Коли редакція сайту «ForUm» звернулася до мене з проханням прокоментувати україно-російську війну «Колобка», я довго упирався, мовляв: «І я - не я, і тема - не моя...». Але, коли просять розумні і красиві жінки, важко встояти...
Отже, лише факти, і нічого більше.
Давньоукраїнський Бог Сонця «Коло» (Коло-Бог)
Російський філософ В. Дьомін нещодавно звернув увагу, що серед петрогліфів, знайдених в Україні, на Кольському півострові в Росії, в Єгипті, Китаї (мається на увазі, так званий, «інський лист), а також на півночі Європи є гомоморфні тотожні зображення Кола-Сонця.
Ці «дивні і неймовірні» збіги дозволили російському дослідникові зробити висновок, що «археологічні й археографічні пам'ятники однозначно підтверджують генетичну спорідненість доіндоєвропейської, протокитайської і староєгипетської культур».
Колти (так у давнину називали кельтів), за твердженням древніх географічних карт проживали на величезній території від Волги - до Балкан і Атлантики. І, власне, Європа називалася Кельтика. З історії нам також відомі народи колхи (з Колхіди, що на Кавказі) і коли (жителі гірських районів Гватемали, що в Латинській Америці). Останні, до речі, теж сповідали культ Бога Сонця - Кола...
Саме так, між іншим, іменувалася і козацька рада в українців-запорожців, а також танець хороводу на Балканах...
Так само (процедурно) виглядала нарада у золотоординських ханів Чінгізідів, коли вони сідали на землю, обкреслюючи довкола себе магічне коло.
І це, до речі, не є особливою чудасією, оскільки рід Чінгісхана йде по батьківській лінії від арійського роду Сивого Вовка, що прийшов (за монгольськими хроніками) з Тібету.
У свою чергу, представники скіфів-аріїв попали до Тібету з берегів українського Дніпра. Це визнається більшістю дослідників давнини, зокрема, відомими східознавцями Л. Васильєвим (Росія), А. Крижановським (Україна), А. Чокроборті (Індія) та ін.
Між іншим, у пращурів українців скіфів-тріпільців була богиня Тібете/Табіті, ім'я якої «чомусь» носить нагір'я в Лівії – Тібесті, що бомбардується натовськими «миротворцями», і вже згаданому Тібеті. Де Африка, і де і Азія!
Таке ось українське коло, обкреслене ще на початку XII тис. до н.е. солярним культом Бога Сонця, народжене в надрах Мезинської цивілізації. Остання, як відомо, названа на честь розкопок у с. Мезин Чернігівської області, де вперше в історії людства зустрічається символ Бога Сонця - свастика (Свароже Коло) і меандр (зашифроване ім'я Бога Старого завіту).
Ці доведені факти дають підстави вважати, що саме за допомогою народу Древньої України в XII тис. до н.е. Бог уклав свою першу операцію з людьми і надав їй письмове слово Боже.
І Колобок, ймовірно, таким чином, міг нашими предками розшифровуватися, як Коло-Бог, трансформувавшись на побутовому рівні в незрозумілу нащадкам назву «їстівної геометричної фігури».
І ще одне: лише в Україні є дві річки, які несуть в своїй назві ім'я Бога - Південний Буг і Західний Буг.
Про русифікацію українського Колобка
Одразу зазначу, що нинішня спроба русифікації українського казкового персонажа Колобка не є унікальною. Раніше цим, за дорученням самого Йосипа (дуже «грузинське» ім'я, чи не так?) Сталіна займався відомий єврейсько-радянський письменник Олексій Толстой.
Про кон'юнктурний характер цього «радянського класика», що видавав себе за «справжнього графа», можна дізнатися з листа його колишньої прихильниці, яка з відомих причин побоялася вказати своє ім'я: «Історія... Як її перекручують! На догоду неосяжному честолюбству Сталіна підтасовуються історичні факти. І ви теж доклали свою тонку руку, теж стали справжнім підспівувачем. Адже в «Хлібі» ви протягуєте твердження, що революція перемогла лише завдяки Сталіну. У вас навіть Ленін вчиться у Сталіна... Адже це прийом шулера. Це підлота вищої марки!» // Неизвестная. Ноябрь 1937 г.» («Что же с нами делают?..» Письма к А. Н. Толстому // Звенья. Исторический альманах. Вып. 1. М., 1991. С. 521-523).
Отже, нічого дивного, що Сталін (у 1933 р. була навіть відповідна постанова ЦК ВКП(б)!) доручає «творчо переробити» українські народні казки і зробити їх російськими саме «графові» Олексію Толстому. Потрібні докази? Що ж, прочитайте українську народну казку «Колобок», яку упорядкував і видав Борис Грінченко (Київ, 1907 р.) і, яка російськими «казкарями» на чолі з самозваним «радянським графом» була взята за основу:
«Був собі дід та баба та дожились уже до того що й хліба нема. Дід і просить:
– Бабусю! Спекла б ти колобок!
– Та з чого ж я спечу, коли й борошна нема?
– От, бабусю! Піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде на колобок.
Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила яйцями борошно, спекла колобок та й положила на вікні, щоб простигав. А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна та на приспу, а з приспи та на землю в двір, а з двору та за ворота та й побіг-покотився дорогою.
Біжить та й біжить дорогою, коли се на зустріч йому зайчик.
– Колобок, колобок, я тебе з’їм!
А він каже: Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю.
–А ну заспівай!
Я по засіку метений
Я на яйцях спечений,
Я од баби втік,
Я од діда втік,
То й од тебе втечу!
Та й побіг знову. Біжить та й біжить дорогою, — перестріва його вовк.
– Колобок, колобок, я тебе з’їм!
– Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
– А ну заспівай!
Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я од баби втік,
Я од діда втік
То й од тебе втечу!
Та й побіг. Знову біжить та й біжить дорогою, — перестріва його ведмідь.
– Колобок, колобок, я тебе з’їм!
– Не їж мене, ведмедику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
– А ну заспівай!
Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я од баби втік,
Я од діда втік,
То й од тебе втечу!
Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою, — стрівається з лисичкою.
– Колобок, колобок, я тебе з’їм!
– Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.
– А ну заспівай!
Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я од баби втік,
Я од діда втік,
То й од тебе втечу!
Ну й пісня ж гарна!, — каже лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.
Колобок скочив їй на язик та й почав співати:
Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я од баби втік...
А лисичка гам його та й з’їла».
Валерій Бебик
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
