Україна себе не любить. Ось не любить і все тут. Інакше як пояснити той факт, що як би нас не принижувала така любима Віктором Ющенком Європа, ми лише тихо ковтаємо образу. І продовжуємо признаватися у коханні ЄС.
Не дають українцям візи – ну що ж, значить, є за що. Не допомагають консульства за кордоном нашим громадянам, що потрапили в біду, – час такий, кожен сам за себе. Примушують українців приносити у посольства довідки про відсутність сифілісу – ну і хай! Так виходить?
Чеська ініціатива щодо пред'явленню принизливого документа про відсутність венеричних захворювань – лише перша ластівка. Далі буде тільки гірше. Як би взагалі нас не відгородили від ЄС «Великою Європейською Стіною».
Адже тільки на початку травня український Президент Віктор Ющенко у Празі провів зустріч з президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу, з яким обговорили «питання лібералізації візового режиму між Україною і країнами ЄС». Домовилися.
І «Східне партнерство» обговорили, покликане відкрити торгові кордони між Україною і ЄС. А чи не пора їх не відкривати, а закривати?
Принаймні, в усьому світі так і роблять. Якщо хочуть показати країні свою незадоволеність, скорочують торгові відносини, відмовляються від головних товарів, які експортує країна. На зразок грузинського вина і естонських шпротів. Або чеського пива. Чи не пора?
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом