"Я не ходжу в соцмережі. Я принципово у Facebook не ходжу. Це у мене ще з "Кварталу", коли армія ботів Петра Олексійовича була направлена проти нас", – казав Володимир Зеленський журналістам "Української правди" під кінець першого року свого президентства. 

На Фейсбук-сторінці президента й справді рідко можна побачити щось, окрім офіційних повідомлень чи то привітань призерів Олімпіади в Токіо (за винятком разових акцій на кшталт сімейного фото з підписом "Мама, папа люблю").

Втім під постами президента – поле з ненависті та возвеличень рівня "князю Володимире" водночас. І ведеться на цьому полі боротьба не на життя… А на кількість лайків, коментарів і охоплень.

Інша справа – Телеграм, де канали з тисячами підписників воюють як за увагу аудиторії, так і за увагу самого Зеленського.  

І у Фейсбуці, і в Телеграмі прихильники Зеленського з’явились не випадково. Вони пройшли довгий шлях від президентської кампанії 2019-го, коли на прохання Зе!команди треба було відбивати атаку чужих ботів, до найбільш розпіареного проекту Зеленського "Великого будівництва", важливість якого треба періодично підсвічувати. І зелеботи не опускають своїх рук, у прямому значенні цього слова, нині.

Як у президента з’явились зелеботи? Що про армію вірних солдатів кажуть на Банковій? І як виглядають реальні палкі прихильники президента?

Шукаючи відповіді на ці запитання, "Українська правда" поговорила з творцями диджитал-кампанії Зеленського та їхніми опонентами, політологами, соціологами та, звісно, ж реальними зелеботами. І, чесно, знайти останніх було ще тим завданням. 

Це другий матеріал із серії про "ботів" топ-політиків у соцмережах. Раніше ми розповідали про прибічників п’ятого президента Порошенка: "Армія Порошенка. Хто такі щирі порохоботи та заради чого вони йдуть Фейсбук-баталії".

Політичні зелеботи

На відміну від порохоботів, які стали необхідним політичним інструментом для Порошенка наприкінці каденції, зелеботи супроводжували свого лідера від самого початку – з президентської кампанії. 

Вони стали творінням невід’ємної, якщо не головної частини агітації – диджиталу, за який у 2019 відповідав нинішній міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. 

Як розповідає УП Федоров, диджитал-стратегію Зеленського орієнтували здебільшого на українців, які ніколи не цікавились політикою і не ходили на вибори. Фактично, ставку робили на пасивну молодь. І тут є два цікавих моменти. 

По-перше, кампанія працювала не лише на те, щоб "пасивна молодь" пішла на вибори, а й на те, щоб долучити її до процесу – наприклад, попросити роздати пенсіонерам Зе!програму або допомогти відбити атаку чужих ботів. По-друге, команда Зеленського не лише створювала соцмережеві групи на підтримку Зеленського, а й "підбирала" вже готові сторінки реальних прихильників. 

А деколи – просто готові сторінки, які до цього підтримували, наприклад, Саакашвілі.

Саме з цих людей, "активістів" виборчої кампанії-2019, виростали ті, кого ми нині називаємо "реальними зелеботами". Наявність технічних зелеботів у Зе!команді заперечують.

"Нам вдалося абсолютно природнім шляхом об’єднати активістів та створити спільноту однодумців по всій країні. Це були справжні люди, які повірили в ідею, а не "армія ботів", – каже Федоров.

Утім іноді з тісної спільноти однодумців все ж таки виринало слово "боти".

Наприклад, у квітні 2019, коли в листуванні зі штабу Зеленського спливла фраза майбутнього міністра з цифровізації "збільшив бюджет на ботів, які захищатимуть нас від атак". Чи в жовтні 2019, коли Дмитро Раімов, політтехнолог з надкороткою кар’єрою в МОЗі, заявив, що на виборах він відбивав негатив від Зеленського за допомогою "ботоферм, сіток публічних сторінок, Telegram-каналів, експертів і блогерів".

Щоправда, Раімов переконував – сам Зеленський про це нічого не знав, замовниками нібито виступили "українські бізнесмени", які дуже хотіли зміни влади. 

Федоров мав кардинально інше пояснення – "ботами" в тому листуванні він назвав живих людей, які з власного бажання приходили під фейкові пости й розвінчували їх (див. кількома абзацами вище). Пости "активістам" надсилав чат-бот в Месенджері. Зараз на запитання УП, на що ж у 2019 Федоров "збільшував бюджет", у команді міністра відповідають – йшлося про бюджет на розробку чат-боту та його таргетування.

Ярослав Ведмідь з агенції Postmen, який у 2019 працювала з БПП і, вочевидь, знається на темі Фейсбук-прихильників – каже, що з огляду на скріни зі штабу Зеленського допускати використання ботів можна. Однак вони точно не відіграли ключову роль у кампанії Зеленського.

"Значна частина кампанії була дуже правильно ідеологічно й тактично вибудувана Федоровим. Вона йшла на ідеологічній прокачці, об’єднанні та запуску великої кількості груп, які дозволяли піднімати контент "наверх".

Нащо боти, за великим рахунком? Щоб зробити шум, коли його нема. Але це не про кампанію Зеленського – тут ми оперуємо реально класними селфі-відео, регулярним відеопродакшином", – розмірковує Ведмідь.

За словами Федорова, на соцмережі за всю президентську кампанію-2019 пішло близько 200 тисяч доларів. Більша частина – на таргетовану рекламу в Фейсбуці та Інстаграмі. 

200 тисяч доларів на соцмережі – це приблизно 4% від усіх коштів, які Зеленський офіційно витратив за два тури виборів.

Ця цифра вкладається в орієнтовну вартість політичної агітації за Зеленського у Фейсбуці, яка, за даними "Опори", могла коштувати від 43 до 426 тисяч доларів. За рекламу найактивнішої сторінки "Команда Зеленського" – нині на неї підписані майже 700 тисяч профілів – платила однойменна ГО, співзасновником якої є Федоров.

Ярослав Ведмідь з агенції Postmen припускає, що  цифра в 200 тисяч доларів може бути коректною. Але вона навряд чи охоплює всі витрати диджиталу, який працював на Зеленського. Для орієнтування в цінах на інформкампанії Ведмідь наводить проект на схожу суму, 220 тисяч доларів – "Йдеш у політику не одна". Це 6 місяців значно менш інтенсивної кампанії на підтримку жінок у політиці, що запам’яталась встановленим біля Ради лабіринтом.

Політичні зелеботи після виборів

На запитання, що сталось з тисячами "зелених" профілів після виборів, міністр Федоров нині відповідає – не в курсі, бо у 2019 передав усі соцмережі команді президента.

Доля щонайменше одного пабліку добре відома – Фейсбук-сторінку "За Зеленського" на 180 тисяч підписників з легкого помаху руки приєднали до Офісу президента

Очевидно, що "зелені" профілі нікуди не зникли, ба більше – вони примножились. Адже за президентськими виборами йшли парламентські та місцеві, а рівень народної любові природно слабшав. 

Так за місяць-два до парламентських виборів у 2019 у Фейсбуці з’явились групи на кшталт "Київ столиця країни мрій" (60 тисяч підписників) чи "Наш президент України Володимир Зеленський" (25 тисяч). Обидві працюють досі. 

Там чимало профілів без персональних фото та інформації публікують доволі прості дописи та коментарі на кшталт "Он президент с народа, с обычной семьи" та "Свати – це український серіал, бо там грають не тільки російські актори, а ще і українські".

Деякі з таких профілів не залишаються поза увагою Фейсбуку – у квітні 2021 соцмережа видалила сукупно 134 сторінки в Фейсбуці та Інстаграмі, які перенаправляли людей на фейкові новинні сайти. Там, між типових "новин", хвалили "Слугу народу" та критикували Порошенка, Кличка тощо. Розслідування Фейсбуку показало – за мережею стояли люди, "пов’язані зі "Слугою народу".

В Офісі президента божаться: підтримка Зеленського – абсолютно природна. Ботами не користуються, напади порохоботів не відбивають, інформприводи на ЛОМів не "спускають" і навіть мережу блогерів, що анонсували в листопаді минулого року, не запустили.

"Боти – це абсолютний нонсенс, непрацюючі інфантильні технології. Яке завдання можна вирішити мережевими ботами? Жодного, навіть в короткостроковій перспективі. Бо все як на долоні", – каже Михайло Подоляк, радник Єрмака, що курує інформаційний напрям Банкової.

Він запевняє, що мережева підтримка президента працює зовсім інакше: Зеленський публічно озвучує меседж, а група, якій він відгукується, нібито сама його поширює. 

Утім зайшовши на, наприклад, підсумковий пост Зеленського за 22-24 серпня (евакуація з Афганістану – Кримська платформа – День незалежності), можна побачити хвалебні коментарі від профілів без особистих фото, друзів, які цікавляться хіба картинками "у стилі Вайберу" чи дикими тваринами. Зате, як у випадку з любителем тигрів, левів і бізонів, активно репостять новини зі сторінки ОП.

Щоправда, хвалебних коментарів від сумнівних профілів значно менше, ніж реплік від профілів з активною порохоботською риторикою та рамками "25%".

Що складно заперечити, так це спадковість традицій на Банковій. Окрім інтерв’ю чотирьом телеканалам, в ОП Зеленського також практикують зустрічі з блогерами. Як от у вересні 2019 за участі Єрмака та нардепа Тищенка. Щоправда, на відміну від попередників, на згадану зустріч покликали далеко не найлояльніших. Зокрема тих же прихильників Порошенка  Віктора Трегубова чи Юрія Гудименка. 

Тому замість дружніх селфі, як було в Олешка з Порошенком, їхні стрічки наповнились критичними, якщо не глузливими, постами. Зараз цих постів на сторінках уже немає.

Точно вирізняє комунікації часів Зеленського буяння лояльних Телеграм-каналів. Влітку-восени 2019 вони увірвались в український інформпростір як знаряддя зливу політичного компромату та заяв, які Банкова не може собі дозволити озвучити публічно. Також, слідом за ефірами на "1+1", Телеграм-канали стали ще одним басейном з підігрівом для президента.

Одні з найвідоміших – "Тайны депутата" на 124 тисячі підписників, який пов’язують з заступником голови ОПУ Кирилом Тимошенком, і "Карточный Офис" на 70 тисяч, за яким, як стверджують джерела УП, стоїть політтехнолог Володимир Петров. Обидва активно відпрацьовували візит Зеленського до США з формулюваннями: "Байдену радять предметно підійти до зустрічі з Зеленським", "Зеленський проводить потужні зустрічі". 

Лояльні телеграм-канали формують уявлення Зеленського про те, що відбувається в країні, й водночас дають журналістам розуміння, чим взагалі живе Банкова.

"Головне – засунути той чи інший Телеграм-канал у телефон першого", – пояснює один із адміністраторів відомого пабліку – Ось за це реально йде боротьба".

Як розповідають джерела УП, Зеленський зокрема читає "Легитимного" на 213 тисяч підписників, "Резидента" на 150 тисяч і згаданий вище канал "Тайны депутата". Перші два підтримують доволі різних персонажів і критично відгукуються про Зеленського. "Резидент" періодично заявляє про вплив "западных кураторов" України та "соросят".

Згаданий вище Ярослав Ведмідь вважає, що комунікації команди Зеленського після виборів переживають певною мірою кризу. Адже ядро диджиталу разом з Федоровим переключилось на розбудову цифрової держави.

Політтехнолог, психоаналітик Євген Мінко додає, що своєрідна криза настала і в середовищі прихильників президента у соцмережах. 

"Сьогодні ця армія підтримки копирсається в пісному дріб'язковому багні", – каже він.

"Фактично, вони перейняли той самий ліцемірний політичний дискурс, проти якого виступали у 2019 році. Через відсутність величних противників і цілей значна частина їхніх комунікацій зосереджена на боротьбі з Порошенком".

Соціальний портрет реального зелебота

Хороший зелебот – реальний зелебот. По-перше, його люблять алгоритми Фейсбуку, по-друге, фотографії котиків і новорічні привітання на його сторінці викликають довіру в інших користувачів. 

Окреслити портрет реального зелебота непросто. Адже його, за порадами соціологів, треба шукати серед ядерного електорату політика.  

"У Зеленського немає яскраво вираженого ядра, на яке він спирається. Він опирається на більшість, але серед цієї більшості немає палко переконаних, які сконцентровані в одному місці ", – вважає політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Андрій Сухарина. 

"Можна уявити ситуацію, коли ти приїжджаєш у певний район, і там більшість людей підтримують Тимошенко. Це ж можна уявити з Порошенком, можна навіть з Ляшком. Уявити таке із Зеленським… Його прихильників скрізь відносна більшість, за винятком Донбасу, але вони розсіяні", – додає Сухарина. 

Соціологія підказує, що найтиповіший виборець Зеленського – це жінка від 30 до 39 років, що мешкає у провінції та має трохи нижчий рівень освіти за виборця Порошенка.

Серед виборців Зеленського, розповідає соціопсихолог Вадим Васютинський, можна зустріти як людей з проросійською позицією, так і свідомих патріотів, яким, як і порохоботам, важлива адженда "армія-мова-віра". Але які водночас переконані, що Порошенко – головне джерело та захисник корупції в країні. 

"Їм здається, що корупція – це та небезпека, яка може погубити державу та суспільство. Більшість порохоботів теж так вважає. Питання тільки в тому, як ми оцінюємо це співвідношення та реальну наявність (корупції – УП)", – пояснює Васютинський.  

І додає, що деякі виборці Зеленського можуть мати доволі залежну від телевізора позицію. Їхній стимул голосувати за Зеленського – побачити подолання епохи бідності та бажання відчути себе причетним до змін.

Що ж може розчарувати щирого зелебота у своєму лідері? 

Васютинський припускає, що цією точкою може стати великий економічний провал або відсутність результатів у розпіарених проектах. Нагадаємо, що для розчарування порохоботів він бачить трохи драматичніший сценарій – втечу Порошенка з країни. 

Хто такі реальні зелеботи

На відміну від реальних порохоботів, які доволі легко зголошувалися на пропозицію УП розповісти про своє політичне захоплення, з пошуком зелеботів було складніше. Як пожартував у розмові з УП один з колишніх Зе-прихильників: "Усі зелеботи або при посадах, або розчаровані й не зізнаються". 

За кілька тижнів пошуків УП вдалось знайти трьох реальних і доволі різних прихильників президента. Нижче – їхні історії.

Леонід Барац – 27 років, речник єврейської громади Києва (Одеса-Київ)

Статус: колишній зелебот. Під впливом перемоги Зеленського повернувся з Ізраїлю, куди емігрував, бо не хотів жити в Україні за Порошенка.

Рівень впливу: близько 300 підписників у Фейсбуці та майже 5 тисяч читачів в Інстаграмі.

Приблизна риторика в соцмережах: "вдячний за те, що президентом України став єврей", "Володимир Зеленський – остання надія України".

Леонід читає "Українську правду", "Страну.ua" та "Фокус". На президентських виборах голосував двічі: у 2014 – за Вадима Рабіновича, (як сам пригадує, щоб "чисто посміятись") та у 2019 – за Зеленського. 

Леонід не лише дивився чимало програм виробництва "95 кварталу", а й знімав закулісся "Ліги смігу" для одеського регіонального телеканалу та Ютубу. Не пропустив і серіал "Слуга народу", але запевняє, що в 2019 голосував не за Голобородька, а за "ефективного медіаменеджера" Зеленського.

У зелеботи Леонід зарахував себе одразу після славнозвісного новорічного привітання Зеленського у 2019, написавши о 00:02 у Фейсбуці: "Є, давайте, ми за вас! Готовий допомагати всім, чим можна!". 

Після цього він кілька місяців вступав у перепалки з порохоботами, викладав фото із Зеленським, що штовхало підписників порівнювати його з Мирославом Олешком, і закликав людей піти на вибори. Місцями робив це особливо комічно:

"Коли мій друг-Зе доторкнувся до мого носа, у мене вирівнялась перегородка, очистилось дихання, я нарешті відчув усю повноту ароматів міста. Що ж буде, коли він доторкнеться до країни?".

Він переконує, що ніколи не отримував жодної винагороди за свою активність. Але, жартує ще раз, від неї не відмовився б.

На запитання, як так сталось, що настільки палкий прихильник президента "видужав" від "зелеботства", Леонід відповідає: "Я просто знайшов, чим зайнятись". Нині він називає себе "україноботом" – як, до речі, на ранніх етапах представлялись порохоботи – і каже, що не всім, що робить команда Зеленського, задоволений. Втім пишається Михайлом Федоровим і цифровізацією останніх двох років.

Сергій Биков – 28 років, політичний консультант, голова ГО "Інститут публічної політики та консалтингу" (Київ)

Статус: називає себе прихильником змін, які відбуваються в країні. Особливо цікавиться питаннями інфраструктури.

Рівень впливу: має понад 11 тисяч підписників у Фейсбуці, є частим гостем телеканалу "НАШ".

Приблизна риторика в соцмережах: "Зеленський поставив ціль (...), і всупереч усім скептикам, президентська програма "Велике будівництво" спрацювала відмінно", "Кличко не помічає, як розвалюється місто, але до Дня незалежності все відремонтують в межах "Великого будівництва".

Важливо: Биков працював, а відповідно й публічно нахвалював політиків різних поглядів та рівнів – від дніпровського бізнесмена Загіда Краснова до Віктора Медведчука та Юлії Тимошенко.

Биков двічі голосував на президентських виборах: у 2014 – за Тимошенко, у 2019 – за Зеленського. Дивився шоу та серіали від "95 кварталу", але переконує, що суттєвої ролі у його політичному виборі вони не зіграли.

"Я просто бачу зміни, які відбуваються в країні, і хочу бути їхньою частиною", – каже політконсультант.

Регулярну підтримку президента Биков називає виключно своїм бажанням, мовляв, це жодним чином не пов’язано з його роботою й жодних винагород він не отримує. Легку нотку сумнівів щодо щирості намірів Бикова вносять два факти: 1) публічно підтримувати політиків – його робота; 2) його Фейсбук-риторика є аж занадто "партійною". 

Щодо роботи як підтримки: з весни до осені 2020 Биков працював на Банкову – консультував ОПУ щодо того, як вибудовувати відносини з політологами, економістами тощо. Після завершення офіційної співпраці Биков залишився в пулі вхожих і лояльних – його періодично кличуть гостем на президентські форуми "Україна-30", а також на оглядини об’єктів "Великого будівництва", що курує Кирило Тимошенко.

Юлія Мендель – 34 роки, колишня прес-секретарка президента (Херсонщина-Київ)

Статус: називає себе "державоботом". 

Рівень впливу: 35 тисяч підписників у Фейсбуці та понад 14 тисяч в Інстаграмі. Вела відеоколонку в програмі "Велика деолігархізація" на телеканалі Ахметова "Україна 24".

Приблизна риторика в соцмережах: "верховний головнокомандувач вакцинувався разом з військовими з передової. Самопочуття в нормі! Дамо бій ковіду!", "відверте інтерв’ю Володимира Зеленського (...) викликало велику увагу в США".

Мендель не називає своїх фаворитів до останніх президентських виборів, на яких разом з батьками підтримувала Зеленського. Каже, що у 2019 він "подарував надію". 

Колишню прес-секретарку президента складно назвати зелеботкою у класичному значенні цього слова. По-перше, вона не надто активна в соцмережах, по-друге, публікації з іменем "Зеленський" останні два роки були її роботою. І по-третє, вона, як ніхто, і без Фейсбуку знає, як треба захищати президента.

"Зазвичай я не вступаю в політичні дискусії на просторах Інтернету, бо в багатьох випадках це не приносить користі. Однак в реальному житті можу відстоювати переконливу ідеологічну позицію президента. Так я відкриваю той бік ситуації, що часто є невідомим людям, і впливаю на їхні погляди", – ділиться Мендель з УП.

Після звільнення вона продовжує вести свої соцмережі: тепер у них менше репостів зі сторінки ОПУ й анонсів інтерв’ю Зеленського – більше власних інтерв’ю та анонсів автограф-сесії.  

"У мене більше немає вимоги мати офіційний вигляд Фейсбук, і це багато в чому розв’язує руки", – розповідає Мендель.

***

Зелеботи, як реальні, так і технічні, значно менш помітні та агресивні за порохоботів.

Вони переважно зосереджені у спільнотах прихильників, частіше залишають дописи на власних сторінках, ніж ідуть воювати в акаунт самого Зеленського, і навіть рідко вступають у відкриті конфронтації зі своїми опонентами. 

"Де захист найвеличнішого, нешановні???", – обурювалась під згаданим постом Зеленського за 22-24 серпня "Ірина Швець" з рамкою "25%".

Як розповідають штабісти Порошенка, у 2019 вони навіть дивувались, що Зеленський не так активно працював у Фейсбуці, як в Інстаграмі та Ютубі – на платформах, які не передбачають активної дискусії. 

Нинішню ж поміркованість і навіть своєрідну інертність зелеботів експерти пояснюють тим, що пік їхньої гіперактивності та наступальності – передвиборча кампанія, за яку треба було "скинути баригу" – уже минув. Натомість порохоботи програли і прагнуть реваншу.

І з огляду на неоднозначні натяки Зеленського на другий термін, усе ще попереду.

Ольга Кириленко, Украинская правда

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

64