Вже близько місяця в Україні тривають акції протесту, але вихід з кризової ситуації так і не знайдено, і люди не збираються покидати столицю. До того ж, кажуть, що у ці вихідні до Києва додатково приїде величезна кількість народу підтримати як Майдан, так і акцію в підтримку влади. Що чекає Україну надалі, розбирався ForUm.

Переговори і переговорники

Незабаром має щось статися... Впевненості у цьому додають останні заяви, причому як у самій Україні, так і ззовні. Наприклад, інтригує сказане Верховним представником ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон. У середу, 11 грудня, після зустрічі у Києві з Президентом України Віктором Януковичем вона заявила журналістам: «З того, що я почула від пана Президента, має бути щось зроблено. Він багато говорив про те, як постійно хотів бачити сильні зв'язки з Європейським Союзом, тісні відносини».

До того ж, Віктор Янукович заявив про готовність особисто брати участь у загальнонаціональному діалозі за круглим столом за участю представників усіх політичних сил, священиків і представників громадськості, підкресливши при цьому, що «єдино можливий шлях - це шлях примирення і злагоди».

Планувалося, що шляхи виходу будуть знайдені на засіданні загальнонаціонального круглого столу щодо обговорення пропозицій громадськості про відновлення в Україні політичної стабільності, громадського миру та спокою. Зібратися і поговорити повинні були представники і влади, і опозиції, і громадські активісти.

Допомогти в пошуках компромісу висловила готовність «рада старійшин», а саме: колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко. Сумнівно, що авторитету колишніх президентів достатньо для вирішення такої серйозної проблеми. Але все таки зібратися всім в одному приміщенні, та ще й під камери, - це вже прогрес.

Засідання намагалися провести двічі, але… на жаль. Жоден з лідерів опозиції не прийшов. Аргументи: спочатку не було запрошення, а потім внутрішні війська зачистили від барикад урядовий квартал. Чи прийдуть вони на переговори? Кажуть, мовляв, повинні вирішити люди. Так, Арсеній Яценюк заявив, що чекає мандату на переговори від присутніх на Майдані. Його підтримав Олег Тягнибок, але додав, що, насамперед, необхідно вигнати з української столиці всі спецпідрозділи «Беркут». А Віталій Кличко продовжує вимагати перевиборів президента і парламенту.

Розкол країни неминучий?

Поки сильні світу цього намагаються домовитися, деякі експерти попереджають: не домовитесь - є ризик розколу суспільства, і, як наслідок, - ворожнеча, сепаратизм, сутички, кровопролиття. Політолог Ігор Попов пояснив Forum'у, що якщо не піти на мирне врегулювання кризи, пошук компромісу за круглим столом, під час якого кожна зі сторін чимось пожертвує, країна опиниться в небезпечній ситуації.

«Будь-який інший вихід - це фактично дестабілізація аж до розколу України. І є сили й інтереси розігрувати цей варіант. Вічно люди на Майдані стояти не можуть. І потрібно або показувати певні досягнення і зробити хоча б паузу у протестах, або - ескалація, при якій людей закликають щось штурмувати, чи розганяють силою, або третя сторона влаштовує провокації. В інших країнах вже було так: вибухи, снайпери, звинувачення один одного в цьому», - підкреслив він.

Влада заспокоює, в один голос заявляючи, про вирішення всіх проблемних питань виключно мирним шляхом. Так, у коментарі Forum'у керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента Марина Ставнійчук зазначила, що сьогодні все повинно бути зроблено для того, щоб хоча б створити умови для діалогу, і це головне.

«Ми, українці, зробимо все, щоб в Україні навіть розмов про балканський сценарій не було. Ми дуже мудра нація. Комусь подобається, комусь не подобається, але громадянське суспільство вже саме по собі активний суб'єкт формування влади в Україні. Тому сьогодні від багатьох людей і політичних партій, які представлені у парламенті і поза його межами, від громадських об'єднань, авторитетів нації, Президента, парламенту потрібно зробити все, щоб навіть не допустити розмов про якісь балканські події. Це - наша країна, це - наші діти, це - наші люди, і немає різниці, твою дитину били чи ні, відповідальність повинна бути», - підкреслила вона.

В очікуванні атаки

А на самому Майдані люди живуть вже стабільним життям: зміцнюють барикади, відновлюють намети, прибирають територію, щогодини співають гімн і готуються відбивати атаки «Беркута», який вже звільнив урядовий квартал. Люди чекають і сподіваються на краще. А для кожного «покращення» полягає у зовсім простих речах: впевненості у завтрашньому дні, благополуччі, відчутті захищеності. І цього хочуть як на Майдані, так і в Маріїнському парку, хоч всі вони з різних регіонів, під різними прапорами і з різними політичними симпатіями.

Але підуть люди самі, чи їх розженуть силою? Як пояснив Forum'у експерт-поліціоніст Олег Мартиненко, «зачистити» Майдан, відтіснити мітингувальників, прибрати всі намети - для представників спецпідрозділів МВС зовсім не важко, потрібен лише наказ.

«Вони могли зробити це вже не раз. Адже всі бачили, як внутрішні війська спокійно щитами відтіснили учасників мітингу з урядового кварталу. Так само можна зробити і на Майдані: вивести як мінімум один батальйон з метро, перекривши його, або зробити це вночі; оточити по периметру; розчленувати натовп, як їх навчають на тактико-спеціальній підготовці; сегментувати і відтіснити з площі. Комунальникам залишиться лише прибрати барикади. А вже потім мітингувальників можна знову пускати на голе місце, нехай насолоджуються мирним протестом. Можливий і такий сценарій. А для радикального сценарію потрібні спеціально навчені провокатори», - пояснив він.

У свою чергу Михайло Корнієнко, генерал-полковник міліції, який виконував у 2007 році обов'язки міністра внутрішніх справ України, сказав Forum'у, що сьогодні правоохоронці самі потрапили в досить складну ситуацію.

«Як будуть розвиватися події, мені сказати важко. Я не політик і вже не у МВС. Я не можу бути оракулом, і навіть не претендую на це. Але якщо за класикою, то правоохоронці мають зараз спокійно спостерігати за ситуацією, щоб не відбулося ескалації. Однак наразі їх настільки деморалізували, що вони, бідні, не знають що робити. Їм зараз потрібна підтримка. І я не заздрю міліціонерам, бійцям внутрішніх військ. Так, дії 30 числа повинні отримати оцінку слідства: що сталося і хто винен. Більшість з них виконували і виконують свої завдання з охорони правопорядку, забезпечення громадської безпеки законними методами», - підкреслив він.

Як зарити сокиру війни?

Соціолог Євген Копатько переконаний, що все не тільки можна, а й потрібно вирішувати без участі силовиків, але для цього необхідно відійти від ультиматумів і почати слухати один одного.

«Ми підійшли до тієї небезпечної межі, коли один невірний рух, застосування сили з одного або з іншого боку може призвести до дуже серйозних для країни наслідків. Майдан - сигнал для влади й опозиції, що потрібно домовлятися будь-якою ціною. Краще поганий мир, ніж хороша війна. Також нам потрібно прибрати існуючий інформаційний перекіс на користь однієї позиції, почути й іншу частину України. Тоді виникне діалог», - сказав він Forum'у.

А ось соціальний психолог Олег Покальчук пояснив Forum'у, що розв'язка може настати за трьома окремими алгоритмами.

Перший - силовий варіант. «Його недолік у тому, що він повинен бути масштабним. А силовики - не роботи, а живі люди, і наявність совісті у них ніхто не відміняв. У масі своїй це звичайні солдати з невеликим вкрапленням негідників. Це крайній варіант. Це може бути не придушення, а видавлювання через якийсь коридор для відходу без кровопролиття», - сказав він. Покальчук не виключає, що в разі силового сценарію можуть бути провокації, наприклад, вбивство когось із лідерів учасників мітингу або представника влади. Також він говорить, що не виключений тут і екстремізм.

Другий варіант - відставка Президента і Кабміну, але він, за визначенням Покальчука, фантастичний.

Третій, і ймовірний, вважає соціальний психолог, це круглий стіл: «Це, ймовірно, тривалий процес, коли всі учасники - влада, опозиція, представники громадськості та ЄС почнуть говорити. Він повільний, але дуже корисний для суспільства, адже як би вся ця історія не закінчилася, вже зроблено величезний крок уперед. Зараз головне - розділити політичні та партійні процеси, правильно зрозуміти систему координат і систему, в якій ми знаходимося, своє місце в світі. Це не те, що придумано нами з допомогою фольклору та історії, а реальне. Європейці та американці своєю реакцією визнали, що раніше не сприймали Україну і не розуміли, що тут відбувається. Цим треба скористатися, зрозуміти своє місце. Важливо, щоб суспільство взяло на себе не тільки повноваження в переговорах, але і зрозуміло, що будівництво нової України відбувається тут і зараз. І знаєте, зараз відбувається те, над чим я раніше саркастично підсміювався, - по цеглинці вибудовується громадянське суспільство».

Кінець протистояння

Зняти барикади хочуть всі (хоч і не кожен зізнається в цьому). Є чітке розуміння, що вічно так бути не може, треба щось робити. Силовий варіант, виходячи із заяв абсолютно всіх сторін, нікому не потрібен, адже це вірний програш. Зняти протистояння можуть переговорники, причому не просто хороші оратори, а справжні стратеги і державники.

Юлія Артамощенко,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1201