Американські аналітики назвали три варіанти розвитку українського контрнаступу, найуспішнішим з них вважають "постійний тиск", "кампанію перекриття" і створення пробоїв у російських оборонних лініях.
Про це пишуть аналітики ISW Кароліна Хірд та Катерина Степаненко, Фредерік В. Каган з американського інституту підприємництва в матеріалі TIME.
У публікації зазначається, що ситуація в Україні залишається сприятливою для Києва, незважаючи на обмежений прогрес, досягнутий у контрнаступі.
Американські аналітики вказують варіанти розвитку контрнаступу Сил оборони, за яких він буде успішним.
По-перше, нинішній український механізований прорив може бути успішним, і українці можуть використати його досить глибоко, щоб розбити частину або всі російські оборонні лінії.
По-друге, російські війська, які вже страждають від серйозних моральних та інших системних проблем, можуть зламатися під тиском і почати контрольований або неконтрольований відхід.
По-третє, постійний тиск і кампанія перекриття, підтримана масштабними зусиллями на кшталт тієї, що триває зараз, може створити пробої в російських оборонних лініях, якими українські війська зможуть скористатися спочатку на локальному рівні, а потім і для глибшого проникнення.
Перший і другий варіанти експерти вважають можливими, але відносно малоймовірні.
Третій – найбільш вірогідний шлях до українського успіху.
Він буде повільнішим і поступовим, ніж два інших, і повільнішим, ніж того бажають і очікують західні прихильники України.
І він залежить від допомоги Заходу, який має забезпечити Україну постійним поповненням обладнання, ймовірно, протягом багатьох місяців, щоб Україна могла підтримувати свій тиск доти, доки російські війська не створять такі пробої на фронті, які українці зможуть використати.
Повільний темп контрнаступу, який Україна використовувала до 26 липня, покликаний мінімізувати українські втрати. Він також не спрямований на виснаження росіян, а скоріше на постійне витіснення росіян з їхніх підготовлених оборонних позицій таким чином, щоб українці могли скористатися цим для досягнення оперативно значущих успіхів.
Це все ще маневрена війна, а не війна на виснаження, просто в повільнішому темпі. Тому вона вимагає терпіння, але може бути успішною, – зазначають фахівці.
З таким підходом українці досягли успіху як у Херсоні, так і на Харківському напрямку.
У публікації зазначається, що Україна зберігає ініціативу і користується багатьма перевагами. Тим не менш, її контрнаступ може зазнати невдачі, оскільки росіяни можуть виявитися більш стійкими, ніж здається.
Ще однією причиною невдачі аналітики вказують те, що Захід може не встигнути вчасно надати Україні необхідне обладнання та підтримку.
Підстави для впевненості у можливості значних українських успіхів тісно пов'язані з низкою проблем, притаманних російській позиції в Україні та російській армії.
Зокрема, це те що російські війська розтягнуті, і через це страждають їхні лінії постачання.
"Визначальною характеристикою цієї фази війни є те, що росіяни повинні захищати наземну лінію зв’язку, яка складається з автомобільної та залізничної доріг, що пролягає від Ростова-на-Дону на північно-східному узбережжі Азовського моря до Криму. Десятки тисяч російських військ на півдні України потребують величезної кількості продовольства, палива, боєприпасів, особового складу та інших вантажів, які мають перевозитися цією автомобільною та залізничною лінією", – ідеться в публікації.
Такий стан справ дуже вигідний для України, вважають експерти.
Якщо українці зможуть вийти до Азовського моря в будь-якому місці і утримувати свої позиції, вони переріжуть наземні лінії зв’язку. Росіянам, таким чином, доведеться утримувати його повністю.
Іншими словами, українцям достатньо перемогти і утримувати лише один сектор, щоб зробити практично всю територію, яку утримує Росія на захід від їхнього просування, непридатною для оборони.
Росіянам же необхідно перемагати скрізь і завжди. Українцям навіть не обов'язково доходити до води.
З одного боку, лінія розмежування не охоплює узбережжя по всьому периметру, і тому в деяких місцях вона ближча до нинішньої лінії фронту, ніж до берегової лінії. Якщо українці зможуть просунутися на відстань артилерійської досяжності лінії зв’язку (близько 25 кілометрів), вони можуть почати інтенсивно обстрілювати її таким чином, що це сильно погіршить здатність росіян продовжувати використовувати її.
Таким чином, українці можуть обрати будь-який сектор лінії або скористатися будь-якою дірою, яка відкриється в будь-якому місці лінії, щоб прорвати лінію розмежування таким чином, щоб, найімовірніше, зруйнувати російську оборону на захід від цього прориву.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
