У державного Ощадбанку, який раніше розмістив казначейські зобов'язання на $200 млн, виникли складнощі з їх обслуговуванням. Про це пише газета «Капітал».

«У низці відділень фінустанови відмовляються виплачувати купон і викуповувати папери, посилаючись на відсутність валюти. Хоча відповідно до угоди з Мінфіном, Ощадбанк зобов'язаний на вимогу інвестора викупити назад папір за номіналом ($ 500) і погасити купон у відведений для цього період. Остання дата виплати купона за облігаціями серії А припала на 9 квітня», - зазначає видання.

«Можливо, в якихось відділеннях і немає готівкової валюти, але це технічні проблеми. Від обслуговування казначейських зобов'язань ми не відмовляємося», - запевнив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

Тим не менш, далеко не всі відділення з приблизно 6 тис. працюють із казначейськими зобов'язаннями: їх продають всього 474 із них. Причому в Києві - лише 11 найбільших відділень. Ці точки Ощадбанк не може забезпечити валютою. За надані послуги з розміщення паперів Мінфін заплатив Ощадбанку 0,5 % номінальної вартості реалізованих паперів, тобто $ 500 тис. за кожен випуск. Через держбанк Мінфіну вдалося продати всього дві серії паперів - за $ 100 млн кожна.

Першу серію А вдалося розмістити лише за півтора місяця наприкінці 2012 р. Термін обігу - два роки, відсоткова ставка - 9,2 %. Виплата купонів передбачається кожні шість місяців. Уже 30 листопада 2012 р. Мінфін почав розміщення другого траншу казначейських зобов'язань серії Б з купоном 8 % річних. Якщо за купонами зобов'язань серії А кожні півроку передбачається виплата $ 23, то за купонами серії Б - $ 20. Друга серія продавалася довго - розміщення було завершено тільки наприкінці 2013 р. Більше держпаперів для населення Мінфін не випускав.

Теоретично такий невеликий випуск - всього на $ 200 млн - не мав викликати якихось труднощів з виплатами. Тим не менш вони виникли. «У нас спостерігається дефіцит іноземної валюти, тому банки можуть притримувати її та проводити операції частково. Централізованого рішення обмежити продаж інвалюти немає. Але окремі банки можуть приймати такі рішення, і якщо вже прощатися з готівковою валютою, то за вищим курсом, - вважає член керуючого комітету Глобальної асоціації ризик-професіоналів Вадим Березовик. - Експортери, наприклад, зараз також притримують валютну виручку».

Крім того, банкам заборонено протягом дня змінювати готівкові курси, які встановлюються виходячи з курсів на міжбанку за попередній день. Тому, якщо валюта зростає в ціні, банки переходять в режим продажу готівкової валюти лише в обсягах, викуплених у населення. А в останні місяці попит перевищує пропозицію.

При цьому НБУ практично не продає валюту. Пропозиція на міжбанку також дуже обмежена. «Активність своп-операцій (тимчасовий обмін банків різною валютою за обумовленим курсом. - Ред.) на міжбанківському ринку впала. Внаслідок сильного стрибка курсу інвалюти банки ризикують втратити кошти», - каже заступник голови правління Фінростбанку Василь Невмержицький.

За стабільного курсу зобов'язання є запорукою один для одного, і в разі невиконання одним із банків своїх зобов'язань заборгованість списується і ніхто не несе втрат. Але за сильних коливань курсу валют банки ризикують втратити свої кошти, залежно від стрибка курсу.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

146