Лідери парламентської опозиції не можуть виступати повноцінною стороною переговорів з владою щодо врегулювання збройного протистояння. Сьогодні не зрозуміло, чи є бандити, які напали на офіс Партії регіонів і стріляли в правоохоронців, опозицією. А тому чекати від них якоїсь виразної ініціативи складно. Такої думки дотримується директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.

На думку політолога, лідери парламентської опозиції давно вже не контролюють ситуацію на Майдані. Саме з цієї причини чекати від них якихось виразних ініціатив щодо припинення подальшої ескалації збройного конфлікту не варто.

«Влада має суб'єктність. А у опозиції немає цієї суб'єктності. І незрозуміло, хто така ця опозиція - Ярош зі своїм «Правим сектором», чи бандити, які нападають на правоохоронців, чи Чорновол, яка нападала на офіс Партії регіонів? Може, вона - опозиція? Тому з ними складніше. І від них очікувати якоїсь виразної ініціативи складно», - каже аналітик.

За його словами, наразі Кличко, Яценюк і Тягнибок виявилися заручниками європейської агресії стосовно України, яких просто використовували для розпалювання масових заворушень. Вони не ведуть самостійної політичної гри, а лише «йдуть на поводі того, що їм підказують».

«То там Карл Більдт щось скаже, то там Сікорський, то Ангела Меркель, після розмови з якої вони приїхали на війну», - обурюється експерт.

«Я чув коментар міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта про те, що на руках Януковича кров. Я б хотів сказати, що кров на руках у Більдта. Я вважаю, що руки Більдта в крові. Адже як він вів усю свою лінію щодо українського конфлікту, як він став на один бік, як він намагався переконувати суспільство, що - правда, добро, мораль на боці бандитів. І таким чином він провокував їх на те, що сталося. Таким чином, я вважаю, що руки в крові у Більдта. Ці замашки європейські, вони й привели зрештою до того, що вони і вселили опозиції, що можна так себе вести, як вона себе повела», - каже Погребинський.

Експерт вважає, що в будь-якому разі ініціатива примирення має виходити від влади.

«Сьогодні потрібен конкретний план від влади - давайте зробимо те-то і те-то, а завтра прийдемо до якогось результату. І потім уже хай опозиція скаже, що і де їй невигідно. Нас, наприклад, не влаштовує перехід до парламентської республіки через два тижні, ми хочемо завтра. От нехай вони про це скажуть», - резюмував директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

179