Їх не виховували на прикладах Зої Космодем'янської, Павки Корчагіна, Тимура і його команди. Вони не носили на грудях ні червоних галстуків, ні ленінських значків. Сучасні молоді люди, які народилися у часи перебудови і після проголошення Україною незалежності, росли в інших умовах, ніж їхні батьки. Чи варто при цьому старшому поколінню бурчати, що молодь нині «пішла не та», і які вони насправді, ровесники Незалежності?
Як показують соціологічні опитування, проведені Інститутом соціальних досліджень ім.Яременка та Інститутом демографії і соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, сучасна молодь в ієрархії життєвих цінностей ставить на перші місця здоров'я, сімейні цінності, економічну незалежність та особисту свободу. Для дівчат особливо важливі кохання, допомога іншим людям, вони трохи більше юнаків цінують освіченість і знання. Для хлопців важливішими є благополуччя, високе становище у суспільстві.
Чи всі живі, чи здорові?
Але декларувати принципи – це одне, а от керуватися ними у житті – зовсім інше. «Хоч молоді люди і високо цінують власне здоров'я, у молодіжному середовищі широко поширені шкідливі звички. Багато юнаків і дівчат вперше беруть у руки цигарку у дуже ранньому віці – 30% молодих курців зізнаються, що пристрастилися до цієї звички до 14 років, ще 36% – до шістнадцятиріччя», - розповіла ForUm'у головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України Наталія Рингач. З нею згоден головний лікар Київського міського Центру здоров'я Отто Стойка. Він зазначає: середній вік початку куріння в Україні становить 12-13 років. «Але не варто в усьому звинувачувати молодь. Подивіться, яке сильне тютюнове лобі в Україні і скільки пропаганди куріння обрушується на дівчат і юнаків. На щастя, з вересня реклама сигарет в Україні буде заборонена, і це, швидше за все, позитивно позначиться на здоров'ї нашої молоді», - висловив припущення лікар.
Крім поширеності шкідливих звичок, здоров'ю сучасних молодих українців загрожує малорухливий спосіб життя. «До завершення молодіжного віку, у 30-34 роки, більше третини людей в Україні набувають зайвої ваги або страждають від ожиріння. Цьому сприяє те, що наша молодь не залучена у масовий спорт. Більше двох п'ятих юнаків і дівчат не займаються ним взагалі, ще дві п'ятих займаються нерегулярно», - зазначає Наталія Рингач. Маємо вже і результат. Так, у ході обстеження київських школярів у минулому році у 90% були виявлені порушення постави. А кожен третій учень в Україні страждає від вегето-судинної дистонії різних ступенів.
Зразкові дружини і чоловіки
Спільне дослідження, проведене Інститутом соціальних досліджень ім.О.Яременка та Інститутом демографії і соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України показує, що більша частина української молоді налаштована на створення сім'ї, у якій будуть дві дитини. Бажання долучитися до течії «чайлдфрі» (з англ. буквально – «вільні від дітей»), тобто не народити жодної дитини у майбутньому, молоді люди висловлюють украй рідко. Очевидно, що свою роль тут відіграють національні традиції і виховання. Водночас дуже мало юнаків і дівчат мріють про багатодітну сім'ю. Більше половини української молоді хоче укласти традиційний шлюб зі «штампом» у паспорті. Приблизно 40% упевнені, що до РАГСу потрібно перевірити один одного побутом і пожити разом «без розпису». Менше 5% взагалі не мають наміру реєструвати стосунки зі своїми майбутніми та нинішніми партнерами.
«В Україні відбувається поступова зміна вікової моделі шлюбу. Все більша кількість молодих людей відкладають весілля до закінчення періоду навчання, набуття професії, працевлаштування», - зазначила Наталія Рингач. Це говорить про те, що західна практика пізніх шлюбів дійшла до України. Наприклад, у Греції середній шлюбний вік для чоловіків становить 31 рік, для жінок – 26 років. Французькі чоловіки одружуються приблизно у 29, а француженки – у 28. Для України середній вік вступу у шлюб не набагато менший, ніж у Євросоюзі – 27 і 25 років для чоловіків і жінок відповідно.
З кожним роком кількість дівчат і хлопців, які пов'язують себе узами Гіменея у ранньому віці, зменшується. Якщо у 2007-му до досягнення двадцятирічного віку вийшли заміж 66 тис. українок, то вже у 2010-му – 38 тис. За даними Держстату, у 2010 році було укладено 8100 шлюбів, де одному із молодят менше 18 років. Це 3% від загальної кількості зареєстрованих сімей. Втім, вже з цього року виходити заміж раніше вісімнадцяти заборонено – такий закон ухвалили народні депутати навесні. Хоча, як відомо, раніше українки могли надягати обручки у 17. І якщо до прийняття закону в особливих випадках (читай – у разі вагітності та народження дитини) у ЗАГС могли відправитися навіть 14-річні дівчата та хлопці, то тепер винятковий мінімальний шлюбний вік у нашій країні складе 16 років.
Незважаючи на серйозне ставлення до шлюбу, українські підлітки все ж рано починають статеве життя. «За результатами наших досліджень, 27% десяти- і одинадцятикласників мали досвід сексуальних стосунків. Серед студентів ПТУ таких юнаків і дівчат виявилося 53%. Сексуальний дебют кожного десятого із опитаних стався у віці до 15 років», - розповіла Наталія Рингач. Позитивом, на її думку, є те, що більшість опитаних повідомили, що користувалися засобами контрацепції. «Це означає, що уроки зі статевого виховання у навчальних закладах не проходять марно. Проблема у тому, що дівчатка-підлітки частіше, ніж їхні ровесники юнаки, практикують незахищений секс. А адже саме їм загрожує незапланована вагітність», - підкреслила фахівцеь. З нею погоджується заступник директора департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Міністерства охорони здоров'я Валентина Коломейчук. «Майже 70% дівчат віком 15-19 років вступають у небезпечні статеві контакти, а 9,1% дівчат мають двох і більше статевих партнерів протягом року», - зазначила вона.
Молоді і талановиті
Але говорячи щодо проблем молодих, не можна забувати і про їхні успіхи. Зокрема, як показує Держстат, з 1990 року українці стали більше вчитися. Кількість випускників вузів за роки незалежності збільшилася більш ніж утричі. Аспірантів стало більше у 2,5 рази. При цьому все більш популярною стає традиція поєднувати роботу і навчання. Близько 30% молодих людей, яві вступили до вищих навчальних закладів України, починають активно заробляти собі на життя. «В Україні 20% молодих людей проходять додаткове навчання з метою самовдосконалення. Це непоганий результат, хоча наша молодь, очевидно, ще не налаштована на те, що вчитися потрібно все життя. Адже саме цього вимагає сучасний світ», - говорить Наталія Рингач.
І хоч у сфері освіти за роки незалежності відбувся певний перекіс – економістів та юристів у нас все ще випускають з надлишком, – проте українські молоді вчені, та й просто випускники, все ж завойовують світ. Зокрема, наші програмісти нині нічим не поступаються західним. Та і таланти в Україні за двадцять один рік не перевелися, незважаючи на політичні та економічні кризи. Наприклад, киянка Юлія Осьмак у 2010 році стала чемпіонкою світу з шахів у своїй віковій категорії (на той момент їй було 12). Юлії Фіштик із Дрогобича нині сім. Але коли їй було п'ять, вона надиктувала батькам книгу «Пригоди копієчки», отримала міжнародну літературну премію у Німеччині і стала наймолодшим автором Східної Європи. Роботи Поліни Горлової, дванадцятирічного дизайнера із Запоріжжя, високо цінує сам П'єр Карден.
В інтерв'ю ForUm'у головний лікар Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 (лікарні імені Павлова), головний психіатр Києва В'ячеслав Мішиєв заявив: у сучасної молоді є свої проблеми, але є і свої гарні «висоти». На його думку, нарікати на сучасних дівчат і юнаків не варто. «У нас прекрасна молодь, серед них чимало свідомих, які ведуть активний спосіб життя, не вживають алкоголь. Я особисто знайомий з багатьма такими людьми», - зазначив лікар.
До слова про свідомість. У серпні цього року соціологічна група «Рейтинг» провела опитування серед українців щодо підтримки ними української незалежності. Як виявилося, найбільшими патріотами є молоді люди віком від 18 до 29 років. Вони частіше інших готові відстоювати Батьківщину.
«Наша молодь любить розкіш, вона погано вихована, вона глузує з начальства і анітрохи не поважає людей похилого віку. Наші нинішні діти стали тиранами, вони не встають, коли до кімнати входить літня людина, суперечать своїм батькам. Просто кажучи, вони дуже погані». Цьому вислову 25 століть, і належить він грецькому філософу і оратору Сократові. Українській молоді також нерідко «дістається» від старшого покоління. Але чим нарікати, ліпше іноді допомогти юнакам і дівчатам слушною порадою.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
