Про те, що туристичний сезон на кримському узбережжі цього року приречений на провал, говорять як про вже доконаний факт. Чим і як зароблятимуть на життя власники готелів на півострові, ресторатори, і навіть всюдисущі продавці пахлави з кукурудзою, невідомо. Але це лише частина проблеми.

Здавалося б, втрата одного курортного регіону, теоретично не становить великої загрози для всієї туристичної галузі України. Тим не менш, у скрутному становищі опинилися не тільки кримські підприємці.

Біда в тому, що коли економічне і політичне становище країни залишає бажати кращого, люди не готові витрачати гроші на подорожі та відпочинок. У тому, що в найближчому майбутньому очікує українських туристів і тих, хто на них заробляє, розбирався ForUm.


Крим у «сірій» зоні


Гроші люблять тишу. У туристичному ж бізнесі гроші люблять тишу дуже сильно. Найменші натяки на нестабільність в тому чи іншому регіоні автоматично викликають відтік потенційних мандрівників, які не бажають ризикувати за свої кровні.

В Асоціації лідерів турбізнесу України констатують, що в березні попит на кримські курорти в українських туристів знизився практично до нуля. Більшість клієнтів просто відмовилися від заброньованих турів. Деякі перенесли броні на осінь з надією, що ситуація стане більш сприятливою.

Що стосується власників кримських готелів, пансіонатів, баз відпочинку, то вони перебувають у розгубленості. Через політичні перипетії та загрозу військових дій їхній бізнес опинився у вкрай невиграшному становищі. «Я не знаю, як там у конкурентів, але у нас замовлень немає. Минулого року на травневі свята номери за два місяці бронювали, а зараз жодного клієнта. Якщо й далі так буде, не збагну, що робити. Іншого заробітку у мене немає, та ще й будинок кредитний», - нарікає власниця пансіонату в курортному селищі Валерія.

«Ми сподіваємося на відпочивальників з Росії. Може, не злякаються, як наші, приїхати. А якщо їх не буде, доведеться закриватися. Не можу ж я все літо працювати вхолосту», - продовжує вона.

Трохи краще йдуть справи у великих мережевих готелях великих міст - їхні постояльці приїжджають до Криму не на відпочинок, а в справах. Але таких готелів мало, основну частину гостей приймають невеликі, іноді напівлегальні пансіонати, та заповзятливі власники будиночків у приватному секторі. Та й на них чекає неприємний сюрприз: здавати житло без спеціальної ліцензії на півострові планують заборонити, про що вже зробила відповідну заяву Рада міністрів.

Від відсутності туристів страждає не тільки готельний бізнес, але й інфраструктура, що його обслуговує: кафе, ресторани, аквапарки, спа-центри та інші кримські розважальні заклади побудовані з розрахунку на постійний потік відвідувачів. Тобто, якщо ніхто не житиме в готелях, то нікому буде обідати в приморських ресторанчиках, купувати всякі приємні дрібнички в магазинах на набережній і танцювати на дискотеках.

До списку труднощів, що чекають на кримську індустрію гостинності, варто також додати запровадження візового режиму для іноземців, заборону на польоти європейських авіакомпаній до Сімферополя і Севастополя. Загалом нині півострів отримав так званий «сірий» статус, за якого, незважаючи на всі запевнення російських та місцевих чиновників, незрозумілими залишаються правила і закони, за якими доведеться вести бізнес.

Питань дійсно багато, але на тлі відсутності туристів усі ці проблеми виглядають незначними. До речі, минулого року тільки за офіційними підрахунками кримські курорти відвідало близько 6 мільйонів гостей, і цей своєрідний рекорд планувалося побити цього сезону. Наразі ці честолюбні плани вже не актуальні.

Звичайно, врятувати ситуацію могло б істотне зниження цін, як зробили в Єгипті та Туреччині. Правда, тоді демпінг був лише частиною цілого комплексу реанімаційних заходів, так і специфіка туризму в Єгипті та Туреччині значно відрізняється від кримської, як за рівнем обслуговування, так і за рівнем цін.


Українці в режимі економії
 
 
Як би цинічно це не звучало, але сам лише «виліт» Криму зі списку популярних в Україні туристичних напрямів не був би катастрофою з точки зору бізнесу по всій країні. Як не крути, основний дохід туристичні компанії отримували й отримують з інших напрямів, а перехід півострова під юрисдикцію РФ створив проблеми передусім для місцевих підприємців.

Але зараз туроператори занепокоєні низьким попитом на будь-які подорожі.

«Багато українців перебувають у шоковому стані і навіть, якщо у них є можливість придбати тур, вони вважають за краще трохи почекати. Це цілком природно, враховуючи лютневу девальвацію гривні і поточну ситуацію в країні. Можливо ми маємо справу з відкладеним попитом. За цих умов туроператори намагаються пропонувати різні програми лояльності - від вигідних пропозицій щодо раннього бронювання до купівлі туру в розстрочку», - прокоментував ситуацію президент АЛТУ Олександр Новиковський.

Разом із тим, самі мандрівники налаштовані досить неоднозначно. З одного боку, на носі травневі свята і сезон літніх відпусток. З іншого - щоденні новини, м'яко кажучи, не радують, валютний курс далекий від стабілізації, а над деякими підприємствами нависла відчутна загроза скорочень. У такій ситуації цілком логічним виглядає «затягування поясів» і відмова від надто дорогих або не надто важливих придбань.

«Ми цього року планували сім'єю на Шрі-Ланку полетіти, навіть гроші відклали. А зараз передумали: в країні криза, дружину з роботи звільнили, та й не знаю, наскільки зараз ціни зростуть. Тому на відпустку будемо шукати щось істотно дешевше, може, взагалі, тільки на дачу будемо їздити», - розповідає 30-річний менеджер Олександр.

«Та яка тут може бути відпустка? Дуже хотілося б кудись поїхати, але не судилося. З Кримом знову облом вийшов, а ми туди мало не кожен рік з дітьми їздили, не «п'ять зірок», зате зручно. Якщо в країні стане спокійніше, може, й поїдемо у відпустку, в Одесу скажімо. А якщо так і триватиме, то вибачте, мені дітей годувати треба, а не на пляжі лежати», - емоційно продовжує його колега Ростислав.

Більш оптимістично налаштовані студенти, які звикли до відпочинку «економ-класу». «Я з турфірмами і так ніколи нікуди не їздила. Головне, квитки на потяг взяти, а там можна і «дикунами» в наметах жити. Я зараз одногрупників підбиваю поїхати кудись на канікулах, це ж така романтика», - сміється другокурсниця Оксана.

У всякому разі, тенденції не райдужні. Найімовірніше, попит на тури преміум та еліт класу буде знижуватися й надалі. Принаймні, до стабілізації економічної ситуації в Україні. Також під питанням опинилася і навігація круїзних лайнерів не тільки у кримських портах, але й в Одесі. А тому у турбізнесу залишається не так багато варіантів: або згортатися через відсутність клієнтів, або ж пристосовуватися до нових умов, викидаючи на ринок привабливі і доступні пропозиції.


 
Турбізнес у пошуку компромісу
 
Загалом нині на перший план виходить питання виживання українського туристичного бізнесу як такого.

Втім, туроператори вже починають перебудовуватися. Наприклад, шукати обґрунтовану альтернативу кримським курортам. «Все залежить від того, чим був Крим для туриста. Якщо це пляж, Херсонська та Одеська області можуть запропонувати гідні варіанти проживання. За кордоном цікаві й вигідні пропозиції є щодо Болгарії, Туреччини, Греції, Чорногорії. Якщо це «бюджетний відпочинок в Україні» (хоча Крим ніколи не відрізнявся хорошим співвідношенням ціни та якості), а також екскурсійні тури, то цілком імовірна переорієнтація на гірський відпочинок на Західній Україні», - вважає Олександр Новиковський.

Дійсно, зрив курортного сезону в Криму дав шанс заробити на туристах жителям Одеської, Херсонської, Миколаївської областей. Особливо ці варіанти підійдуть тим, хто подорожує з дітьми і тому не хоче виїжджати за кордон. Так, клімат на одеському узбережжі далекий від кримського, але інфраструктура розвинена досить добре, ціни істотно нижчі, та й пам'яток вистачає. Приблизно те ж саме можна сказати і про Херсонщину з Миколаївщиною. Інтрига полягає в тому, що в разі посилення потоку гостей місцеві підприємці цілком можуть підняти ціни до рівня кримських й економії не вийде.

Порівняно невисокі ціни на морський відпочинок цього року пропонують у Туреччині, Тунісі, Болгарії. Щоправда, для поїздки на болгарські пляжі потрібно буде оформляти візу. Греція, Чорногорія і Хорватія обійдуться вже на 10-30% дорожче і, знову-таки, доведеться потурбуватися про в'їзні документи.

Ще одним альтернативним варіантом може стати переорієнтація з морського відпочинку на гірський або екскурсійний. Тут можна вибирати з десятків міст Західної України, гірськолижних курортів Карпат, а також різноманітних лікувальних установ.

На травневі велику популярність має Львів. Через те, що цей туристичний бренд в останні роки посилено розкручується, така затребуваність не дивна. Але в плані екскурсій не менш цікавим буде Кам'янець-Подільський, з його знаменитою фортецею або ж Ужгород. Що стосується Карпат, то влітку тут процвітає «зелений» туризм, а ціни істотно знижуються порівняно із зимовим сезоном.

Загалом, з туризмом в Україні, як у бородатому анекдоті - «біда, але не катастрофа». Головне, щоб було кому подорожувати.

Валентина Дудко,

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1863