У 1999 році батько Microsoft Білл Гейтс написав книгу, в якій зробив упевнене пророцтво: «У майбутньому на ринку залишиться два види компаній: ті, хто в Інтернеті, і ті, хто вийшов з бізнесу». Вислів Гейтса набув популярності, проте трохи змінився. Сьогодні ми без іронії говоримо про будь-яку людину: «Якщо вас немає в Інтернеті, значить вас не існує». Глобальна мережа охопила всі аспекти нашого життя, і ми не допускаємо навіть думки про те, що її раптом можуть у нас відібрати або якось обмежити свободу користування.

У грудні минулого року в Дубаї відбулася конференція Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ), членом якого є і Україна. Два тижні представники 144 країн обговорювали новий союзний регламент, покликаний полегшити взаємодію між мережами зв'язку всього світу і забезпечити їхню широку доступність для користувачів.

Головна дискусія розгорілася через спільну пропозицію Росії, Китаю, Алжиру та Об'єднаних Арабських Еміратів отримати суверенітет над Інтернетом. Незважаючи на те, що пропозицію не підтримали учасники конференції, за документ так і не проголосувало 55 країн, у тому числі майже весь Євросоюз. Причиною став прийнятий на Всесвітній асамблеї зі стандартизації електрозв'язку стандарт глибокого аналізу пакетів даних в комп'ютерних мережах (DPI), що дозволяє аналізувати і блокувати інтернет-трафік. Згідно з оновленим регламентом, саме уряд буде вирішувати, чи варто впроваджувати нововведення.

Україна документ підтримала, проте подія не отримала належного висвітлення в ЗМІ і це рішення залишилося непоміченим. За що ж голосувала Україна і що, згідно з регламентом, може чекати користувачів Інтернету вже через рік, розбирався ForUm.

Who is Big Brother?

Всупереч поширеній помилці, сьогодні Інтернет не контролює яка-небудь країна або структура, оскільки це технічно неможливо. Глобальна мережа існує завдяки співпраці провайдерів інтернет-послуг і компаній-розробників програмного забезпечення, які є незалежними у своїх діях і найчастіше є конкурентами на ринку. У своїй роботі вони керуються виключно рекомендаціями міжнародних організацій, які не є обов'язковими для виконання і ніяк не впливають на їхню локальну політику. Серед них, в основному, некомерційні громадські, наприклад, ICANN, W3C, IETF.

Водночас Міжнародний союз електрозв'язку (ITU) належить до зовсім іншої категорії організацій. Він був заснований як Міжнародний телеграфний союз в 1865 році і з 1947 року є спеціалізованим закладом ООН. В цю найстаршу і поважну структуру входять 193 країни та понад 700 членів, серед яких представники науково-промислових підприємств, державних та приватних операторів зв'язку, радіомовних компаній, регіональних і міжнародних організацій.

Однак право голосу в МСЕ мають виключно державні структури. До недавнього часу основною сферою діяльності МСЕ був розподіл радіочастот і орбіт супутників зв'язку за призначеннями і країнами. Однак у грудні минулого року союз телефоністів вирішив внести деякі зміни в регламент своєї організації, який не оновлювався з 1988-го.

З того часу застаріло саме поняття «електрозв'язок», і потрібно було розібратися, на що саме поширюються їхні повноваження. Учасники цілих два тижні обговорювали всілякі поправки, внаслідок чого МСЕ отримав право давати рекомендації з управління Інтернетом. Незважаючи хвилю чуток в стилі «ООН буде контролювати Інтернет», яка пройшла після цього в пресі, МСЕ це елементарно не під силу. Як розповів Forum'y один із «старожилів» українського телеком-ринку, генеральний директор компанії NetAssist Максим Тульєв, у них просто немає відповідних технічних важелів впливу.

«Взяти Інтернет в одні руки неможливо. На даний момент не існує структури, яка може одночасно щось вказувати Росії, Китаю і Гондурасу. Щоб це зробити, доведеться домовитися з усіма без винятку компаніями, що якась дивна організація, наприклад, зі Штатів, буде випускати нормативні документи, обов'язкові для виконання у всьому світі. Насправді ні в США, ні в ООН, ні в ICANN немає технічної можливості натиснути таким чином на будь-яку мережу. Всі вони обмінюються пакетами даних не через якийсь єдиний центр, а безпосередньо», - заявляє експерт.

Цифрова війна

Водночас, якщо монополізувати Інтернет практично нереально, «поділити» його не так і важко. Так, під час обговорення нового регламенту МСЕ на Дубайській конференції розпалилась серйозна суперечка через претензії деяких країн на створення національних сегментів Інтернету на базі нових схем маршрутизації. Головним поштовхом до розв'язки конфлікту, вже охрещеного IT-фахівцями «холодною війною», послужило невдоволення структури ICANN, яка займається розподілом IP-адрес і доменних імен. Незважаючи на те, що організація має статус «міжнародної некомерційної», на думку аналітиків, вона перебуває під впливом урядових структур США, чим порушує право держав на реалізацію власних інформаційних суверенітетів.

«Я не вірю, що хтось може взяти Інтернет під контроль. Однак ті потоки інформації, які збираються і аналізуються, м'яко кажучи, в цілях дослідницької діяльності - справа рук американців. І модель ICANN виглядає дуже дивно на тлі останніх подій з Сноуденом», - висловив свою точку зору Forum'y директор Координаційного центру національного російського домена мережі Інтернет Андрій Колесников.

Очевидно, саме це невдоволення вплинуло на те, що під час обговорення нового регламенту МСЕ Росія, Китай, Алжир і Об'єднані Арабські Емірати посилено лобіювали пункти, покликані дозволити державам впливати на розповсюдження контенту в мережі і ввести цифровий суверенітет в межах державних кордонів. Росія взагалі виступила зі скандальною пропозицією зробити МСЕ головним регулятором мережі Інтернет.

Під тиском європейських країн і США низка подібних пунктів так і не увійшла до оновленого документу, однак через розбіжності його так і не підписали 55 країн. Але все ж у резолюції з'явилася така фраза: «У цьому регламенті визнається за кожною Державою-членом, залежно від її національного законодавства, і якщо вона так вирішить, право вимагати, щоб уповноважені експлуатаційні організації, які діють на його території та надають населенню послуги міжнародної електрозв'язку, були вповноважені на це Державою-членом».

Крім того, МСЕ запропонував зацікавленим Державам-членам співпрацювати таким чином, щоб у разі необхідності вирішення спорів кожна з сторін могла звернутися за підтримкою до відповідних органів держави іншої сторони, а їхні нормативно-правові бази сприяли укладенню комерційних угод між уповноваженими експлуатаційними організаціями і постачальниками міжнародних послуг. Тобто фактично МСЕ надав уряду кожної із країн право вільного вибору в питаннях, пов'язаних з контролюванням мережі Інтернет.

А про те, хто і як з них цим правом розпоряджатиметься, залишається тільки здогадуватися. Також у регламенті залишилася спірна стаття 5B, яка говорить: «Державам-членам слід прагнути приймати необхідні заходи для запобігання поширення небажаних масових електронних повідомлень та для зведення до мінімуму їхнього впливу на послуги міжнародного електрозв'язку. Державам-членам рекомендується співпрацювати в цій області». Незважаючи на те, що мова в статті йде про спам, країни, які не підтримали нововведення, впевнені, що таким формулюванням можна буде виправдовувати цензуру.

«З європейської точки зору спам - це контент. Для того щоб класифікувати повідомлення, буде воно в Інтернеті або в електронній пошті, або ж в SMS, як спам, необхідно просканувати його. Це передбачає його прочитання людиною або машиною. Ви не можете сказати про інформацію, що вона - спам, не прочитавши її. Це так само очевидно, як те, що вода - мокра», - писав у своєму звіті про Дубайську конференцію голова Громадської Ради ICANN і учасник конференції від Великобританії Олів'є Крепі-Леблонд. Результатом двотижневих дебатів стало те, що генеральний секретар МСЕ Хамадун Туре в останній момент поставив оновлений регламент на голосування.

Документ був прийнятий більшістю, всупереч заявам про те, що розглядатимуть його тільки у разі згоди переважної більшості учасників. Голова делегації США залишив залу конференції під час підписання. Також відмовилися підписувати документ Канада, Великобританія, Данія, Польща, Швеція, Японія, Молдова, Грузія, Вірменія і, на подив загалу, Білорусь. Водночас проголосували «за» КНР, Ірак, В'єтнам, Росія, Казахстан і Україна. Офіційно новий регламент набере чинності в січні 2015 року. За цей час частина країн ще може змінити своє рішення, а ті, хто залишиться при своїй думці, і далі будуть керуватися договором 24-річної давності - змусити їх підписати документ МСЕ не в силах.

Навіщо Україні новий регламент МСЕ? Ми спробували розібратися, чим же було продиктоване рішення України проголосувати за такий спірний документ, і як він вплине на долю звичайних інтернет-користувачів. Як ми вже згадували в статті, право голосу в МСЕ мають лише державні структури. В Україні таку місію покладено на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Офіційно українську делегацію на Дубайській конференції 3-14 грудня очолював голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації Геннадій Резніков, однак брав участь у всіх обговореннях голова департаменту стратегії розвитку зв'язку Олександр Баранов, який відмовився коментувати пресі рішення України.

Однак, як розповіла Forum'y журналіст і директор Європейської медіаплатформи Оксана Приходько, офіційна позиція нашої країни була підготовлена Державною службою спеціального зв'язку та затверджена Міністерством закордонних справ.

«Згідно з технічним завданням, яке отримала українська делегація на Дубайській конференції, учасники повинні були дотримуватися компромісної позиції.

Цю позицію змінили буквально в останні дні, аж до того, що приїхав голова Державної служби спеціального зв'язку та особисто брав участь у підписанні цього документа. До останнього зберігалася надія на те, що Україна або не підпише новий регламент, або хоча б приєднається до тих країн, які взяли час на роздуми і консультації з урядом своїх країн. Що тепер можна зробити? Документ ще повинен буде пройти ратифікацію. А для того, щоб система реально запрацювала, потрібна згода всіх країн-учасниць. Але ми повинні відкрито говорити про те, що трапилося», - впевнена експерт.

Головною проблемою у випадку України стала непрозорість самої процедури. Так, у багатьох країнах офіційна позиція країни формувалася відкрито, під час численних обговорень за участю всіх зацікавлених сторін. Як розповів Forum'y голова Громадської Ради ICANN і учасник конференції від Великобританії Олів'є Крепі-Леблонд, британська делегація складалася з 30 осіб, серед яких були представники різних міністерств і державних агентств, британського телекому, приватних IT-компаній, громадських організацій. І хоча не всі могли голосувати, роль у процесі прийняття рішень все ж зіграли.

Водночас з України на конференцію крім Держслужби спецзв'язку вирушили тільки представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Як розповіла Оксана Приходько, громадським організаціям в участі в конференції відмовили.

Також ForUm отримав офіційну відповідь від заступника голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Олександра Корнейка, в якому значилося, що завдяки участі в роботі Всесвітньої конференції міжнародного електрозв'язку Україна виконала свої зобов'язання члена МСЕ і отримала значний обсяг технічної інформації щодо світових тенденцій розвитку телекомунікаційного ринку. Як зазначив голова, ця інформація буде використана для впровадження нових технологій та формування перспективних планів проведення науково-дослідних робіт в інтернет-сфері. Про які саме нові технології йдеться, чиновник не уточнив.

Водночас Корнейко зазначив, що через дискусії з приводу забезпечення свободи слова при використанні новітніх телекомунікаційних технологій, які постійно виникали на Конференції, у преамбулу Регламенту були внесені нові положення, які стосуються згоди держав-членів забезпечити дотримання зобов'язань щодо прав людини, а також визнання за державою-членом права на доступ до послуг міжнародного електрозв'язку.

«З метою забезпечення дотримання прав людини до статті 1 Регламенту введено нове положення, яке визначає нейтральність Регламенту щодо питань контенту. Також одним з найбільш обговорюваних питань, порушених на Всесвітній конференції міжнародної електрозв'язку, був статус та обов'язковість виконання країнами рекомендацій МСЕ на національному рівні. Під час дискусій було прийняте рішення не змінювати статус рекомендацій МСЕ і дотримуватися їхнього рекомендаційного характеру. Тому, відповідно до нової редакції, рекомендації МСЕ, як і раніше, є необов'язковими», - йдеться в офіційній відповіді.

І ось все б нічого і рано хвилюватися, якби не стандарт глибокого аналізу пакетів Y.2770: Deep Packet Inspection (DPI), який, згідно із заявами у пресі, був впроваджений на Дубайській конференції. Однак, як дізнався ForUm, насправді його негласно прийняли за тиждень до її початку на Всесвітній асамблеї стандартизації електрозв'язку (ВАСЭ-12). Що ж це за стандарт?

Основною функцією DPI є управління інтернет-трафіком. У разі встановлення DPI-обладнання інтернет-оператор отримує можливість фільтрувати передану інформацію, яка не відповідає цим критеріям. Іншими словами, оператор може блокувати певні ресурси, а також визначати, хто користується забороненим контентом.

«Головне завдання DPI - аналіз і блокування інтернет-трафіку. Ця технологія дозволяє блокувати певні ресурси, щоб вони не відкривалися у користувачів. Вторинне - пошук «неблагонадійних людей». Наприклад, в Саудівській Аравії DPI є вже давно. З його допомогою вони борються з порнографією. Правда, їхня мета - не заблокувати доступ на такий сайт, а заарештувати людину, яка ним користується», - пояснив Максим Тульєв.

Водночас директор Департаменту стратегії розвитку зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Олександр Баранов розповів нам ось що: «Система DPI не небезпечна для звичайних користувачів. Це засіб для того, щоб оператор телекомунікацій міг планувати свої дії сам, не більше того. Це професійний засіб для операторів телекомунікацій. Вони не займаються цензурою і переглядом повідомлень, які пересилають», - повідомив він кореспонденту Forum'у.

Незважаючи на інформацію, опубліковану в блозі МСЕ 6 грудня 2012 року, де говорилося, що затверджений стандарт Y.2770 не дозволяє доступ до особистої інформації користувачів, ймовірність того, що DPI не буде застосовуватися для шпигунства, виключити не можна. Також варто звернути увагу, що зазначений стандарт, згідно з прийнятим Україною новим регламентом МСЕ, тепер є офіційно дозволеним на території нашої країни.

Як повідомив в офіційній відповіді Forum'y Олександр Корнейко, адміністрація Держслужби найближчим часом не планує ініціювати впровадження в Україні рекомендації МСЕ про DPI на законодавчому рівні. Натомість Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НРКЗІ), 10 грудня затвердила правила ведення діяльності з надання послуг доступу до Інтернету.

Згідно з документом, провайдери інтернет-послуг повинні будуть за свої гроші встановлювати у своїх мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів. Крім того, провайдери будуть зобов'язані сприяти проведенню негласних слідчих дій та забезпеченню тимчасового доступу до речей і документів, які містять інформацію про абонента, а також інформацію про надання телекомунікаційних послуг. В тому числі отримання інформації про їхню тривалість, зміст, маршрути передавання тощо. Затверджений документ регулятор направив на державну реєстрацію в Міністерство юстиції.

Також Олександр Корнейко надав Forum'y роз'яснення рекомендації МСЕ Y.2770, яке було представлене країнам-учасницям ВАСЕ-12 перед її прийняттям. Зокрема, в ній йдеться про те, що стандартизація DPI на підтримку послуг/додатків означає можливість ідентифікації конкретних властивостей додатку (наприклад, відеододаток MPEG-4), а не перевірку даних про додатки, що належать користувачу (наприклад, інформаційного змісту відео, яке переглядають кінцеві користувачі).

Крім того, в роз'ясненні йдеться про те, що рекомендація не стосується приватної інформації користувача, і не перешкоджає використанню заходів забезпечення конфіденційності міжнародного листування (очевидно, вжити такі заходи може далеко не кожен користувач. - Авт.). У висновках МСЕ також йдеться про те, що технологія DPI необхідна для визначення та однозначного управління додатками, які останнім часом все більше функціонують через веб-сторінки, і що вона покликана допомогти операторам реалізувати розумне управління трафіком, і тим самим знизити капітальні та експлуатаційні витрати.

До речі, в цьому документі МСЕ наполегливо закликає країни провести дослідження відповідно до змін в області технологій і потреб ринку. «Конкретним напрямком розвитку майбутніх мереж є мережа з обізнаністю про додатки/послуги», - йдеться в документі.

Так що ж сталося? Будуть стежити за користувачами Інтернету? Якщо вас підозрюють у злочині правоохоронні органи - так, згідно з новими правилами НРКЗІ. Але насправді, як розповів Forum'y завідувач відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України Дмитро Дубов, така можливість у інтернет-провайдерів була завжди.

«Я не думаю, що після впровадження DPI-стандарту щось принципово зміниться в гіршу сторону. Загалом, він просто формалізує і робить офіційно відомим те, що вже застосовується. МСЕ просто відкрито заявили про те, що раніше інтернет-провайдери робили в індивідуальному порядку. Пошукові запити і пошту користувачів зможуть перевіряти більш глибоко. Однак, використовуючи будь-які електронні системи комунікації, ми повинні усвідомлювати, що їх завжди можуть проглядати. Причому тепер з дозволу такого вельмишановного органу, як Міжнародний союз електрозв'язку. Раніше ми про це могли тільки здогадуватися, але не знали точно», - вважає фахівець.

Навіщо ж впроваджувати те, що вже і так існує? Для цього варто розібратися, як виглядає DPI-обладнання. Як пояснив нам Максим Тульєв, це залізний комп'ютерний пристрій, який вставлюють прямо в мережевий кабель шляхом його розрізання. Розмір пристрою 0,5х0,5 м мінімум, відповідно поставити його непомітно не вийде, хіба тільки якщо кабель прокладено десь у підлозі. За словами фахівця, існуючих сьогодні в країні механізмів (точкове прослуховування трафіку конкретного абонента, аналіз лог-файлів) для глобального контролю інтернет-трафіку недостатньо. DPI-обладнання - це вже більш серйозна і дорога технологія. Відповідно, для його установки потрібна відповідна законодавча ініціатива.

Однак провайдери, за словами Максима Тульева, такому нововведенню не зрадіють - це ніяк не допоможе їм у залученні клієнтів, а лише створить додаткові витрати.

«Подібні витрати не передбачено компенсувати з бюджету. Єдиним способом вирішити проблему буде підвищення цін для інтернет-користувачів.

Сьогодні в Україні найдешевший Інтернет у світі і восьме місце за швидкістю. При таких умовах у провайдерів немає ні резервів для установки DPI-обладнання з власних кишень, ні коштів для розвитку мережі. Тому всі і так шукають спосіб підняти ціни. Ми підрахували, що для нашого провайдера після обов'язкового впровадження нового стандарту оптимально буде підняти ціну вдвічі, а ще краще втричі, щоб було прибутково», - розповів фахівець.

Свій погляд на проблему є і у правоохоронних органів. Згідно з оцінками МВС України, кількість кіберзлочинів у країні зростає з кожним роком. Тільки за перше півріччя 2013 року до єдиного державного реєстру досудових розслідувань було внесено 1878 заяв, пов'язаних з дрібним шахрайством в Інтернеті. Так, зростає рівень шахрайств, пов'язаних з системами «клієнт-банк», з'являються нові схеми обману на онлайн-аукціонах, в інтернет-магазинах і соціальних мережах. Водночас розкриття кіберзлочинів складає всього 50%.

Очевидно, що встановлення DPI-обладнання провайдерами в обов'язковому порядку значно спростить роботу правоохоронцям. Однак, як зазначив у своєму виступі на IV Українському форумі з управління Інтернетом начальник управління по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України Максим Литвинов, користувачі завжди виступатимуть за анонімність в Інтернеті, навіть якщо від цього постраждають.
«Всім прихильникам технічної анонімності, які вважають, що обов'язковий аналіз потоків інформації провайдерами та операторами - це тотальний контроль, замах на свободу слова та інше, я пропоную взяти на себе відповідальність і чесно оголосити всім потерпілим, що їх не захищатиме держава, оскільки це їхня плата за свободу слова», - заявив Литвинов.

За словами правоохоронця, користувач найчастіше не бачить взаємозв'язку між дотриманням провайдером «приватності всіх» і нерозкритим злочином, що «забезпечується» відсутністю логування даних. А саме останнє не дозволяє відстежити причинно-наслідковий зв'язок між кіберзлочинцем та злочином.

«Невиправдано високий ступінь технічної анонімності, доступний в сьогоднішньому кіберпросторі, залишається одним з факторів успіху для правопорушників», - упевнений Литвинов.

Що необхідно знати кожному користувачеві

До чого ще, крім різкого стрибка цін на Інтернет і контролю з боку правоохоронних органів, необхідно бути готовим користувачеві? Наприклад, до того, що з впровадженням стандарту DPI стає можливим виявлення і блокування вірусного програмного забезпечення, піратських сайтів, вичислення вмісту, захищеного авторськими правами, ідентифікація користувачів, які незаконно роздають ліцензійний контент, особистісний таргетинг (рекламний механізм) тощо.

Поки офіційно для всіх в Україні стандарт DPI не використовується. Однак користувачам варто знати про те, що з розширенням сфери впливу глобальної мережі Інтернет, роком пізніше або раніше ми неминуче зіткнемося з приходом в глобальну мережу державного суверенітету і державного права, які все більше будуть нагадувати класичні права громадянина у будь-якій державі. Комусь це може подобатися, а комусь ні, однак процес уже запущений.

У сусідній Росії DPI використовується вже близько десяти років і є обов'язковою ліцензійною умовою для провайдерів. У лютому цього року про це дізналися й українські користувачі відомого вітчизняного оператора. При спробі зайти на низку сайтів українські громадяни отримували повідомлення про те, що ресурс заблокований згідно з рішенням Роскомнагляду (проблема була викликана тим, що оператор здійснював доступ до деяких сайтів через своїх російських партнерів). Технічно російськими DPI-системами заборонена пропаганда самогубств у веб-просторі, також влада збирається використовувати механізм для забезпечення безпеки громадян під час «Олімпіади-2014 в Сочі.

Однак що саме будуть фільтрувати в Україні, поки вгадати складно. Теоретично можна спрогнозувати блокування екстремістських і порнографічних сайтів, проте можуть заборонити і щось, про що ми і не здогадуємося. Також можна припустити, що в гонитві за прибутком інтернет-провайдери просто почнуть брати гроші з користувачів за той же піратський контент. Однак, як розповів нам Максим Тульєв, межі можливості DPI лежать на лінії освіченості користувачів. Тому, швидше за все, IT-фахівці (на відміну від звичайних користувачів) швидко навчаться обходити подібні механізми.

Ну і останнє, про що варто знати інтернет-користувачам, з впровадженням DPI небувалі можливості отримують рекламщики. Система допомагатиме їм збирати та аналізувати дані про те, які сайти відвідує користувач і формувати споживчий профіль. (Деякі російські компанії вже пропонують провайдерам таке співробітництво в обмін на встановлення DPI-обладнання за свій рахунок). Таким чином, аналізуючи інтернет-трафік, рекламщики будуть безпомилково визначати свою цільову аудиторію, виходячи з конкретних потреб кожного користувача, чим значно підвищать прибуток від продажів. Користувачам, відповідно, доведеться терпіти нав'язливу рекламу у всіх можливих проявах.

«Теоретично використання DPI-систем можна прикрити боротьбою зі злочинністю, дитячою порнографією, піратством. Але це палиця на два кінці. Адже можна і просто продати доступ рекламним компаніям, які за допомогою аналізу трафіку вже сьогодні будуть знати, що ти зібрався купувати завтра», - упевнений незалежний інтернет-експерт Олексій Сорокін.

Користувачам потрібно бути дуже обережними з тим, що вони залишають після себе в Інтернеті. А деколи навіть відмовлятися від сучасних технологій.

«Людина просто повинна зрозуміти, що будь-яка інформація, яку вона залишає, не пропадає, навіть пошукові запити в будь-якому браузері. Так чи інакше, але все підсумовується і підшивається в загальну систему. Захиститися від цього неможливо - це просто потрібно враховувати», - радить Дмитро Дубов. Сьогодні вже стає очевидним, що така значна сфера життя сучасної людини, як Інтернет, потребує певного контролі. Інша справа, ким і яким чином такий контроль здійснюється. І тільки якщо в Україні до питання управління глобальною мережею підійдуть по-європейськи, у користувачів залишиться надія отримати по-справжньому незалежний Інтернет.

Анастасія Піка,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

511