США і ЄС миттю визнали незалежність Словенії, Хорватії, Боснії та Косово, пише Рікардо Пелліччетті в італійській газеті Il Giornale. Але «неприйнятна», «нелегітимна» незалежність Криму стала тим шматком, який не можуть переварити ні Америка, ні багато європейських країн», - йдеться в статті.

«Але хіба не Захід завжди відстоював право народів на самовизначення, наполягав на тому, щоб вони самі вибирали собі майбутнє? Недавня історія тому підтвердження. Словенія, Хорватія і Боснія після референдуму 1991-1992 років проголосили незалежність, що призвело до кровопролитного балканського конфлікту. Але США і Європа не вагалися: вони першими визнали нові держави. Це була помилка? Думаємо, що ні. А що сказати про Косово? У 1999 році воно стало театром військових дій, щоб відокремити Косово від Сербії. Натовські бомби послужили тому, щоб зломити Слободана Мілошевича і задовольнити албанські претензії на регіон», - пише автор статті, повідомляє «Інопреса».

«Президент Обама, заперечуючи проти збуття Кримом незалежності, підкреслив, що не час переглядати європейські кордони. Але хіба Косово не оголосило себе незалежним у 2008 році? Звичайно, Москва, яка сьогодні підтримує Крим, ніколи не визнавала Косово. Але українське питання набагато складніше, - вважає автор. - Ми не поділяємо переконання тих, хто сьогодні говорить про американську змову проти Росії. Але запитань дуже багато. І, як нагадували цими днями багато аналітиків, складається враження, що підзабута шахова партія, яку розіграли США і СРСР відразу після падіння Берлінської стіни. У Білому домі у той час був Джордж Буш-старший, і він виступив гарантом того, що Захід не зміщуватиме на схід свої кордони. Мета була ясна: підтримати рівновагу в Європі. Але подальший розпад СРСР й слабкість Москви дозволили НАТО і ЄС приєднати до своїх структур багато країн, що входили в Організацію Варшавського договору, зміщуючи, таким чином, кордони на схід».

«Стратегічні та геополітичні інтереси Москви і Вашингтона, як завжди, розходяться, і Росія знову стала суперником США, - продовжує Пелліччетті. - Але це не робить законним застосування подвійних стандартів у власних інтересах, як це робить зараз Обама в Україні. Виникає питання: нелегітимна незалежність Криму чи Словенії, Хорватії, Боснії, Косово? Чому референдум, оголошений Севастополем, неприйнятний, а шотландський прийнятний? Нам відома відповідь: це грішок тих, хто повторює як мантру, що в Україні був неліберальний режим, який переслідував опозицію, а Путін був його спільником. Варто нагадати, що в Києві стався державний переворот. Повалений президент Віктор Янукович був не надто демократичним, але він став президентом у результаті виборів», - пише автор.

«Янукович підписав угоду з опозицією, щоб покласти край хаосу. Ця угода була підписана міністрами закордонних справ Франції, Німеччини та Польщі. Але наступного дня, президентський палац був захоплений, на Майдані почали стріляти не тільки по силах безпеки, але і по маніфестантах. Потім розпочалася міжнародна криза, і з'явилися плани західних країн щодо надання підтримки тим, хто прийшов до влади в результаті перевороту. Мета - підштовхнути Україну до НАТО. Але для Москви це неприйнятно», - підсумовує автор, проводячи таку аналогію: «Що, якби Італія чи Німеччина відвернулися від НАТО і вступили в союз з Росією? Білий дім не став би робити вигляд, що нічого не відбувається».

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

925