Перша Конституція Незалежної Української держави була прийнята 28 червня 1996 року. Багато хто пам'ятає, як парламент приймав Основний Закон: депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. З того часу день прийняття Основного Закону є державним святом.
Прийняття Конституції закріпило правові засади незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність і було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
З тих пір в Основний Закон не раз вносилися зміни. Зокрема, 8 грудня 2004 року Верховна Рада затвердила закон про внесення змін до Конституції та (у пакеті до нього) про внесення змін до закону про вибори Президента (які дозволили провести другий тур голосування на виборах Президента). У той же день Президент України Леонід Кучма підписав ці документи.
Закон про зміни у Конституції (про політичну реформу) передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління, формування уряду коаліцією депутатських фракцій, продовження терміну повноважень Верховної Ради до п'яти років.
Однак 30 вересня 2010 Конституційний суд України прийняв рішення про те, що «політреформа» була прийнята з порушенням процедури. За Конституцією України, зміни у тексті Конституції можуть бути зроблені тільки Верховною Радою України, що означає, що для прийняття чи скасування даних поправок потрібно провести повторне голосування з дотриманням усіх процедур.
Як виконується Конституція в Україні, відомо кожному. Нерідко вищі чиновники, народні депутати та інші «великі люди» ігнорують її вимоги. Чому це так і чи є шанс на відновлення поваги до Основного Закону? Так що ж у підсумку День Конституції: свято, проста формальність чи поминки?
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
