Страшилки про небезпеку київської дамби з'являються у пресі з завидною регулярністю. Сорокакілометрова махина коли-небудь прорве, і Київське море, вирвавшись на волю, змиє Поділ, Оболонь і Лівий берег, впевнені фаталісти.

Серед песимістів – не лише представники преси, а й відомі екологи, всілякі громадські організації і навіть звичайні автомобілісти. Причиною прориву київської дамби, на їхню думку, може стати що завгодно – повінь, землетрус, рух криги, тріщини від надмірного навантаження, забудова прилеглих територій, терористичний акт... Зазвичай подібні побоювання можна знайти в Інтернеті та на телебаченні на початку періоду весняних паводків. Тепер же для подібних страшилок з'явився новий привід – трагедія на Кубані. У якому ж стані зараз перебуває київська дамба і чи є підстави українцям боятися за своє життя у разі непередбачених погодних умов, з'ясовував ForUm.

 
 
Офіційна точка зору

Для початку ми дізналися, що думає з цього приводу керівництво ПАТ «Укргідроенерго». Генеральний директор Ігор Сирота запевняє: така трагедія, як на Кубані, не може статися в Україні з багатьох причин.

За його словами, подібні підтоплення зазвичай відбуваються у гірській місцевості, де величезний об'єм води встигає дуже швидко дійти до водойм і спровокувати в них різкий підйом рівня води. У нас же така ситуація якщо і можлива, то лише у гірській місцевості на території Західної України, але ніяк не у її центральній частині, де переважає рівнина і нема поселень в ущелинах, які збирають воду. Крім того, як стверджує Ігор Сирота, побудовані дамби і водосховища якраз і покликані стримувати велику воду і регулювати її хід з півночі на південь країни, тому завдяки цим спорудам країна сьогодні може спати спокійно і без побоювань.

Як розповів Ігор Сирота, водосховища Дніпровського каскаду дуже об'ємні. Вони можуть прийняти велику кількість води і дозволяють постійно контролювати ситуацію. За його словами, саме за їхній рахунок уже майже 50 років не було ніяких підтоплень у центральній та східній частині України.

За словами директора «Укргідроенерго», відповідно до проектування, гідроспоруди і греблі (бетонна основа) були розраховані на 100 років експлуатації. Після цього терміну комісія проводитиме глибинні дослідження технічного стану і прийматиме рішення щодо продовження терміну їхньої експлуатації. А поки що кожні п'ять років профільні інститути проводять різноманітні обстеження усіх дамб і гребель на Дніпрі. Останні результати цих експертиз свідчать про відмінний стан гідроспоруд і гребель, тому вони не викликають ніяких побоювань. Крім того, всі споруди регулярно моніторяться сучасними автоматизованими системами контролю, які в автоматичному режимі збирають всю інформацію в єдиний центр і передаються різним відомствам. Такі системи контролю вже встановлені на трьох станціях компанії, включаючи Київську ГЕС. Найближчим часом вони запрацюють на всіх станціях Дніпровського каскаду. Все обладнання цих систем імпортне, а гроші на реалізацію проектів частково виділялися Світовим банком у рамках 20-річного Проекту реабілітації ГЕС «Укргідроенерго», покликаного підвищити надійність їхньої експлуатації і термін служби ще на 30-40 років.

Крім усього іншого, у березні 2011 року на пусковому комплексі гідроагрегату №1 Дністровської ГАЕС ВАТ «Укргідроенерго» змонтували та ввели в експлуатацію систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у ​​ разі їхнього виникнення. Подібна система в Україні реалізована вперше. Вона дозволяє передбачати загрозу на ранній стадії її виникнення, контролює рівень води у верхньому і нижньому б'єфах (б'єф – ділянка річки, каналу, водосховища або іншого водного об'єкта, що примикає до гідротехнічної споруди. - Авт.) і видає аварійні сигнали на пульт спостереження та оповіщення. У разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації оповіщення людей відбувається через запуск системи оповіщення в автоматичному режимі.

Ігор Сирота акцентує на тому, що його компанія має достатнє фінансування, реконструкції проводяться при значній допомозі кредитних коштів Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку, тому спонсори також регулярно відстежують дамби і греблі на предмет їхньої безпеки і надійності, а також екології. Очевидно, що проблеми у цьому випадку не потрібні нікому, і «Укргідроенерго» ретельно стежить за своїми гідроспорудами.

А якщо раптом прорве?

Як би там не було, у житті може статися що завгодно. І якщо все-таки прогнози песимістів виправдаються, уряд повинен бути готовий до катастрофи. Чи розроблено план дій на випадок прориву київської греблі і чи існують в нашій країні ресурси, які дозволять врятувати якомога більше людських життів, ми дізналися у Міністерстві надзвичайних ситуацій.

За словами заступника міністра надзвичайних ситуацій Василя Квашука, на всіх гідроелектростанціях проводяться регулярні спостереження за станом споруд. За результатами останнього, проведеного у 2009 році міжвідомчою комісією, зроблено висновок про те, що гідротехнічні споруди та обладнання Київської ГЕС перебувають у робочому стані, відповідають вимогам проекту і можуть виконувати своє функціональне призначення.

Але незважаючи на це, МНС готове до раптових сюрпризів від матінки-природи. На водних басейнах України постійно перебувають у бойовій готовності угруповання сил і засобів оперативного реагування загальною чисельністю понад 15 тис. чоловік особового складу, 750 засобів подолання водних перешкод, більше 200 одиниць інженерної техніки, приблизно 800 мотопомп і насосних станцій, 200 пересувних електростанцій і майже 70 пунктів обігріву та життєзабезпечення.

Також, як розповів Василь Квашук, на даний момент уточнені маршрути висування до місць проведення заходів та визначені місця базування рятувальних підрозділів та авіації МНС у кожній області поблизу найбільш імовірних районів підтоплень. Крім цього, уточнено плани взаємодії з формуваннями інших відомств (Міноборони, МВС, Держспецтрансслужби, Мінтрансзв'язку) і налагоджений обмін інформацією органів влади всіх рівнів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

Приблизно один раз на п'ять років МНС проводить командно-штабні навчання з органами управління та силами територіальної підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту.

Крім того, на регіональному рівні розроблені та деталізовані плани для реагування на надзвичайні ситуації, характерні для певного регіону з урахуванням особливостей географічного розміщення та техногенно-екологічної обстановки.

А у Київській міській державній адміністрації навіть відпрацьовано План евакуації населення на випадок катастрофічного підтоплення у разі прориву греблі Київської ГЕС.

Думка творця

Як виявилося, солідарні з позицією керівництва і ті люди, які свого часу будували Київську ГЕС. Безпосередній учасник її створення Костянтин Ващинський висловив ForUm'y свою думку:

- Усі ці «фахівці», які прогнозують прорив київської дамби, дуже і дуже помиляються. Я працюю на Дніпрі більше 50 років. Тут народився, жив, тому мене, скажімо так, не проведеш. Усі гідротехнічні споруди, починаючи від Київської ГЕС і закінчуючи Каховською ГЕС, прекрасно побудовані, і немає ніяких, навіть найменших, мінусів і негативних явищ у функціонуванні дамб і гребель. Вони можуть працювати ще багато-багато років. Гребля, побудована на Київському гідровузлі, займає 40 км, а всі споруди та дамби – 70 км. Це одна із найбільших і найпотужніших гідроспоруд у світі. Звідки всі ці вигадки, що гребля Київського гідровузла витратила свій ресурс на 93%? Та це стовідсоткова нісенітниця! На Київській ГЕС кожні п'ять років проходять нормативні дослідження, я учасник багатьох комісій, тому можу вас запевнити, що за документами останньої перевірки 2009 року всі гідротехнічні споруди можуть працювати у проектному режимі, тобто з ними все абсолютно нормально.

На власні очі

Щоб переконатися в усьому вищесказаному, ForUm самостійно відправився на Київську ГЕС – до міста Вишгорода.

Нас зустрічає директор філії каскаду Київських ГЕС і ГАЕС ПАТ «Укргідроенерго» Олег Урманов, який показує околиці ГЕС і допомагає знайти відповіді на нез'ясовані питання.

 
 
 
Для початку ми цікавимося у Олега Урманова, чи залучаються до дослідження Київської ГЕС наукові організації. Як виявилося, відбором фахівців займається головний інститут проектування «Укргідропроект» (м.Харків). Зазвичай до вчених звертаються з усіх спірних питань, наприклад, при забиванні паль для причалу спочатку консультувалися, чи можуть вони пошкодити споруді. Серед інститутів, які беруть участь у роботі, Інститут Патона. Вони, за словами Урманова, найавторитетніші у частині металу. До Інституту гідробіології звертаються, якщо є питання щодо складу води, захисту споруд від водоростей, корозії, дрейсени (молюсків. - авт.) Інститут геофізики займається землетрусами. Останні, до речі, постійно роблять перерахунки шкали землетрусів, оскільки вони міняються щороку. За словами Урманова, на Дніпрі з цим ситуація більш-менш стабільна, а ось на Дністровському вузлі постійно якесь переміщення через близькість до Румунії.

На наше прохання Олег Урманов розповів про те, які основні проблеми існують на Київській ГЕС: «Головна проблема – це те, що ми проводимо реконструкцію. Станція працює вже 48 років, багато що фізично застаріло, тому починається серія відмов технологічного обладнання, частішають ремонти».

За словами фахівця, процес реконструкції почався ще у 1994 році, але тоді своїх грошей не було. «Зараз сюди входить Європейський банк, угода підписана, але поки не визначено пакет замовлень. Тобто ми можемо взяти гроші, але поки не готові сказати, куди їх вкладемо. А от щодо Світового банку ми вже зараз працюємо на повну суму. На першому етапі вони дали нам 120 млн доларів, на другому ми маємо отримати 400 млн доларів (це на всі станції каскаду Дніпра і Дністра). Наше головне завдання – змінити обладнання з метою продовження терміну його роботи ще на 25-30 років і поставити найсучасніше. Адже те, яке випускалося у 1964-му, набагато відстало від мікропроцесорної техніки», - вводить нас у курс справ Урманов.

Також одне із головних завдань на сьогоднішній момент – забезпечення швидкого розгортання аварійних станцій. «Зараз ми за три хвилини можемо повністю підключити таку станцію, як Київська ГЕС, в енергосистему. Цей час скорочується за рахунок таких впроваджень каналів зв'язку та обладнання, які швидко відстежують всі аварійні ситуації, тобто людський фактор використовується мінімально. Зараз персонал практично тільки слідкує за тим, щоб все автоматично правильно включалося», - пояснює нам директор.

Звичайно ж, на Київській ГЕС існують різні проблеми. Ідеального нічого не буває. Припустімо, відключаються агрегати, вода потрапила або трубка лопнула. У цьому випадку працює комісія, з'ясовує, був це зварювальний дефект чи спрацював якийсь інший фактор. Крім своєї комісії, працює Держінспекція з експлуатації електростанцій і мереж, яка приїжджає і розбирається, що сталося. За словами Урманова, аварій на Київській ГЕС немає, а ось відмови 1-3-го ступеня бувають.

Також ми поцікавилися, які завдання на сьогоднішній день стоять перед українськими ГЕС. Виявилося, що для повноцінної роботи в енергосистемі Європи нашим станціям потрібно, щоб у загальному балансі потужності мобільний резерв становив 15-20%. Таких показників планується досягти до 2030 року. Після того як на Київській ГЕС проведуть реконструкцію, потужність станції зросте до 320 МВт. За словами Олега Урманова, це дуже дорога потужність – пікова, яка цінується в усьому світі. Вона застосовується для того, щоб регулювати частоту і всілякі коливання. Крім того, будуються нові станції – Дністровська і Канівська ГЕС, планується розширення Каховської.

На наше прохання прокоментувати похмурі прогнози експерта-катастрофолога Василя Кредо про те, що дамба у критичному стані і ось-ось впаде під тиском води і затопить увесь Київ, Олег Урманов відповів так: «Кредо – не фахівець, він навіть жодного разу не був на Київській ГЕС. Він постійно про неї пише, але жодного разу тут не був. Хоч би прийшов так, як ви, попросив, щоб йому Київську ГЕС показали. Ми б йому із задоволенням провели екскурсію, а потім нехай би викладав свою думку. А так він десь їздить, вичитує, вишукує... Такі заяви ні на чому не базуються. Також і еколог Володимир Борейко… Жодного разу його тут не бачив. Дамба не зруйнується і нічого не затопить. Ми всі тут і поставлені, щоб подібні ситуації попереджати і вирішувати. У нас є спеціальна служба запобігання техногенним аваріям, працює система автоматичного оповіщення, одним словом, вся робота налагоджена і постійно вдосконалюється».

Дамба справляє величне враження. Не дивно, що вона викликає так багато емоцій у фаталістів.

 
 
 
Олег Борисович веде нас у центр контролю безпеки. Нам показують спеціальну комп'ютерну програму, завдяки якій головний інженер бачить, у якому стані перебуває станція. Спеціальні датчики передають на комп'ютер дані про нахил стін, зміни у швах бетону, вологості тощо.
 
 
 
 
Після цього ми йдемо у закритий розподільчий пристрій – ЗРУ, де нам показують контролери. Коли старі замінювали новими, першим партіям присвоїли жіночі імена.
 
 
 
 
 
 
 
Вид із вікна ЗРУ. Крім вируючих потоків водоскиду, на жаль, можна побачити відрізані голови сомів та інших риб, які потрапляють у турбіни.
 
 
 
Сучасне обладнання дозволяє станції видавати набагато більше потужності.
 
 
 
Контролери радянських часів досі справно працюють.
 
 
 
Масивні заслінки аварійного водоскиду прекрасно справляються зі своєю функцією.
 
 
Під знятою кришкою турбіни проводиться плановий ремонт.
 
 
 
У машинному залі ремонтують ротер турбіни.
 
 
 
 
У турбінному залі йде процес вироблення електроенергії.
 
 
Під кінець ми відвідуємо пульт управління. Саме у цьому приміщенні оператор слідкує за роботою усіх вузлів і агрегатів на Київській ГЕС.
 
 
 
Як переконався ForUm, Київська ГЕС справді у хорошому стані. Те, що вже застаріло, активно змінюється, а робота станції ведеться у плановому режимі. Ніяких гігантських тріщин або дір при всьому бажанні нам виявити не вдалося, а плани з порятунку жителів Києва на випадок лиха дійсно існують. Автор цієї статті не задавався метою щось підтверджувати чи спростовувати. Нас цікавили винятково факти, але так уже вийшло, що тепер ми можемо з упевненістю сказати: Києве, спи спокійно! Ще багато років тобі не загрожує велика вода!
ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1263