Хомутиннік назвав мінуси антикризового закону уряду

Ухвалений минулого тижня урядовий закон про антикризові заходи змусив понервувати багатьох. Але головні проблеми можуть бути попереду.

Документ писали у Кабміні в закритому режимі, і за прискореною процедурою «через революційну доцільність». Саме так в уряді пояснили, чому законопроект, в якому 90% - це поправки до Податкового кодексу, навіть не потрапив на розгляд у профільний комітет з питань податкової та митної політики.

Тому депутатська група «Економічний розвиток», в якій я є заступником голови, за документ не голосувала. Профільний комітет не мав до документа жодного стосунку, і ми були проти такої процедури його ухвалення. Але через кілька годин умовлянь і погроз про дефолт з боку чиновників Кабміну було вирішено підтримати законопроект, пише «Forbes».

З 1 квітня (коли закон був опублікований і відразу набув чинності) телефони в комітеті не замовкають. Нервують представники бізнесу, експерти, чиновники. Головне питання: «Ви знаєте, що тепер буде?». Відповім прямо - буде складно. Після детального аналізу антикризового закону уряду ми виділили в документі десять його найбільш проблемних положень. Цей список неповний, і може бути продовжений. Підкреслю, що це не критика заради критики», у нас є конструктивні пропозиції, які дозволять мінімізувати негативні наслідки спірних статей для бізнесу. Частину поправок прописано в законопроекті, зареєстрованому в парламенті, інші скоро будуть в окремому проекті. Нижче детально про кожен із десятка проблемних пунктів документа та варіанти зміни їх.

1.Ставки податку на прибуток у розмірі 18% та ПДВ у розмірі 20% вводяться на постійній основі - зниження ставок за двома основними податками наступного року не буде. Тобто в Кабміні уже зараз прогнозують погіршення економічної ситуації і наступного року. Але змінюючи правила гри, уряд не дає натомість жодних стимулів. Ми вважаємо, що заплановане зниження податків потрібно повернути.

2.З 1 липня відсоткові доходи (понад 20 706 гривень на рік) за депозитами будуть обкладатися прибутковим податком: 15% - якщо відсотки нараховані понад 248 472 гривень (за 2014 рік), 20% - якщо нараховані відсотки від 248 473 гривень до 482 328 гривень, і 25% - якщо нараховані відсотки від 482 329 гривень. Це вже викликало відтік вкладів з банківської системи, яка і так нестійка. Пропонуємо взагалі не оподатковувати відсоткові доходи або повернути колишню ставку в розмірі 5%.

3.Податківці отримають спрощений доступ до інформації про депозити населення в банках - закон знімає обмеження на отримання інформації, яка містить банківську таємницю. Потрібно детально розписати умови отримання і процедуру використання податківцями інформації про банківських вкладників.

4.Оподаткування дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку за прогресивною шкалою (15%, 20% і 25%). Такі методи призведуть тільки до тінізації пасивних доходів, а «програє» в результаті держбюджет. Потрібно повернути колишню ставку в розмірі 5%.

5.Відсутність прогресивних заходів щодо виведення зарплат із «тіні». Варто змінити чинну норму оподаткування доходів у вигляді зарплат і ввести прогресивну шкалу прибуткового податку зі ставками 10%, 15% і 20%. Це дозволить зменшити на 5% податкове навантаження на фонд оплати праці, при цьому значні суми доходів оподатковувати за підвищеними ставками. Такий підхід більш справедливий.

6.Введення нової категорії платників податків: ті, хто мають або користуються земельною ділянкою більше 12 соток і використовують пристрої для отримання води з-під землі в обсязі більше 13 куб. м на людину за місяць, повинні платити за користування надрами. За фактом це податок на колодязі і свердловини, які знаходяться у приватній власності громадян. До того ж неясно, як збирати такі податки, адже, щоб перевірити, чи є у когось свердловина, потрібно як мінімум рішення суду для доступу на приватну територію. Враховуючи, що паралельно законом вводиться оподаткування загальної площі, куди потрапляють і басейни, для яких використовують підземні води, то у введенні так званого «податку на колодязі і свердловини» взагалі немає сенсу.

7.Податок на нерухомість тепер стягується із загальної площі об'єкта житлової нерухомості, у тому числі з його частин. На ділі виходить, що стягувати податок на нерухомість будуть і з приміщень для утримання домашніх тварин або сараїв для зберігання господарського інвентарю. Потрібно повернути норму, коли податок стягується з житлової площі, і збільшити ставки податку на нерухомість для будинків і квартир з великою площею.

8.Вдвічі підвищується збір за користування радіочастотними ресурсами, що призведе до зростання цін на послуги мобільного зв'язку. Потрібно залишити ставки на нинішньому рівні і впровадити в Україні європейські підходи, а саме дати право користувачам радіочастот застосовувати сучасні технології 3-го і 4-го поколінь. Державний бюджет у результаті отримає кошти з ліцензій, а оператори і користувачі - нову якість зв'язку.

9.Рішення підвищити акцизи в середньому на 25-45% при падінні виробництва всіх груп підакцизних товарів до 30% - дуже передчасне. Ці норми набувають чинності з другого півріччя, до того часу потрібно ще раз оцінити стан окремих галузей і визначитися, чи є сенс у кардинальному підвищенні ставок.

10.Збір з продажу валюти в розмірі 0,5% на постійній основі. Норму потрібно зробити тимчасовою до кінця 2014 року, і за необхідності, продовжити ще на рік.