Україна і Росія потихеньку відновлюють добросусідські відносини. Прем'єр-міністр Тимошенко з'їздила до свого колеги Путіна до Москви. Нещодавній скандал, пов'язаний з підписанням меморандуму про модернізацію української ГТС за участю Європейського Союзу, неначебто залагоджений: Росію допустили до української труби. Здавалося б, усе добре, але відносинам двох сусідів знову належить пройти перевірку на міцність. У четвер прем'єр і Президент України відлетять до Праги на «Саміт східного партнерства». Тут мова знову піде про наболілу тему - інтеграцію України в ЄС.
Про несолодкі українсько-російські відносини, про піратів, смертну кару в Україні та про багато чого іншого розповів в інтерв'ю кореспондентові ForUm’у депутат від Блоку Литвина Олег Зарубінський.
- Українська православна церква Московського патріархату заявила про можливість скасувати анафему, яку Руська церква наклала на українського гетьмана Івана Мазепу у 18 сторіччі. Що це означатиме для України?
- Це питання не політичне, а історичне і релігійне. Оскільки за першою освітою я історик, можу сказати, що особа Мазепи за радянських часів була піддана світській анафемі. Вона стала розмінною монетою у прагненні по-своєму побудувати хід вітчизняної історії кремлівськими істориками. При всьому своєму різноманітті та складності особа Мазепи не може розглядатися як якесь породження пекла. Це несправедливо. З погляду московських царів Мазепа вчинив неправильно, але з погляду інтересу України і прагнення знаходити союзників його діяльність можна розглядати по-іншому.
Абсолютно несправедливо малювати Мазепу як зрадника. Можливо, він зрадив московського царя, але московський цар далеко не завжди був союзником українського гетьманату. Я вважаю церковну анафему цій людині несправедливою. Тоді анафемі потрібно піддавати 2/3 всіх історичних персонажів. Не можна розглядати анафему як засіб політичної боротьби.
Якщо УПЦ Московського патріархату скасує анафему, це відповідатиме історичній правді. Наскільки це реально, сказати складно. На жаль, церква в Україні, Росії та у деяких інших країнах іноді стає інструментом політичної боротьби. Це не її місія.
- 7 травня у Празі має відбутися саміт «Східного партнерства». Відвідати його планують Президент і прем'єр України. Як думаєте, Росія не образиться?
- Дуже дивно чути такі запитання. Це що, підпільний захід ч збори, які ставлять на порядок денний боротьбу з Росією? Не думаю, що такі ревністні речі сучасні. Це пережиток минулих поглядів на міждержавні відносини, коли до зовнішньої політики сусідів ставилися занадто ревно. Не думаю, що Росія має тут ображатися.
Цей саміт проводиться не у підпіллі й не проти когось. Інша справа, наскільки він буде ефективним. Не можу сказати, що він буде ефективним хоч би тому, що це тільки початок шляху. Чи є цей шлях ідеальним для України, не знаю.
За великим рахунком ідеологію сусідства виражено у назві саміту. Наша країна давно позиціонувала себе як держава, яка хоче і має перспективу інтеграції в Європейський союз. Сама акцентуація на темі сусідства говорить про те, що ЄС обережно ставиться до таких претензій України. Мені здається, що дуже багато чиновників Єврокомісії розглядають цей план як певну альтернативу інтеграції України та деяких інших країн в ЄС. Неприємно усвідомлювати те, що нам пропонують сусідство і хочуть цим обмежитися. Але якщо розглядати «Східне партнерство» як один із проектів українсько-російських відносин, то чом би ні? Тим більше, якщо це дасть імпульси для розвитку економічного співробітництва.
- Вже сам Віктор Ющенко заявив про надію на те, що українсько-російські відносини налагодяться. Нещодавно і Тимошенко їздила до Путіна у Москву. Наші відносини з РФ виходять на новий рівень?
- Поки про це говорити важко. Давайте я відверто скажу про те, що існує особистісний чинник. Ні для кого не є секретом ставлення Кремля до Президента України. Воно демонструється у заявах, натяках, жартах-примовках. Думаю, метою української політики повинно бути якнайшвидше і найефективніше зняти це нашарування особистісних відносин. Те, що говорить Ющенко, важко приймати на віру. Можливо, у нього є таке бажання примиритися з Москвою, але у Москві його не сприймають. При цьому я не хочу ставати на бік керівництва іншої сторони і говорити, що вони в усьому мають рацію, але факти залишаються фактами. Мені здається, що відносини України і Росії повинні бути прагматичними, коли питання взаємовигідності будуть поставлені наріжним каменем, а особистісні моменти знівельовані.
- Перший віце-прем'єр-міністр України Олександр Турчинов доручив створити оперативний штаб для порятунку 24 українських моряків, які перебувають на судні «Аріана», захопленому сомалійськими піратами. Моряків рятуватимуть силовими методами чи все-таки заплатять викуп?
- Не думаю, що український флот зможе ефективно діяти поблизу узбережжя Сомалі. Не той потенціал, не та потужність. Але, за великим рахунком, рішення Турчинова правильне. Україна повинна піклуватися про своїх громадян, навіть якщо вони у цей час є найнятими робітниками інших країн. Але мені здається, що це та ситуація, коли велику частину відповідальності повинні брати на себе судновласники. Наймаючи моряків на роботу, вони зобов'язані піклуватися про своїх працівників.
Для мене дико, коли у XXI столітті такі дикі речі відбуваються на очах у всіх. Є підводні човни і сучасне устаткування для стеження, з космосу можна знайти сірникову коробку. Мені не віриться, що все це випадково. Впевнений, що діяльність піратів – це системні, координовані речі.
- Окрім піратства весь світ зараз наляканий ще і «свинячим грипом». Чи варто боятися українцям?
- Нещодавно я спілкувався з одним дуже кваліфікованим доктором медичних наук. Він не вірить у те, що реальне те, про що говорять. Ви пам'ятаєте ситуацію з пташиним грипом. Звідки заборонявся вивіз курятини? З Китаю. Хто у цьому зацікавлений? Очевидно, що їхні конкуренти. Зараз йдеться про Латинську Америку, найбільшого постачальника свинини у світі. У припиненні постачань звідти зацікавлені знову-таки їхні конкуренти.
Кожну годину у світі умирають люди від туберкульозу і пневмонії. Від звичайного грипу щозими вмирає десятки тисяч людей. Але у цьому питанні такому галасу нема. Чому галас пов'язаний з певними конкурентними товарами, наприклад, з м'ясом? Думаю, тут є велика частка маніпуляції.
- Комуністи пропонують повернути смертну кару до системи покарань за злочини, щоб страчувати корупціонерів. Відповідний законопроект уже зареєстрований у ВР. Як Вам таке нововведення?
- З погляду людської справедливості багато людей, які скоїли масові вбивства і насильства, насамперед якщо йдеться про дітей, не повинні жити на цьому світі. Я б двома руками проголосував за це. Але, з іншого боку, ми живемо не у тепличних умовах. Скільки людей за радянських часів були страчені безневинно? Із них просто вибивали певні свідчення. Маніяк розгулював на волі, а невинну людину вже позбавили життя. Мені здається, що за нинішніх умов позбавляти життя людину не можна. Рішення суду не може бути остаточним доказом її вини. Про страту можна говорити тільки, коли є стовідсоткова впевненість у винуватості людини. На сьогоднішній день такої впевненості просто нема. З такими ініціативами варто почекати.
- Дев'ятого травня в Україні не буде традиційного військового параду. Як сприймуть це ветерани?
- Нічого страшного у цьому нема. Зовсім недавно на День Незалежності був військовий парад. Не обов'язково на рік проводити по два військових паради. Думаю, ці гроші потрібно витрачати на військовослужбовців, на їхнє благополуччя, щоб вони були адекватні сучасним вимогам. Зараз є, куди витрачати гроші, крім як на видовища.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
