Такого висновку дійшли експерти, коментуючи наполегливі наміри парламенту відкласти на рік закон, який контролює фінансово-промислові групи країни, пише «Взгляд».

Мова - про закон про трансферне ціноутворення, який був розроблений Міністерством доходів та зборів й ухвалений ще влітку минулого року. Суть документа - встановлення контролю за внутрішніми операціями великих підприємств. А точніше - за внутрішнім ціноутворенням у групах компаній.

Якщо б він почав працювати, найпоширеніша схема уникнення податків - виведення коштів в офшори - була б припинена. А в бюджет країни могло надійти, за різними оцінками, від 20 до 100 млрд грн за три роки. Тільки за рахунок того, що олігархів - власників фінансово-промислових груп - змусили б платити податки по-чесному. При цьому державі не знадобилося б шукати додаткові ресурси для поповнення бюджету в гаманцях простих громадян.

Давайте згадаємо, яким чином небідні власники груп підприємств формують свої капітали, приховуючи прибуток через офшори.

Схема проста. Розташоване в Україні підприємство, наприклад, металургійний завод займається виробництвом продукції. А продажі кінцевим споживачам - завдання вже іншого підприємства. При цьому і те, й інше належить одному і тому ж власнику.

Продає компанія зареєстрована в офшорі з мінімальною ставкою податку на прибуток. Український завод реалізує їй продукцію за собівартістю, а то й дешевше. На паперах формується збиток або в кращому разі - нульовий прибуток. У той же час офшор перепродує продукцію за реальною ціною.

Фактична різниця в ціні купівлі та продажу - це і є прибуток підприємства. Причому, прибуток немаленький. Податки з нього сплачуються в офшор (а ніяк не в український бюджет) - а це мінімальні податки.

Дзеркальний варіант: українське підприємство купує за завищеною ціною сировину у «спорідненої» офшорної компанії, результат той самий - місцевий завод у збитках, гроші осідають за кордоном.

Підсумок один: власник групи компаній підраховує надприбутки, які лежать на рахунках офшорних компаній-посередників, а його українські підприємства показують збитки і, зрозуміло, не платять у країні податок на прибуток.

Закон про трансферне ціноутворення як раз і покликаний був стати тим інструментом, який контролював би ціни продажу продукції і сировини між різними компаніями, власником яких є одна особа.

Тобто, якщо податківці виявляють, що ціни помітно відрізняються від ринкових - підприємство має всі шанси сплатити штраф, часом дуже чималий - до 5% від виручки. А це - мільярди доларів щорічно.

Такий результат подій власникам, зрозуміло, ні до чого. Тому для великих підприємців (а контроль передбачалося вести за компаніями, чиї операції з контрагентами перевищують 50 млн грн кожна) залишався тільки один вихід: торгувати за реальними ринковими цінами, причому тут, в Україні.

У результаті можна було б відразу вирішити дві старі проблеми: суттєво наповнити бюджет за рахунок чесно сплачених податків з прибутку таких підприємств, - і припинити відтік капіталу в офшори (з причини явної невигідності).

Нагадаємо, цей закон, ініційований Міндоходів, ухвалювався непросто. Що цілком зрозуміло: розбурханий великий бізнес робив усе можливе, щоб документ не запрацював. Однак тодішньому Кабінету міністрів вдалося зламати опір.

Закон був ухвалений, і перший звітний період для підприємств стартував з вересня минулого року, а вже 15 травня цього року підприємці зобов'язані були подати податківцям документи. У бюджеті на цей рік, затвердженому Кабінетом Азарова, враховувалися доходи у тому числі і від дії цього закону.

Однак нині у документа є всі шанси бути відкладеним ще на рік. Формально на цьому наполягає один із парламентських комітетів, точніше - деякі депутати. По суті ж, як вважають експерти, закон відверто гальмують саме ті, кому він явно невигідний: представники великого капіталу, олігархи, які перебувають, судячи з усього, по один бік барикад як з окремими парламентаріями, так і з нинішнім Кабміном.

А як інакше пояснити завзяте прагнення уряду залізти глибше в кишеню до середнього українця, обклавши його численними податками, акцизами, навантаживши підвищеними тарифами, - і при цьому явне небажання вплутуватися в бій з тіньовою економікою? У той час як саме це могло б принести в скарбницю куди більш переконливі суми і безболісно для простих громадян закрити дефіцит бюджету.

«Колишня опозиція любила і любить говорити про боротьбу з олігархами, і ось цей закон якраз обмежує їхні дії. А тепер закон хочуть скасувати. Виходить, нова влада підіграє тим самим олігархам?», - цікавиться член комітету Верховної Ради з питань податкової і митної політики Олександр Долженков.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

299