У вівторок мала розпочатися робота місії МВФ, за результатами якої фонд прийме рішення про виділення стабілізаційних кредитів. Щоб привести економіку до тями, Україні впродовж двох років потрібно отримати з-за кордону $30-35 млрд, говорив наприкінці січня в.о. міністра фінансів Юрій Колобов, член ще азарівського Кабміну. Як мінімум на цей рік необхідні $15 млрд, говорив і змінник Колобова на посту глави Мінфіну Олександр Шлапак, член кабінету Арсенія Яценюка. Причому задля отримання цих грошей Україна піде на всі запропоновані умови: у країни немає іншого виходу, наголосив у понеділок сам Яценюк.
Більш того, новий прем'єр має намір продовжувати торгуватися і з Росією - але швидше вже для вигляду. Російський президент Путін уже заявив, що не збирається продовжувати видавати гроші, про які він домовився з Віктором Януковичем у грудні минулого року.
Залишається одна альтернатива - допомога Заходу. Це й страшно. По-перше, абсолютно не очевидно, що Європа і США видадуть всі гроші, які хотів би отримати уряд Яценюка. Але навіть якщо вони і зроблять це, ціна цих грошей буде вкрай висока. Не для самого Яценюка і його міністрів, а для пересічних українців.
Росія втрачена
Впродовж усіх двадцяти з гаком років, що минули з моменту розпаду СРСР, Україна, яка несподівано стала незалежною, грала в одну гру - дружила і з Заходом, і з Росією, отримуючи подарунки і від однієї сторони, і від іншої, при цьому роблячи вигляд, що нікому за ці подарунки нічого не повинна.
З фактичним поваленням Януковича, останнього майстра цієї гри, метанням настав кінець. Новий уряд чітко заявив, що має намір дружити тільки із Заходом, а Росія для України тепер вважатиметься недружньою державою. Про це говорять і символічні жести - наприклад, недопуск у новий Кабмін людей, з якими згодні розмовляти в Росії, а також поспішна відміна «мовного закону», що налякала жителів південного сходу і розізлила особисто Путіна. Про те ж свідчать і реальні дії - наприклад, фактичне припинення діалогу з Росією щодо газового питання і навіть погрози найближчим часом зовсім відмовитися від закупівель російського газу.
Результат не змусив себе чекати. Якщо західні країни тут же визнали нову владу, яка з’явилася в країні, прямо скажемо, не дуже законним шляхом, то Росія, якій фактично показали дулю, нову владу визнавати зовсім не бажає. Більш того, Путін у вівторок прямо заявив, що вважає легітимним президентом Януковича і тільки його, а з новою владою ні про що не домовлявся і домовлятися не бажає. І тут же «Газпром» оголосив про те, що з другого кварталу скасовує дію знижки на газ, про яку домовилися три місяці тому, а російський Мінфін заявив, що не збирається продовжувати видавати Україні $12 млрд із $15 млрд, про які домовилися тоді ж.
Найгірше те, що завдяки непродуманим діям нової влади Росія буде втрачена для України і як джерело інвестицій. Тільки за рахунок кредиту МВФ Україна не зможе вирішити свої проблеми, каже нардеп від «УДАРу» Павло Розенко: щоб підняти економіку з колін, потрібні зовнішні інвестиції. Але російський бізнес, який нині залякують антиросійськими заявами, навряд чи вкладатиме в Україну якісь гроші за вороже налаштованого уряду. А західні інвестори не стануть робити цього тим більше: їм важлива політична та економічна стабільність, низька корупція і гарантія прав власності, чого в Україні немає і найближчим часом не передбачається.
Борги на мільярди
Тепер в уряду Яценюка і правда вихід один - конфронтація з Росією і здача Заходу на запропонованих ним умовах. За оцінкою економіста Андерса Аслунда, Україні терміново потрібні ті ж самі $15 млрд, які обіцяла і Росія. $10-12 млрд міг би дати Міжнародний валютний фонд, інше має надати ЄС. Але поки ЄС погодився видати лише 610 млн євро на модернізацію економіки - про це Євросоюз домовлявся ще з урядом Миколи Азарова. Окрім цього Великобританія оголосила про готовність допомогти ще 10 млн фунтів стерлінгів. Сміхотворна сума, яка, можливо, і допоможе кільком українським чиновникам, але ніяк не Україні в цілому.
Щоправда, про виділення ще $1 млрд говорили і США - такі обсяги зараз обговорюються в Конгресі. Але і це - крапля в морі. На початок цього року борг України перед МВФ становив $7,3 млрд з урахуванням відсотків, ще $1,5 млрд складає поточний борг перед «Газпромом». А є ще $7 млрд, що той же «Газпром» через британські суди хоче «струсити» з України за скорочення обсягів закупівлі газу минулого року.
Захід готовий допомагати і з цими боргами, але поки що - тільки на словах. Так, у вівторок єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер заявив, що «питання про виплату колосального українського боргу включене в пакет допомоги з боку ЄС», але коли це буде зроблено і на яких умовах, він не уточнив. І навряд чи вони будуть приємними для України. Наприклад, у понеділок голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, повноваження якого закінчуються через три місяці, заявив, що допомога буде виділена, але після підписання тієї самої угоди про асоціацію з Україною, від якої Янукович відмовився у листопаді.
Нова влада угоди про асоціацію не боїться, і даремно. Документ повинен бути підписаний найближчим часом, заявив Яценюк під час свого призначення. Але цей документ, за підрахунками Єврокомісії, принесе вигоди менш ніж на мільярд євро на рік - ці гроші зекономлять українські компанії на скасуванні імпортних мит з боку Євросоюзу. Про втрати ЄС розсудливо замовчує, але навіть за найбільш консервативними оцінками азарівського Кабміну, вони складали близько 5 млрд. У реальності ж вони значно більші - адаптація України до норм технічного регулювання, санітарних норм, вимог безпеки і так далі обійдеться українським підприємствам у десятки мільярдів євро. І це без обліку втрат від неминучого погіршення відносин з Росією, найбільшим торговельним партнером України, а це ще мінімум кілька мільярдів євро на рік.
Операція без наркозу
Умови отримання грошей від МВФ будуть ще більш болючими. Настільки болючими, що Джордж Фрідман, глава консалтингової компанії Stratfor Global Intelligence у своїй колонці в американському Forbes порівнює співпрацю з фондом із операцією без наркозу: «пацієнт у результаті, можливо, і виживе, і його стан покращиться, але агонія буде жорстокою». В обмін на порятунок МВФ вимагатиме реструктуризацію фінансової системи України, а враховуючи її теперішній стан, така реструктуризація буде дуже драматичною. Наслідки ж призведуть до нових протестів - цього разу вже проти дій уряду Яценюка.
Представники МВФ не вказували точно, які вимоги вони виставлять Україні, але зазначали, що вони не будуть суттєво відрізнятися від тих умов, які обговорювалися протягом усього минулого року, і на які Україна так і не пішла. Серед цих вимог були встановлення плаваючого курсу гривні (тобто, по суті, її значне знецінення щодо долара і євро), різке підвищення тарифів на газ та опалення для населення - приблизно на 40%, заморожування зарплат бюджетників і скорочення бюджетних витрат, а також скасування пільг для підприємств енергетики, сільського господарства та інших галузей. За підрахунками Інституту міжнародних фінансів, зростання цін на газ для населення має бути навіть вищим - на 80%, пише Financial Times.
Підвищення тарифів на послуги ЖКГ, як того вимагає МВФ, може вдарити по держбюджету України, зазначив позафракційний нардеп Ярослав Сухий. «У нашій країні діє закон про те, що виплати за ЖКП не можуть перевищувати 15% від сукупного сімейного доходу, а для пенсіонерів та інвалідів - 10%», - сказав Сухий. За його словами, якщо сума виплат за комунальні послуги перевищує цей поріг, то решту доплачує держава. «Зараз із держбюджету на це йде 2,5 млрд грн. Якщо підняти тарифи ще більше, як того вимагає МВФ, то держава платитиме ще більше, а це може виявитися ударом по бюджету країни», - вважає він.
Закон, втім, можна змінити. Але ці заходи, якщо й дадуть результат, то тільки через якийсь час. У найближчі ж місяці, а то й роки, варто затягнути пояси і запастися терпінням. За підрахунками аналітичної компанії Capital Econimics, подібні політичні та економічні потрясіння, як показує досвід низки країн останніх років, призводять до скорочення економіки на 4-8% протягом наступного року, пише Financial Times. Якщо перекласти з економічної мови на зрозумілу, це означає збільшення безробіття, скорочення зарплат, необхідність економити навіть на найнеобхіднішому для більшості жителів країни. Дещо можна відчути вже зараз: з приходом нового глави Нацбанку гривня стала швидко дешевшати, а ціни в магазинах, передусім на імпортні товари, відповідно, зростати. Ряд експертів уже зробили припущення, що таким чином новий глава НБУ Степан Кубів почав заздалегідь виконувати рекомендації МВФ.
З тим, що найближчим часом життя налагодиться, згодні навіть колишні опозиційні депутати. «Зараз важливо, як діятиме уряд. Якщо вони й далі говоритимуть українцям, що у нас все добре і буде ще краще після кредиту, то народ чекатиме хорошого, а об'єктивно нічого доброго найближчим часом Україну не чекає», - зазначив Павло Розенко, нардеп від фракції «УДАР».
Прем'єра Яценюка все це ніяк не лякає: угода в будь-якому разіу буде підписана, повторює він другий день поспіль. Єдине, на чому наполягатиме Україна, підписуючи такі угоди - це на скасуванні віз для українців з боку Європи. Втім, Європі таке щастя навряд чи потрібно: візи вона скасовує дуже неохоче і то у відповідь на величезні поступки. А чим поступатися Україні? В одному Яценюк має рацію: отримувати гроші країна готова вже на будь-яких умовах, так навіщо ж Європі ще й балувати українців безвізовим в'їздом? Краще обміняти його на що-небудь іще.
На Яценюка чекає політичне пекло
Чого б Яценюку варто побоюватися насправді, так це люті народу, який дуже скоро відчує себе ошуканим. Уряди, які наважуються на настільки радикальні реформи, які від них вимагає МВФ, зазвичай довго при владі не затримуються, пише в американському Forbes економіст Марк Адоманіс. «Якщо свіжопризначений український уряд в народі асоціюватиметься з болючим аскетизмом, то легко уявити, що він дуже швидко почне втрачати популярність. Це і є причина, чому жоден уряд України так і не взявся вирішувати питання газових субсидій: тому що ці пільги вкрай популярні серед українців», - пише експерт. Але вся історія країни свідчить про те, що якщо подібним реформам і судилося відбутися, то розплата за них стане політичним пеклом.
Можна було б спробувати зібрати необхідні гроші і всередині країни, наприклад, з олігархів, які в попередні роки нажили величезні статки на співпраці з владою і «пилянні» бюджетних грошей. Такий шлях, до речі, пропонують троє економістів МВФ - Джонатан Острі, Ендрю Берг і Хараламбос Цангарідес. Але Яценюк і його міністри навіть не замислювалися над цим. Ніхто олігархів обкладати даниною не збирається, більше того, їм навіть видають пости у владі - співвласник «Індустріального союзу Донбасу» Сергій Тарута стає губернатором Донецької області, а співвласник ПриватБанку Ігор Коломойський отримує на годування Дніпропетровську область. А оскільки так, розплачуватися за нинішню щедрість Заходу доведеться не тільки українцям, але і їхнім онукам. Більше нікому.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом