«Ми будуємо країну для 40 мільйонів, а не для сотні Forbes»– такими словами 20 травня Володимир Зеленський вкотре анонсував законопроєкт, завдяки якому обіцяє зменшити вплив українських олігархів на державні процеси.

Що про таку ініціативу президента думають ті, кого називають «олігархами»? Чи вбачають у ній загрозу для себе та своїх активів? Як оцінюють свою впливовість? Та чи вважають самі себе олігархами?

Вплив на медіа, вплив на політику та значні обсяги активів – ось три головні критерії, згідно з якими, за словами президента Володимира Зеленського, в Україні незабаром визначатимуть олігархів.

«Впливу на мас-медіа не буде. Впливу на політику не буде. Впливу на чиновників не може бути. Але якщо це буде, ці люди отримають квиток під назвою «олігарх»: вони з'являться у спеціальному реєстрі і ціна їх активів – що в Україні, що за кордоном – буде зменшена», – так описує механізм роботи цього потенційного закону президент.

При цьому він уточнює: перед внесенням до спецреєстру усім нададуть змогу позбутись свого впливу, аби ці люди не були офіційно визнані «олігархами»

«Їм буде наданий час (не дуже довгий)... Ми навіть покажемо їм, яким чином можна це все зробити (якщо їм потрібно). Глухого кута для них не буде. Це – нормальний закон, який поважає великий бізнес», – наголошує Володимир Зеленський.

Той, хто цього не зробить, офіційно отримає статус «олігарха», а з ним – і серйозні обмеження. Наприклад, заборону на зустрічі з високопосадовцями.

«А якщо вони зустрічаються (тому що іноді це дуже важливо), то ця зустріч повинна бути публічною. І навіть якщо вони зустрічаються, і ця зустріч неважлива, – вона також повинна бути публічною. Вони будуть робити звіт про ті чи інші зустрічі», – пояснює президент Зеленський.

Скільки саме осіб може потрапити під безпосередню дію цього потенційного закону, поки що достеменно не відомо. За версією секретаря РНБО Олексія Данілова, може йтися про 13 осіб.

Класичними олігархами в Україні прийнято вважати:

  • Ріната Ахметова
  • Віктора Пінчука
  • Ігоря Коломойського
  • Дмитра Фірташа.

Олігархами також називають Петра Порошенка, а віднедавна – і Віктора Медведчука.

Радіо Свобода звернулося до усіх них із запитаннями:

  • Чи вважаєте ви себе олігархом?
  • Як ставитесь до ініціативи президента Зеленського визначити на законодавчому рівні статус олігарха?
  • Чи бачите ви в цьому загрозу безпосередньо для себе та своїх активів?
  • Чи погоджуєтесь ви з думкою, що олігархи приносять для функціонування держави більше шкоди, ніж користі?
  • За яких умов співіснування олігархів і держави може бути найбільш вигідним для всіх?
  • Чи маєте ви можливість комунікувати з депутатами та міністрами (включно з прем’єром)? І якщо так, то яких аспектів стосується ця комунікація і який характер вона має?
  • Як би охарактеризували свої стосунки з Офісом президента та особисто з Володимиром Зеленським?
  • Чи можете погодитись із твердженням, що завдяки своєму медіавпливу, бізнесу та капіталу ви глобально впливаєте на політичні процеси?
  • Чи готові ви звітувати про фінансовий стан пов’язаних з вами медіаресурсів або ж навіть позбутись їх, якщо ця вимога буде визначена на законодавчому рівні?

Що ж відповіли ті, хто може одними із перших потрапити під дію анонсованого Володимиром Зеленським закону про олігархів?

Рінат Ахметов

У відповідь на запитання Радіо Свобода у пресслужбі Ріната Ахметова зазначили, що у попередньому коментарі виданню він уже «висловив своє ставлення до політики в цілому» і «його думка залишилася незмінною».

Водночас речниця Ахметова Анна Терехова додала: «Ми переконані, що головна проблема нашої країни – не окремі особи, а корупція, несправедливі суди, неефективне управління й популізм. І вважаємо, що держава має спрямувати всі зусилля, насамперед, на боротьбу з цими явищами. Від цього виграють усі: і сама держава, і бізнес, і суспільство».

У пресслужбі Ахметова також зауважили, що протягом понад 20 років його фінансово-промислова група SCM будує свій бізнес «не на домовленостях із президентами й урядами», а завдяки «системній та ефективній роботі».

«За ці роки і президенти, й уряди, і політичні еліти змінилися багато разів. Але ми вірили і продовжуємо вірити в Україну та інвестувати в нашу економіку і промисловість. І залишаємося найбільшим платником податків, роботодавцем і національним інвестором. Це означає, що в основі нашого зростання лежить не лояльність урядів, а системна й ефективна робота. СКМ – це бізнес, який не потребує жодних преференцій. Єдине, що нам потрібно від будь-якого уряду – це чесна конкуренція й рівні правила гри для всіх», – наголосили у пресслужбі Ріната Ахметова.

Сам він у коментарі Радіо Свобода на початку травня зазначав, що «політика його взагалі не цікавить», а сам він «ні на кого не впливає».

Свої стосунки з Офісом президента та президентом Зеленським Ахметов тоді охарактеризував так: «Я сподіваюся, що в нас із президентом – одна мета: сильна, незалежна, цілісна, демократична й успішна Україна. І все, що мені як бізнесмену потрібно від будь-якого українського уряду – рівні правила гри для всіх, повага до права приватної власності й чесна конкуренція. Від цього виграє насамперед Україна й кожен українець».

Віктор Пінчук

 

У пресслужбі Віктора Пінчука у відповідь на запит Радіо Свобода зазначили, що можливості надати його особистий коментар наразі немає.

«Пан Віктор є бізнесменом і філантропом. Він неодноразово заявляв про те, шо бізнес має бути відокремлений від політки», – зауважила його речниця Наталія Вовк.

Вона також надала низку цитат із попередніх інтерв'ю Пінчука за 2004 та 2014 роки, в яких він говорив, що:

  • «потрібно відділяти великий бізнес від політики»;
  • політикою займатись йому нецікаво;
  • «гроші не повинні давати владу, а влада не повинна давати гроші»;
  • «необхідно припинити робити з парламенту біржу»;
  • він буде вважати правильними дії того керівника країни, який буде боротись з впливом бізнесменів на політику. ​

Ігор Коломойський

 

На запитання Радіо Свобода Ігор Коломойський відповів особисто.

За його словами, йому все одно, коли його називають словом «олігарх».

«Як би я до цього не ставився, це ні на що повпливати не зможе. Немає значення, ким я себе вважаю. Сьогодні термін «олігарх» я прирівнюю до терміну «ворог народу», бо ті люди теж не вважали себе «ворогами народу», а їх так називали. Ярлик «олігарх» є і він живе своїм життям, бо ніхто до кінця не розуміє, кого під нього можна класифікувати. Сьогодні всі вкладають у слово «олігарх» сенс, що це погано, тому нічого хорошого цей термін сьогодні його власнику не може принести», – пояснює Коломойський.

Ідея визначити поняття «олігарх» на законодавчому рівні, на його думку, є непоганою, адже ​це, можливо, дозволить більш чітко зрозуміти, до кого саме можна застосовувати цей термін.

Водночас оцінювати загалом ініціативу президента Зеленського щодо зменшення впливу олігархів на країну Коломойський поки що не поспішає. Зауважує: ​«Коли напишуть закон подивимося-почитаємо».

Говорячи про себе, Коломойський запевняє, що не спілкується ні з міністрами, ні з Офісом президента, ні з президентом. А от із окремими депутатами спілкується –​ «шапочно», – проте, мовляв, ні на кого не впливає.

«Звичайно, можливість впливати є. Було би смішно говорити, що її немає. Чи користуюсь я цим? Ні. Не користуюсь, тому що у мене немає жодного взаємозв'язку мого бізнесу з тими, про кого ви запитуєте, хто може впливати на якісь речі, пов'язані з моїм бізнесом. Мій бізнес не залежить на сьогоднішній день від якихось ухвалених законів, чи тих, які можуть ухвалити», – запевняє Коломойський.

Петро Порошенко

 

У відповіді на запитання Радіо Свобода у пресслужбі п'ятого президента, а нині очільника «Європейської солідарності» Петра Порошенка наголосили, що він є «першим і поки що єдиним українським політиком, який свій бізнес передав в управління всесвітньо відомій компанії з бездоганною репутацією».

Окрім того, речники Порошенка додали, що його бізнес-активи утримують лідерські позиції на ринку «завдяки успішному менеджменту та високоякісній продукції», і жоден з них:

  • «не був отриманий шляхом приватизації»;
  • «ніколи не мав та не має монопольного статусу на жодному з ринків»;
  • «не користувався пільгами з державного бюджету чи доступом до природних ресурсів»,
  • «не здійснював і не здійснює тіньового політичного впливу».

Відтак Порошенко не може вважатись олігархом. А те, що його зараз так називають, є, на думку пресслужби, наслідком особистої неприязні з боку чинного президента.

«Вочевидь, з точки зору Зеленського, олігархами є ті, хто не подобається йому особисто і, безумовно, Порошенко у цьому списку знаходиться на першій позиції. Зеленський шукає будь-які зачіпки, аби позбутися Порошенка як лідера найпотужнішої проєвропейської опозиційної партії і накласти заборону на його політичну діяльність. Усі потуги Офісу президента створити образ Порошенка як олігарха – безпідставні і спричинені лише бажанням Зеленського позбутися опозиції та збудувати в країні авторитарний режим», – наголошують у пресслужбі п'ятого президента.

За словами речників Порошенка, законодавчу ініціативу Зеленського щодо позбавлення олігархів впливу варто розглядати не як небезпеку для активів тих чи інших осіб, а як «пряму загрозу для засад європейської демократії в Україні».

«Заяви Зеленського прямо свідчать: з усіх активів його найбільше цікавлять медійні. Зеленський прагне змін у структурі медіа-активів, що дозволить їх поставити під його тотальний особистий контроль, як у Лукашенка чи Путіна. До речі, Путін побудову диктатури в Росії розпочав із «боротьби з олігархами» та взяття під державний контроль усіх телеканалів», – вважають у пресслужбі лідера «Європейської солідарності».

При цьому в Порошенка наголошують на важливості зменшення впливу великого бізнесу на ухвалення бюджетних та політичних рішень. Кажуть: цього можна досягти лише завдяки «системним змінам в антимонопольному та антикорупційному законодавстві», як це було за каденції п'ятого президента.

Створення системи е-декларування, НАЗК, САП, НАБУ, Вищого антикорупційного суду, системи електронних держзакупівель Prozorro – лише частина подібних реформ, пояснюють у пресслужбі Порошенка та додають, що саме за його президентства низка українських олігархів частково втратили свій вплив.

«Фірташ втратив газові контракти з Росією. Ахметов був змушений повернути «Укртелеком». А банк Коломойського (на шахрайські схеми якого дивилися крізь пальці усі попередні президенти, починаючи з Кравчука) було націоналізовано, чим врятовані гроші десятків мільйонів клієнтів. Щоб помститися, Коломойський і запустив політичний проєкт «Слуга народу». Зеленський став Президентом саме на гроші олігарха Коломойського, вкрадені у вкладників «Приватбанку», які виводилися, в тому числі, і на офшорні рахунки «95 кварталу​», – наголошують речники лідера «Європейської солідарності».

Вони також стверджують, що Володимир Зеленський користується підтримкою олігархів і у статусі президента: «дотується ними», «користується безумовною підтримкою їхніх телеканалів», а у відповідь – «обслуговує їхні інтереси».

«Янукович під приводом боротьби з впливом олігархів сформував свій власний олігархічний клан, обличчя якого досі ховаються в Росії: старший син Януковича (Саша Стоматолог), Курченко, Арбузов, Клименко, Захарченко. Дуже схоже, що подібний сценарій хоче реалізувати й Зеленський. А стартовий капітал для участі у перерозподілі власності вже активно формується з шалених відкатів з «Великого будівництва», – вважають у пресслужбі Порошенка.

Речники лідера «Європейської солідарності» також зауважують, що бізнес-активи самого Зеленського є непрозорими.

«Власний бізнес він перепоручив своєму давньому та найближчому бізнес-партнеру, а зараз першому помічнику Президента України пану Шефіру. Сергій Шефір, посилаючись на те, що обіймає цю надвпливову посаду на громадських засадах, уникає декларування своїх статків, приховуючи таким чином бізнес-активи та статки Зеленського», – наголошують у пресслужбі Петра Порошенка.

Віктор Медведчук

 

Попри перебування під цілодобовим домашнім арештом голови політради «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука, Радіо Свобода вдалося з ним поспілкуватися особисто – під стінами Київського апеляційного суду, де 21 травня розглядали апеляції на його запобіжний захід.

Через обмеженість у часі та перешкоди з боку соратника Медведчука Іллі Киви, котрий усіляко намагався відсторонити журналістку від політика, Радіо Свобода змогло поставити голові політради ОПЗЖ лише частину із вищезгаданого переліку запитань.

«Які тільки ярлики на мене не вішали. Я сам себе не вважаю олігархом. Я – народний депутат, я –​ один із керівників партії «Опозиційна платформа – За життя» і я вважаю, що, безумовно, є мій вплив політичний (як і в самої партії, яка є другою у Верховній Раді України). Але ні з ким із міністрів чи прем'єрів у мене спілкування не було. Стосунки із президентом та Офісом президента у мене також відсутні», – сказав у відповідь Медведчук.

На запитання Радіо Свобода про те, чи готова буде його родина звітувати про фінансовий стан пов’язаних з нею медіаресурсів або ж навіть позбутись їх, якщо ця вимога буде визначена на законодавчому рівні, Медведчук зазначив: «Буде закон – я як законослухняний громадянин буду виконувати вимоги закону. І моя сім'я так само».

Дмитро Фірташ

 

Із проханням відповісти на запитання Радіо Свобода завчасно звернулось і до пресслужби Дмитра Фірташа. Однак, на момент виходу цього матеріалу відповідей не отримало, а сама пресслужба припинила реагувати на повідомлення.

У разі, якщо відповідь від Дмитра Фірташа все ж таки надійде, Радіо Свобода готове оприлюднити її.

***

Станом на ранок 26 травня текст, анонсованого Володимиром Зеленським законопроєкту про олігархів ще не зареєстрували на сайті Верховної Ради.

За словами співрозмовників Радіо Свобода, наближених до Офісу президента, документ буде невеликим– близько 5 сторінок.

Сам президент запевняє: «Головний зміст цього закону і головна філософія – ми не хочемо вбити великий бізнес, але ми точно вбиваємо поняття, зміст і вплив олігархічної системи в нашій країні».

София Середа, ForUm

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

262