «Позитивні очікування щодо майбутнього роблять людей більш упевненими та готовими витрачати більше», — каже Білан.

Хіба це можна вважати гарним результатом для української економіки? Кажуть, ми ще навіть 2013 рік не наздогнали.

Хоча з 2016 року в Україні спостерігалося стабільне економічне зростання, його темпів було недостатньо, щоб повернутися на рівень 2013 року або 2008 року.

Більше того, за таких темпів країна нарощує відставання від західних сусідів — членів ЄС, адже навіть в останні роки темпи зростання там були вищими, а глибоких криз до того не було.

Щоб наздогнати, наприклад, Польщу, Україні потрібне зростання на 5% і більше щороку протягом кількох десятиліть, причому без криз. За нейтрально-позитивних зовнішніх умов країна повинна зростати на 7% і більше щороку.

Добре. Чи варто очікувати, що в наступному кварталі буде не гірше?

На третій квартал припаде хороша динаміка в сільському господарстві, де сприятливі погодні умови дозволяють очікувати рекордного врожаю зерна. Збереження хороших споживчих настроїв підтримає сильну динаміку в роздрібній торгівлі та інших секторах, залежних від споживчого попиту.

Зростання в промисловості залишається слабким, тому можна очікувати ріст понад 3%, але навряд чи настільки швидкий, як у другому кварталі. Фундаментальних причин для стійкого прискорення в усіх секторах поки нема.

Чи пов'язаний цей успіх із зміною влади в країні? Це вже Зеленський так постарався чи все-таки спадок Порошенка?

Фундамент зростання заклала влада, яка залишає свої посади. Насамперед, це макроекономічна стабільність: збалансований бюджет, незалежність Нацбанку, гнучкий обмінний курс гривні, підконтрольна інфляція.

Проте обрання нового президента майже ¾ голосів заклало великі позитивні очікування. Це стосується і споживачів, і виробників, які теж виборці. Це видно за показниками опитувань: збільшується частка тих, хто вважає, що країна рухається у правильному напрямку, і тих, хто очікує покращення економічної ситуації.

Як зростання економіки на 4,6% впливає на життя українця? Що це означає для нього?

Швидке зростання економіки створює попит на робочу силу, пропозиція якої стабільна, а через трудову міграцію та демографічну кризу навіть зменшується.

Це призводить до швидкого підвищення зарплат. Далі, через більші надходження податків та відрахувань до Пенсійного фонду, у держави з'являється можливість підвищити пенсії, соціальні виплати і зарплати бюджетникам

Чому промислове виробництво падає або незначно росте, а ВВП демонструє такий результат?

«Індекс промислової продукції за січень-червень 2019 року порівняно з аналогічним періодом 2018 року продемонстрував дуже скромний показник — зростання на 0,5% не особливо вражає.

Ще менш приємна ситуація, якщо подивитися на індекс переробної промисловості, яка є основою основ промисловості будь-якої індустріально розвиненої країни. Він в Україні за перше півріччя взагалі знизився на 0,1%», — наголошує голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Частка промисловості в українській економіці поступово зменшується всі роки незалежності. Причина — замалі іноземні інвестиції та нестача внутрішнього капіталу.

Більш привабливою для інвестицій виглядає промисловість країн — нових членів ЄС, які є частиною спільного ринку Євросоюзу, де права інвесторів краще захищені, ніж в Україні.

Тому вплив промисловості на динаміку економіки загалом зменшується, і вона сама відстає за темпами зростання від інших галузей.

Глеб Вышлинский, Экономическая правда

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

385
Теги