Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Валентин Загарія зазначив окремі позитивні зрушення, які матимуть місце після набрання чинності законів «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів про додаткові заходи захисту безпеки громадян» та «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (щодо заочного кримінального провадження)», які були прийняті Верховною Радою 16 січня.

«Зараз в діяльності органів адвокатського самоврядування виникають чималі проблеми під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у разі відмови в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності. Так, у представників ради адвокатів регіону відсутня можливість вручати посадовим особам переважної більшості підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, складений ними протокол про адміністративне правопорушення, оскільки у приміщеннях цих юридичних осіб встановлений пропускний режим, внаслідок чого представник ради адвокатів регіону не має можливості вручити винній особі протокол про адміністративне правопорушення і запропонувати цій особі підписати такий протокол», - зазначив він.

За словами Загарія, законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів про додаткові заходи захисту безпеки громадян» пропонується встановити, що вручення особі протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується не тільки розпискою, а у разі відмови від його підписання - поясненнями свідків такої відмови вручення протоколу або відеозаписом цих фактів, а також факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, фіксується поясненнями свідків такої відмови або знімання, а також записом у протоколі.

Також, на думку Загарія, позитивні відгуки в адвокатському середовищі повинні отримати зміни в Цивільному процесуальному кодексі України, якими передбачено, що особа, яка не брала участі у справі і яка вважає, що зазначене рішення зачіпає її права та інтереси, може оскаржувати рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, протягом місяця з дня, коли ця особа дізналася про існування зазначеного рішення.

«Зазначені зміни значно розширять можливості захисту інтересів клієнта. Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (щодо заочного кримінального провадження) встановлює можливість здійснення кримінального провадження без участі особи, яка ухиляється від прибуття в органи попереднього розслідування або суду. Введення в Кримінальному процесуальному кодексі України інституту заочного кримінального провадження є виправданим кроком законодавця, оскільки вступ в силу цього закону дозволить забезпечити залучення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від прибуття в органи попереднього розслідування або суд, наприклад, шляхом виїзду за межі території України. На сьогодні, відсутність можливості залучення до кримінальної відповідальності таких осіб, з одного боку дозволяє їм уникати покарання за скоєні злочини, а з іншого - унеможливлює захист прав потерпілого та компенсацію заподіяної йому шкоди як цивільному позивачеві в кримінальному процесі. Крім того, необхідно зауважити, що запропонований парламентом варіант заочного кримінального провадження містить численні запобіжники, які спрямовані на те, щоб жодним чином не порушити права підозрюваного або обвинуваченого, в тому числі і право на захист», - заявив він.

Загарія підкреслив, що про це свідчать положення закону, які передбачають, що заочне провадження щодо особи буде здійснюватися тільки у випадку, якщо вона ухиляється від прибуття на виклик в орган попереднього розслідування або суд, і при цьому здійснення кримінального провадження визнане можливим за його відсутності. «Однак, навіть якщо прийнято рішення про здійснення заочного кримінального провадження, це жодною мірою не позбавляє особу права прибути для безпосередньої участі в кримінальному провадженні, що призведе до його здійснення в загальному порядку, передбаченому КПК України. Крім того, доказ особою того факту, що вона не змогла прибути на судовий виклик з поважних причин або не змогла повідомити про причини неприбуття з поважних причин закріплюється як безумовна підстава для скасування судового рішення, прийнятого за результатами заочного кримінального провадження», - зазначив голова ВКДКА.

«Важливо також, що під час здійснення заочного кримінального провадження участь захисника особи є обов'язковою, а всі процесуальні рішення та дії в заочному кримінальному провадженні повинні здійснюватися з дотриманням всіх процесуальних гарантій для підозрюваного чи обвинуваченого, що також зробить неможливим порушення прав і законних інтересів такої особи. Якщо проаналізувати всі новели прийнятого закону і порівняти їх з тими критеріями, які закріплені в міжнародних стандартах кримінального судочинства, зокрема резолюції 75 (11) Комітету Міністрів Ради Європи, то можна констатувати, що запропонована процедура заочного провадження повною мірою узгоджується з ними», - підкреслив Загарія.

За його словами, наявність досить широкого комплексу гарантій прав підозрюваного або обвинуваченого на захист і недопустимість погіршення становища порівняно з особою, щодо якої кримінальне провадження здійснюється у загальному порядку, також дає підстави для висновку про те, що інститут заочного кримінального провадження узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини з цього питання.

Як раніше повідомляв ForUm, 16 січня Верховна Рада України внесла зміни до Кримінально-процесуального кодексу щодо заочного кримінального провадження.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

256