Під час президентського візиту до Китаю міністр агрополітики і продовольства України Микола Присяжнюк підписав з Генеральною адміністрацією з нагляду за якістю, інспекцією та карантином Піднебесної фітосанітарний протокол, що дозволяє поставки вітчизняної сої та ячменю. За словами чиновника, робота з Пекіном є важливим самостійним напрямом, і водночас частиною системних зусиль Кабміну щодо розширення географії експорту сільгосппродукції.
«На цьому наполягає Президент і це є невід'ємною частиною Стратегії розвитку агросектору до 2020 р. Китайський ринок дуже привабливий для поставок зернових і олійних, тому в новому році продовжиться підготовка протоколів фітосанітарних та інспекційних вимог, цього разу щодо ріпаку і пшениці. Ми хочемо зробити нашу країну одним з головних постачальників продовольства в КНР», - каже Присяжнюк. Зацікавленість до цього офіційно підтвердив і глава республіки Сі Цзіньпін. Не дивно, що стандарти щодо сої і ячменю (і раніше стосовно кукурудзи) узгоджені менш ніж за рік, хоча базовий термін сертифікації імпорту агротоварів у Китай становить 10 років.
Китай та інші
Експерти згодні, що український АПК здатний отримати великі вигоди від розвитку експорту в Піднебесну. Так, економіст Фонду Карнегі (США) Джон Холден нагадує, що Пекін потребує агропродуктів та продовольства і прагне диверсифікувати джерела їх імпорту. Зі свого боку Присяжнюк підтверджує, що у 2013 р. поставки сільгосппродукції китайцям зросли більш ніж у 4 рази.
Поставки нещодавно сертифікованих сої та ячменю можуть початися вже в цьому році, а згодом за ними піде пшениця і ріпак. «Так КНР незабаром стане одним з головних покупців нашого зерна. Якщо у 2012 р. взаємна торгівля товарами АПК склала $270 млн, то за одне лише І півріччя 2013 - вже $380 млн. У нинішньому році ми розраховуємо на $2,5 млрд аграрного експорту в республіку, а у 2015 - вже на $3,5-4 млрд. Китайські виробники збирають чимало зернових, але їх недостатньо для покриття внутрішнього попиту, який постійно зростає. Тому найближчим часом ця країна почне конкурувати за обсягами закупівлі нашого зерна з Близьким Сходом, а також з Євросоюзом», - вважає міністр.
Поки ж значну частину товарного експорту в Китай (16,2% у загальній структурі, або 2-е місце за обсягами) складають жири та олія у підгрупі 15 УКТ ЗЕД. За 10 міс. 2013 р. поставки у цій підгрупі зросли більш ніж у 6 разів до $368,3 млн. Зростає і експорт борошномельно-круп'яної, молочної, м'ясної продукції.
Але сільськогосподарські поставки України - це не тільки Піднебесна, це й інші напрями, частину з яких ми згадали вище. Причому торік найшвидше зростав експорт не агросировини, а готових продуктів харчування (група IV): за 10 міс. року він збільшився на 3,7% майже до $2,9 млрд. Серед лідерів зростання - продукти переробки овочів (+23,8%, до $328,4 млн). У той же час у деяких підгрупах відмічено спад.
Глава відділу АПК аналітичного центру «Держзовнішінформ» Олександр Одосій констатує, що із загальносвітовим економічним відновленням збут вітчизняних агротоварів у той же ЄС буде розширюватися незалежно від інтеграційної динаміки. При цьому потрібно робити ставку на товари максимального переділу, однак наше сільське господарство в будь-якому разі важко назвати сировинним придатком Європи: основну частину агросировини вона традиційно закуповує в Латинській Америці та Південно-Східній Азії. Аналітики вважають, що європейські і українські аграрії взаємно цікаві для обміну можливостями; так, сильними сторонами нашого АПК називають зернові, олійні, продукти з них.
А попит на Близькому Сході буде активний як мінімум через господарський розвиток регіону та зростання населення. Так, влітку-2013 Ірак скасував для Києва ембарго на прямі поставки агропродукції, що дозволить помітно поліпшити її конкурентоспроможність на ринку країни. Радник Присяжнюка Абдулла Бані Наср допускає, що в результаті с/г імпорт з України може зрости на 30-40%, у т.ч. за рахунок зерна та продуктів його переробки, соняшникової олії, яєць, м'ясної і молочної продукції.
Варто додати, що вже у 2013 р. поставки вітчизняних м'ясопродуктів за кордон зросли майже на 60% у тоннажі і на 14% у вартості (до $284,8 млн. за 10 міс. року у підгрупі 02 УКТ ЗЕД). Традиційний напрямок «м'ясних» продажів - СНД, а останнім часом МінАПК працює над посиленням позицій ЄС, для чого продовжується гармонізація санітарних і фітосанітарних вимог. Українська птиця вже допущена до експорту в Євросоюз, за рахунок чого її поставки в даний регіон торік зросли приблизно на 80%, повідомляє провідний фахівець компанії «УкрАгроКонсалт» Ольга Мозгова.
Державний фактор
Оператори зазначають, що Київ зацікавлений у збереженні позитивних тенденцій і тому продовжує зусилля з підтримки галузі. Так, наприкінці року Присяжнюк доручив підлеглим органам міністерства прискорити виконання міжнародних експортних контрактів. За його словами, за 11 місяців 2013 р. агротоварів експортовано більш ніж на $15,5 млрд, а це рекордні показники і майже 1/4 всього національного експорту. У держпідтримці ж ставка зроблена на технічне переоснащення та виробництво продукції з високою доданою вартістю, тому потрібно, щоб у харчову індустрію інвестували міжнародні корпорації, які мають великі ринки збуту».
При цьому Кабмін продовжує працювати над фінансовим інструментарієм підтримки. Так, вже кілька років поспіль сільгоспвиробники отримують безвідсоткові кошти за форвардними програмами. Аграрний фонд щорічно закуповує близько 1 млн т зернових, на що йде понад 1 млрд грн. Державна продовольчо-зернова корпорація, маючи кредити і зобов'язання перед Китаєм, також проводить форвардні закупівлі - приблизно на 2 млрд грн на рік. Крім того, уряд ініціював, а Верховна Рада прийняла закон про складські розписки, які за кордоном дозволяють комерційним банкам видавати позики під менший відсоток. «Зрозуміло, що кредити, запропоновані комбанками, для аграріїв обтяжливі, а іноземні трейдери не поспішають фінансувати наш майбутній урожай. Тому держава бере якісь зобов'язання на себе. Зокрема, триває відпрацювання механізму фінансування АПК у пікові періоди - весняні та осінні польові роботи, а також у жнива», - повідомляє міністр і додає, що продовжиться і фінансування програм державного лізингу сільгосптехніки.
З 1 січня введено відшкодування ПДВ при експорті зернових і олійних законом №713-18 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо ставок окремих податків». Новація стосується виробників та їхніх прямих покупців; виключені з нового режиму рис і гречка, а також технічні культури (ріпак, соняшник) - крім, знову-таки, виробників і прямих закупівельників. Нарешті, зберігається ПДВ при поставках зерна і технічних культур Аграрним фондом, якщо вони були куплені з таким податком. За оцінкою гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, нові пільги стосуються близько 50% всього експорту, а це призведе до річного відшкодування від 5 до 8 млрд грн. Очікується, що за рахунок цього рентабельність профільних підприємств, яка сьогодні фактично на нулі, зросте на 10-12%.
Отже, і в 2014 р. АПК залишиться одним з найбільш динамічних секторів економіки і багато в чому її локомотивом. Цьому сприяє й активна галузева держполітика, і значні приватні інвестиції останніх років. Одним з ефектів такого поєднання став рекордний урожай зернових у минулому році, який перевищив 63 млн т. Є підстави вважати, що і надалі сільське господарство країни буде активно розвиватися, насичуючи рентабельною продукцією внутрішні і зовнішні ринки.
Андрій Боярунець
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом