Загальний обсяг експорту української продукції минулого року становив 63,3 млрд доларів США. У свою чергу наша країна імпортувала товарів на суму 77 млрд доларів. Незважаючи на те, що обидва показники дещо знизилися порівняно з 2012 роком, Україні все ж вдалося зберегти тенденцію зі зменшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі, яке скоротилося минулого року майже на 15%. Що експерти оцінюють позитивно.
За даними ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», пріоритетним напрямом для України в структурі експортного товарообігу є СНД. До країн Співдружності ми експортуємо близько 36% товарів. На 10% менше продукції ми постачаємо в країни Євросоюзу. Серед провідних імпортерів української продукції також Близький і Далекий Схід. Вони купують 18% і 8% продукції, що йде на експорт. Приблизно так само виглядає структура імпорту товарів до України. Найбільше товарів ми купуємо в СНД. Сумарний показник становить 37%. Наступні на черзі ЄС, на який припадає 35%, Далекий Схід - 15%, Близький схід - 3%.
У тому, чого ж Україна продавала і купувала найбільше, а з чим вийшло не так гладко минулого року і які прогнози щодо результатів 2014 року, розбирався ForUm.
Пальма першості
Агропромисловий комплекс минулого року зайняв найбільшу частку в сумарному показнику експорту. Україна експортувала агропродовольчої продукції на 17 млрд доларів США. Водночас імпорт зріс майже на 9% і становив 8,2 млрд доларів.
Начальник відділу АПК ДП «Держзовнішінформ» Олександр Одосій зазначає, що в розрізі країн лідируючу позицію за товарообігом займає Російська Федерація. За його словами, у 2013 році частина РФ у структурі експорту агропродовольчих товарів з України становила 11%. У структурі імпорту - 10%. На другому місці за споживанням вітчизняної агропродовольчої продукції перебуває Єгипет з показником 9%. Далі йде Індія - 6%.
Експерт також каже, що, враховуючи відставання темпів зростання внутрішнього виробництва та високі темпи приросту населення, в останні роки досить активно почали купувати українську продукцію країни Далекого Сходу. «Вважаю, що в наступні 5-10 років ця тенденція зберігатиметься, і ми тільки нарощуватимемо (експорт до цих країн - Ред.). Звичайно, якщо дозволятимуть, як технічні можливості, так і погода, від якої залежить урожай», - каже Одосій.
Що ж Україна продавала? Виявляється, дві третини експорту агропродовольчих товарів у 2013 році забезпечували п'ять видів продуктів: кукурудза - 13%, пшениця - 11%, насіння ріпаку - 7%, соняшникова олія - 19% і соняшниковий шрот - 5%. Однак він зазначає, що це товари з низькою доданою вартістю. Відповідно Україна має працювати на диверсифікацію структури експорту агропродовольчих товарів і нарощувати експорт товарів з високою доданою вартістю.
«В останні роки цей тренд все-таки спостерігається. Найбільші прирости експорту у вартісному виразі демонструють саме переробні галузі. Зокрема, експорт м'яса птиці зріс на 60% порівняно з попереднім роком, до 232 млн доларів США. Готові харчові продукти ми проекспортували на 139 млн доларів США, що на 50% більше, ніж у 2012 році. Завдяки збільшенню виробництва плодів, ягід та винограду в 2013 році, а також розширенню ринків збуту вітчизняних компаній та розвитку переробної галузі всередині країни, на 38% зріс експорт соків», - розповідає експерт.
Що ж стосується прогнозів на поточний рік, то за словами Олександра Одосія, згідно з оптимістичним сценарієм експорт товарів агропродовольчої групи може зрости до 18-20 млрд доларів США. Основними умовами для досягнення таких показників є збереження стійкого рівня врожаїв зернових культур, високих темпів експорту, а також сприятлива цінова кон'юнктура на світовому ринку. Імпорт, якщо й зросте поточного року, то не значно. «Основним обмежувальним чинником буде зменшення реальних доходів населення України. Люди більше заощаджуватимуть, менше купуватимуть дорогі продукти, які переважно імпортні», - каже він. Враховуючи це, на його думку, за оптимістичними прогнозами, імпорт залишиться на рівні попередніх років. За негативними - незначно зросте: на 2-5%.
Сталеві цифри
Друга група товарів, що займає істотну частку в загальній структурі експорту нашої країни, - продукція металургійної промисловості. Як розповідає заступник начальника відділу аналізу ринків чорної металургії ДП «Держзовнішінформ» Віталій Постоленко, українським металургам за підсумками минулого року вдалося експортувати 26,5 млн тонн металопродукції. Цим самим забезпечивши приріст на 3,6% порівняно з 2012 роком. Валютна виручка від експортних операцій у 2013 році становила 14,3 млрд доларів.
Водночас імпорт металопродукції порівняно з 2012 роком скоротився на 9,2%. Минулого року Україна закупила 2,14 млн тонн товарів металургійної промисловості. У грошовому еквіваленті це становило 2,2 млрд доларів, що на 3% менше, ніж у 2012 році.
За словами експерта, основними ринками збуту української металопродукції залишаються країни Близького і Середнього Сходу. «У 2013 році частка в товарній структурі експорту до Близькосхідних країн становила майже 30%. Це враховуючи те, що ми спостерігали скорочення постачань у ці регіони майже на 19,1%. Збільшилися фізичні обсяги експорту до країн Європейського Союзу майже на 27%. Також більш інтенсивним було постачання в країни СНД. Ми експортували (туди. - Ред.) на 6% більше металопродукції, ніж у 2012 році», - розповідає Постоленко. Також експерт зазначає, що значно зросло постачання в країни Південно-Східної Азії, у першу чергу, в Китай. Що ж стосується географії структури імпорту, то більше 55% у загальному обсязі становить частка країн СНД. На другому місці країни Південно-Східної Азії - 18,5% і країни ЄС.
Левова частка експорту металопродукції припала минулого року на напівфабрикати. Це близько 40% від загального обсягу металургійної продукції, що постачається в інші країни. На другому місці плоский прокат. Далі за списком довгомірний прокат і металосировина. Така товарна структура, на думку експерта, дещо перегукується з ситуацією з експортом агропродовольчих товарів. «Ми експортуємо достатню кількість напівфабрикатів, а потім імпортуємо низькоякісні китайські плоскі або інші види прокату. Ця ситуація має бути змінена. Але для того, щоб це зробити, потрібна комплексна програма розвитку не просто внутрішнього ринку металургії, а також суміжних галузей: машинобудування, суднобудування та ін., щоб наші виробники прокату стали мали гарантований ринок збуту в Україні», - каже Постоленко.
Що стосується 2014 року, експерт зазначає, що прогнози зробити досить складно. Однак, за його совами, реалії такі, що досягти зростання експорту металопродукції у валютному еквіваленті ймовірно Україні навряд чи вдасться. Пояснює це тим, що практично неможливо розширити ринки збуту, тому що європейський ринок уже перенасичений пропозиціями. На збільшення експорту до країн Близького і Середнього Сходу, за його словами, ми можемо тільки сподіватися за умови стабілізації політичної та економічної ситуації в цих регіонах.
«Уже зараз зрозуміло, що, найімовірніше, як мінімум у першому кварталі 2014 року ми спостерігатимемо скорочення виробництва в Україні металопродукції. Це також є одним із основних чинників, який не дає нам прогнозувати зростання експорту за підсумками 2014 року. Песимістичний прогноз - скорочення експорту на 10% у валютному еквіваленті та у фізичних обсягах. Скорочення імпорту на 5% в фізичних обсягах та на 3% у валютному еквіваленті», - припускає експерт. Згідно з оптимістичним прогнозом, за його словами, експорт у валютному та фізичному показниках скоротиться на 5%. Імпорт також піде в мінус: на 5% у фізичних обсягах, і на 7% у валютному еквіваленті.
Ланцюгова реакція
Третьою за обсягами експорту в 2013 році стала хімічна промисловість. Хоча експерти і не приховують того факту, що минулий рік для галузі все ж став не зовсім вдалим. Імпорт хімічних товарів минулого року зріс, але не суттєво - на 1,9%. Продавали товарів менше на зовнішньому ринку, проте Україні все ж вдалося заробити на ньому близько 4,9 млрд доларів США.
Експерти зазначають, що похитнула ситуацію несприятлива світова цінова кон'юнктура. Свою роль зіграли і технічні проблеми на заводах. «У другій половині 2013 року світовий ринок добрив значно просів у ціні. Зниження ціни у деяких випадках в окремих товарних групах сягало 50%. Основною причиною того, звичайно, є зниження цін на зерно, бо вартість добрив коригується цінами на цей товар. Другою причиною є вихід Китаю на світовий ринок добрив. У зв'язку з чим пропозиція значно зросла і ціни впали», - пояснює Олександр Одосій. Вітчизняні ж заводи залежні і від ціни на енергетичні товари, в тому числі на газ. «Тому, коли світова ціна вийшла за межі собівартості, звичайно, наші заводи призупинили виробництво цих добрив і працювали тільки в рамках попиту внутрішнього ринку», - додає експерт.
Враховуючи ці чинники, начальник відділу АПК ДП «Держзовнішінформ» зазначає, що у 2014 році експорт товарів хімічної промисловості також повністю залежатиме від цін на добрива. «Якщо ціни зростуть і будуть вищими від межі собівартості в Україні, то, звичайно, ми нарощуватимемо експорт, оскільки попит з боку Латинської Америки, країн Далекого Сходу досить високий. Він буде тільки зростати», - припускає Одосій. На імпорт хімічної продукції цього року очікується зниження попиту.
Перспективи ПЕК
Що стосується паливно-енергетичного комплексу, то тут непогані показники за експортом вугілля та електроенергії. Згідно з даними ДП «Держзовнішінформ», минулого року Україна експортувала на 40% вугілля більше, ніж у 2012 році, продавши близько 8,5 млн тонн. При цьому імпорт цього продукту в Україну скоротився на 4%. Позитивні результати отримала і торгівля електроенергією. У 2013 році ми поставили цієї продукції на зовнішні ринки на суму 580 млн доларів. Не багато, не мало, це на 16% перевищує показник 2012 року. У кількісному еквіваленті експорт цього товару збільшився на 3%. Разом із тим, значно скоротився торік експорт нафтопродуктів. При цьому, ми скоротили на 15% кількість імпортованого газу. У вартісному виразі це скорочення становить майже 18%.
За словами начальника відділу паливно-енергетичних ринків ДП «Держзовнішінформ» Олега Мельника, в 2014 році не очікується істотних змін у валютних надходженнях і видатках у частині експорту та імпорту вугільної продукції. Разом із тим експерт наголошує, що вже відомо, що Україна цього року менше купуватиме коксівного вугілля. Також, згідно з прогнозами, на тому ж рівні залишиться і зовнішньоторговельні операції України в сфері енергетики. Хоча, за словами експерта, не виключено, що буде невелике скорочення експорту.
Зважаючи на те, що відбуваються в Україні, звичайно, складно сказати, наскільки ці прогнози виявляться точними. Сьогодні нова влада заявляє про відмову від головування в СНД, а також про початок процедури виходу із Співдружності. Водночас, левова частка експортованих та імпортованих товарів припадає саме на країни, що входять до її складу. Чи може це, а також низка інших чинників, якось позначитися на показниках, побачимо наприкінці року.
Тетяна Мацур,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом