Боротьба з економічними проблемами через скорочення бюджетних і особливо соціальних витрат - неефективна. Про це економіст Соні Капур (Євросоюз) заявив в ексклюзивному коментарі Forum'у.
За його словами, таким чином намагався діяти ЄС з початком світової кризи 2008 року, однак такий підхід призводить лише до часткового ефекту. «Аналогічні прагнення помітні і в програмі дій Кабміну України, а це несе в собі певні ризики. Різкий секвестр може викликати соціальне невдоволення і водночас не дати відчутного позитиву. Зрозуміло, що ряд витрат на чиновників можна урізати, але не соціальні статті. В цій редакції програми відчувається рука Заходу, і це не плюс», - акцентував експерт.
Він додав, що на рівні Брюсселя у 2012 році були досягнуті домовленості про загальне зниження бюджетних витрат у країнах-членах, що було покликане зменшити державний борг. «Міждержавні заходи включали економію (в першу чергу за рахунок соціальних і оборонних програм), зростання податків, залучення іноземних кредитів та інвестицій з більш економічно стабільних країн - з Китаю і взагалі групи БРІКС, розширення торговельно-економічної співпраці з ними. Приблизно те ж саме зараз планує і Київ», - зазначив він.
Аналітик продовжив, що позитивні результати секвестру витрат в Європі виявилися досить слабкими і частковими, а ось негативні не змусили себе чекати: урізання зарплат, пенсій та соціальних пільг з одночасним підвищенням податків викликало невдоволення населення та масові протести.
«Соціально-політична обстановка в низці європейських країн загострилася, тривають вимоги про відставку урядів. Подальше поглиблення соціальних проблем пожвавило в регіоні радикальні націоналістичні і сепаратистські настрої, включаючи недовіру громадян до Євросоюзу як такого. Наприклад, популярнішими стали ідеї Великої Румунії, Великої Угорщини і т.п. Це вже ускладнило ситуацію навколо Молдови, загострилися угорсько-румунські та угорсько-словацькі відносини через підтримку Будапештом сепаратистських рухів угорських меншин у Румунії та Словаччині. Сепаратизм зростає і в Західній Європі - його виявляють Каталонія в Іспанії, Шотландія у Великобританії, Фландрія у Бельгії. Рушійними силами виступають націоналістичні партії, представлені в регіональних парламентах», - сказав він.
За інформацією фахівця, ускладнилися в кризу і відносини між більш економічно сильними і слабкими державами-членами. «У Німеччині, Франції, Британії доволі значним є невдоволення необхідністю фінансово підтримувати нестабільні південноєвропейські економіки. Через розбіжності в шляхах антикризової боротьби посилилися суперечності і між самими країнами-лідерами; так, Париж і Лондон стурбовані посиленням позицій Берліна як основного донора європейських стабілізаційних фондів, адже тим самим він посилює свій вплив на загальну економічну політику ЄС», - уточнив він.
Тому не варто молитися на Європу і робити її самоціллю - у неї як і раніше вистачає внутрішніх проблем, підкреслив Капур.
«Нові члени Євросоюзу стали отримувати набагато менше коштів за «програмами вирівнювання», ніж навіть до 2012 року. А своїх зовнішніх партнерів він зараз тим більше не здатен повноцінно підтримувати», - підсумував він.
Нагадаємо, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив про намір провести секвестр Державного бюджету вдвічі.
«До парламенту буде внесений Закон України про фактичний секвестр Державного бюджету. Мова йде про дворазове скорочення дефіциту Держбюджету», - зазначив Яценюк.
У зв'язку з цим, за його словами, на Україну чекає дуже непростий період щодо зниження соціальних стандартів і зменшення витрат.
Андрій Боярунець,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом