«Азовский кризис» последние месяцы – одна из главных тем украинских медиа и политиков. Большинство оценок пессимистичны. Самое распространенное утверждение - «мы теряем Азов». Громадське посетило Мариуполь, чтобы выяснить, что происходит в Приазовье, и пообщаться с теми, кого непосредственно коснулась так называемая блокада (Укр.)

Історія загострення

Цьогоріч у березні українські прикордонники затримали вітчизняне риболовецьке судно «Норд». Воно ходило під російським прапором.

Від того часу ситуація в Азовському морі почала загострюватися.

За два місяці у відповідь на затримання «Норду» росіяни заарештували два українських риболовецьких човна. Рибалок звинуватили в браконьєрстві.

Російська Федерація поступово нарощує військово-морські сили в акваторії Азову і, зі слів екс-заступника начальника Генштабу ЗСУ, Ігоря Романенка, вже буцімто перекинула 40 бойових кораблів.

Російські прикордонники тепер частіше зупиняють для перевірки судна, що прямують в українські порти. Деякі кораблі, як стверджують експерти, перевіряють декілька разів за один рейс.

Загалом в акваторії Азовського моря з квітня по вересень цього року російські прикордонники зупинили для перевірок 148 торговельних суден.

Через зведений міст, який з’єднав російський Таманський півострів з Керченським в анексованому Криму,  уповільнилося проходження судами Керченської протоки. Причина не тільки в перевірках російськими прикордонниками, а й у тому, що великотонажні судна типу «Панамакс» більше не можуть ходити до Азову — вони просто зависокі для цього.

На рейді в Керчі щодня контролю чекають до 400 суден. Росіяни вже двічі робили публічні заяви, називаючи українських прикордонників піратами та виправдовуючи цим дії своїх силовиків в акваторії.

Держдеп США назвав дії Росії спробою дестабілізувати Україну. Америка закликала РФ припинити створювати перепони міжнародному судноплавству в Азовському морі.

За даними BBC, через так звану блокаду Азова Маріупольський торговельний порт у січні-лютому 2018 року недоотримав 146 мільйонів гривень доходу, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Майже 80 мільйонів недоотримав порт у Бердянську. Обсяги експортних вантажів українських портів на Азовському морі цьогоріч зменшилися на 10%. Здебільшого за рахунок металургійної продукції. Якщо торік через маріупольський порт ішло 35% усього українського експорту чорних металів, то у 2018 році цей показник скоротився до 27%.

Частка бердянського порту в металургійному експорті скоротилася з 3,35% до 1,3%. Водночас зросли обсяги експорту сільгосппродукції через азовські порти.

Не так погано, як очікувалося

Представники маріупольських компаній, які працюють з вантажами сільгосппродукції, кажуть, що не відчули на собі негативних наслідків «азовської кризи». Ба більше — вони намагаються уникати слова «блокада».

«Блокадою її можна назвати тільки умовно, — каже морський агент Олександр Мирошніченко, компанія якого виступає посередником між українськими портами та судновласниками, працюючи переважно з вантажами зернових культур. — Є певні вимоги, які російська сторона поставила для проходу через Керченську протоку. Судна перевіряються. У черзі на перевірку чекають від однієї до чотирьох діб. А за словами речника Держприкордонслужби Олега Слободяна, в очікування перевірки на рейді Керчі деякі судна можуть провести навіть тиждень. Це залежить від кількості суден та від погодних умов».

Сама перевірка, за словами Мирошніченка, триває від однієї до трьох годин — залежно від розмірів судна й від поведінки екіпажу. Він каже, все відбувається без тиску та погроз, російськи прикордонники поводяться ввічливо.

Іншої думки українські прикордонники, мовляв, росіяни останнім часом вдаються до процедурних порушень — не складають або не надають капітанам суден актів про проходження огляду. Начебто робиться це для того, щоб уникнути відповідальності за позовами від судновласників. Деякі з них реагують на затримки досить нервово, адже це призводить до збільшення витрат на пальне та зарплатню екіпажам.

Почастішали й зупинки росіянами вантажних кораблів для повторної перевірки вже в акваторії Азовського моря. Про це каже директор з оперативної діяльності «УкрТрансАгро» Андрій Леонідов, компанія володіє зерновим терміналом у маріупольському порту:

«Окрім перевірок у Керченській протоці держпогранслужба ФСБ РФ повторно зупиняє судна вже в акваторії Азовського моря, на так званому Бердянському поворотному колі. Це ще на декілька годин подовжує час постановки суден на завантаження у наш порт».

Але й він уважає, що про справжню блокаду говорити передчасно. За словами Леонідова, на початку літа вони готувалися до гіршого. 

«За цей період лише один корабель не зміг стати до нас під завантаження через свої розміри, — каже Леонідов. — Затримки, пов'язані з перевірками, ми компенсуємо судновласникам за рахунок швидшого завантаження».

І Мирошніченко, і Леонідов наразі не помітили з боку росіян штучного ускладнення перевірки суден, які прямують в українські порти. За їхніми словами, в черзі на перевірку стоять як українські, так і російськи судна. І процедура контролю триває приблизно однаково.

«Я не думаю, що мета росіян — придушення українського ринку, — каже Олександр Мирошніченко. — Загалом на номенклатуру ринку це вплинуло не сильно. Судна, як і раніше, приходять, розвантажуються, завантажуються. Процес триває».

Погоджується з ним і Андрій Леонідов:

«У судновласників є певна стривоженість, та загалом ми працюємо в штатному режимі. Як і раніше, все відвантажується у визначені терміни, відповідно до номінацій та планів».

Маріупольські рибалки через дії російських прикордонників тепер не ризикують виходити в море далі дванадцятимільної прибережної зони — бояться, що їх затримають: «Усі сейнери ходять юрбою у двох мілях від Бердянської коси».

Підходити до кримського узбережжя теж небезпечно — росіяни вважають це своєю прибережною зоною. Зустріч там із російськими прикордонниками вже не обмежиться оглядом — і судно, і екіпаж заарештують за «незаконний вилов риби».

Усе це, безумовно, впливає на обсяги вилову. Але поки що не критично. Як кажуть деякі з рибалок, це впливає на них не більше, ніж погіршення екологічної ситуації через небезпечні викиди металургійних комбінатів «Метінвесту».

Проте більшість українських експертів бачить у посиленні російської присутності на Азові загрози як для безпеки, так і для економіки регіону.

Економіка

На думку керівника «Агентства розвитку Приазов’я» Костянтина Батозського, українські порти на Азові зазнають збитків. Зокрема причиною назває й обмеження висоти. Після зведення Керченсього мосту маріупольський і бердянський порти більше не завантажують судна класу Panamax.

«За підрахунками маріупольського порту, вони недорахувались близько 140 човнів, які в нормальних умовах туди приходили й брали більш ніж 40 тисяч тонн вантажу і везли його на далекі ринки, як Америка, Азія, Китай», — каже Батозський.

На його думку, це вкрай негативно вплине на роботу маріупольських металургійних комбінатів. Сировину та продукцію доводиться возити залізницею, через що їхня собівартість зростає.

Крім того, через єдиний перегон, який з’єднує Маріуполь з українською залізниею може пройти лише 52 пари составів щоденно, що обмежує можливості комбінатів.

Батозський вважає, що досі Росія лише демонструвала свої можливості. А в разі, якщо станеться справжня блокада, маріупольським комбінатам буде дуже важко. Чи реалізують росіяни такий сценарій, не в останню чергу залежить від дипломатичних і безпекових зусиль українських посадовців. Батозський зауважує, що ще більше ситуація вплине на Бердянськ, де порт є головним містоутворюючим підприємством:

«Якщо ситуація буде загострюватися, ці порти не зможуть розвиватися, не зможуть диверсифікувати номенклатуру вантажів. І це вже є величезною проблемою для всього регіону».

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у коментарі Громадському сказав, що вважає, що Росія зловживає положеннями україно-російської угоди від 2003 року. Згідно з нею Азовське море визнано внутрішніми водами двох держав, а Україна і Росія мають право контролювати всю акваторію Азова.

Російська сторона, на думку Клімкіна, здійснює цей контроль таким чином, щоб унеможливити українське судноплавство. Міністр вважає, що ці дії — частина добре прорахованої стратегії тиску на Україну для політичних поступок.

Безпека

Українські прикордонники під час патрулювання спостерігають від 3 до 5 російських військових кораблів щодня. Це більше, ніж торік.

Раніше росіяни до провокацій не вдавалися. Але вже 13 серпня в районі Довжанської коси російський прикордонний сторожовий катер наблизився на відстань 10 метрів і зробив декілька небезпечних маневрів навколо українського катеру морської охорони.

Прикордонники називають такі дії порушенням Міжнародних правил запобігання зіткненням суден у морі та провокацією росіян.

«Це перший випадок, коли прикордонники РФ дозволяють відверто агресивні, демонстративні та небезпечні дії в Азовському морі щодо українських прикордонників, — каже речник Держприкордонслужби Олег Слободян. Він не має сумнівів, що це була свідома провокація. — Найпевніше, Російська Федерація таким чином намагається показати, що вони нібито є господарями Азовського моря».

Українські прикордонники на провокацію не піддалися. Але, за словами Слободяна, і тоді, і в майбутньому «готові застосовувати всі наявні сили та засоби для захисту недоторканості українського кордону».

Слободян запевняє, що ситуація на Азовському морі контрольована та прогнозована для прикордонників. Російських військових кораблів, за його словами, українські прикордонники в акваторії Азову не спостерігають. Він сумнівається, що вони взагалі заходять в Азов. Оскільки через свою глибину й течії Азовське море унеможливлює маневрування великих кораблів і позбавляє сенсу їхнє використання.

На початку вересня Рада національної безпеки та оборони вирішила посилити українську військову присутність на Азові та створити там угруповання ВМС України. Уже за декілька днів до Бердянська перекинули 2 броньовані артилерійські катери.

За інформацією «Урядового порталу», для відсічі агресивних дій Російської Федерації в цьому регіоні Україна вже до кінця року планує створити базу військово-морських сил на Азовському узбережжі.

США теж обіцяють Україні допомогу в захисті азовського кордону. Американський уряд уже надав Україні станцію контролю за морськими цілями, і підтримка США, за словами спеціального представника Держдепартаменту Курта Волкера, цим не обмежиться.

«Ми не визнаємо претензії Росії на акваторію Азовського моря. Ми вважаємо, що присутність російських військових там — це дуже агресивний і провокативний крок. І нас це дуже сильно непокоїть», — сказав Волкер Громадському.

Перспективи

Що робити Україні, щоб не втратити Азовське море та морські шляхи через Керченську протоку? Більшість експертів бачать рішення в посиленні дипломатичного тиску на РФ та нарощуванні військового потенциалу в Приазовському регіоні.

Про це кажуть і в уряді.

«По-перше, будемо послідовно рухатися по нашому позову проти Росії в межах арбітражу й Конвенції з морського права, — каже Павло Клімкін. —По-друге, разом з країнами, чиї судна ходять через Керченську протоку, ми хочемо створити спільний фронт для реагування на порушення Росією морського права. Третє, звичайно, — це військовий компонент. Немає рішення тільки в одній сфері».

Костянтин Батозський бачить вихід у денонсації угоди про спільне використання акваторії Азовського моря та проведенні якнайшвидшої делімітації морського кордону:

«Для Росії кордон України починається вже на березі, а не всередині акваторії. Нам треба пройти всі процедури делімітації й залучити до цього країни Великої Сімки. Щоб усі велики країни визнали наш кордон в Азовському морі».

За словами Костянтина Батозського, Україна не повинна визнавати контроль РФ над Керченською протокою, адже, зробити це означатиме відмовитися від Криму.

«Вони ніколи не визнають нашу територію, наші кордони, — каже він. — Але це не означає, що ми повинні спокійно спостерігати за розвитком ситуації. Ми маємо активно захищати свою позицію. Бо сьогодні вони візьмуть Азов, а завтра скажуть, що їхні економічні інтереси включають Одесу. Ну як з цим миритися? Маємо воювати. Мусимо воювати».

Константин Реуцкий, ForUm

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

весна/лето/осень
2591 грн.
226