Надворі Першотравень, а у столиці, як ніколи, спокійно. Ні вам музики на Хрещатику, ні якихось особливих народних гулянь. Відпочиваємо скромно - такий характер свята праці цього року.

У центрі міста з ранку не особливо багатолюдно. Ймовірно, багато хто роз'їхався. А хтось, може, просто втомився від піврічних походів і вирішив залишитися вдома. У тих же, хто вийшов сьогодні на вулиці Києва з транспарантами, на вустах ключове слово «Мир»!

 
 
Основна їх маса о 10 ранку зосередилася біля станції метро «Арсенальна». Вийшли активісти під прапорами лівоцентристських політичних сил і громадських організацій. На плакатах видніються написи: «Відновимо соціальну справедливість», «Свобода. Справедливість. Солідарність». Мотив акції, на яку зібралися, як студенти, так і люди похилого віку, простий - передати резолюцію з економічними і політичними вимогами главі уряду Арсенію Яценюку, а також в.о. президента України, спікерові парламенту Олександру Турчинову. Серед побажань: підвищення зарплат, пенсій і стипендій на 30%, проведення конституційної реформи, проведення 25 травня Всеукраїнського Референдуму з п'яти найбільш гострих на сьогодні питань та інше. Лідери цих сил відзначають, що вийшли також для того, щоб проявити солідарність з жителями Донбасу, які висловилися за єдність країни.
 
 
 
Самі активісти також не упускали випадку говорити про взаєморозуміння Заходу і Сходу України.
 
 
«Сьогодні свято. У нас один заклик: об'єднання України. Ми всі громадяни і працівники цієї країни і ми повинні об'єднатися. Обов'язково повинні почути один одного в інтересах того, щоб нам жилося добре. У мирі, без війни», - каже киянка Зоя Григорівна.
 
 
Тетяна Іванівна також мешканка столиця. Виступає за краще життя трудящих і проти їх ворожнечі один з одним. Каже: «Не слов'янин повинен бити слов'янина». Не залишає без уваги й економічні питання.

«Зараз долар відпустили і мільярди, нічого не роблячи, покладуть у кишеню. Яценюк не знав, що він очолював НБУ і не знав як це (робиться з валютою - Ред.)?. І так місяць вони це робили. А ми падаємо в глибоку яму», - нарікає жінка.

 
 
Молодь же, що прийшла на мітинг, не дуже балакуча. Хто відмовляється висловити свою позицію. Хто зізнається - прийшли, бо не хочеться сидіти на свято вдома. Настрій говорять хороший. Тим більше що сьогодні додатковий вихідний.

Незважаючи на те, що хода проходила досить мирно, що стало якоюсь дивиною в світлі того, що відбувається в останні місяці у столиці, охороняли правопорядок під час нього чимала кількість представників міліції. Втім, як і у цілому в центральній частині міста.

Трохи пізніше ще один збір активістів планувався в парку ім. Т. Шевченка. Звідки присутні повинні були вирушити до Михайлівської площі. Однак масовою акцію назвати не можна. Людей зібралося не більше десятка.

 
 
 
Назвалися присутні активістами нової ініціативи, представленої рядом лівих організацій. Зрештою ходи так і не відбулося. Обмежилися нетривалим інформаційним мітингом. Після нього виникла невелика суперечка активістів з представниками «правих», які підійшли до пам'ятника Кобзареві трохи згодом. Після чого ініціатори акції вже у супроводі міліції залишили площу в напрямку метро.

 
Тим часом головна вулиця столиці як і раніше не відрізнялася особливою багатолюдністю, як це було у попередні роки.
 
 
 
Дівчина - продавець солодкої вати каже, що і торгівля йде, як у звичайний день. Напливу клієнтів немає.

Однак настрій у людей, що зустрілися нам, як вони самі зізнавалися, був досить позитивним.

 
 
Пара Тетяна і Павло вийшли сьогодні просто прогулятися містом. Кажуть, про свято пам'ятають і шанують традиції минулих поколінь.

«Це ж день трудящих. Для більш дорослого покоління - це свято. Ми ж поважаємо його», - каже хлопець.

 
 
Киянку Олену разом з її мамою Катериною Тихонівною ми зустріли в парку ім. Т. Шевченка. Вони зізнаються, що сьогоднішній день викликає у них масу позитивних спогадів. Нехай сьогодні немає такого масового святкування, проте влаштувати свято можна і самим.

«Для мене це спогади про юність. Я і мама навчалися в університеті ім. Т.Г. Шевченка. Ходили на демонстрації. Мама зараз приїхала до мене з Луганська на час заворушень, що відбуваються там. Також згадує демонстрації, як готувалися до них, яке було почуття радості. Ми сьогодні намагаємося трохи абстрагуватися від того, що відбувається. Погуляємо. Купимо конвалій. Удома поп'ємо чаю з маковим пирогом. Так що, все нормально», - каже Олена.

 
 
А це Леонід. Разом із родиною на честь свята вирішили прогулятися в парку.

«У мене гарний настрій. Сьогодні велике свято - день солідарності трудящих. Це найбільше свято, що дало можливість людям відчути себе людьми. Ось ми на честь цього свята вийшли прогулятися в парку. Згадуємо прекрасні минулі роки», - ділиться співрозмовник, додаючи, що зараз, на жаль, усе не так.

 
 
Миру Україні цього дня бажає Віктор Іванович. Розповідає, що раніше ходив на демонстрації. Ще минулого року ми з друзями-ветеранами влаштовували зустрічі. Цього ж року на свято праці вирішив просто вийти в парк.

«Україні бажаю миру! Нам ніхто не допоможе, якщо ми самі не зробимо», - каже наприкінці бесіди чоловік.

Наостанок також хочеться всім побажати спокою, стабільності та гарного настрою. Мир! Праця! Травень!

Тетяна Мацур, фото Максима Требухова

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

591