Отже, Вільнюський саміт став історією. Одні покладали на нього великі надії, інші дивилися з тривогою, як на якісний рубіж. Але, як це часто буває, дійсність виявилася дещо іншою, ніж очікування - не гіршою, не кращою, просто іншою. Немає ні бравурних реляцій, ні гірких сліз, а є реальність і викликані нею кроки. Є реальні проблеми реальної України, які повинні вирішуватися сьогодні, зараз, незалежно навіть від стратегічного курсу на Європу. Все більше експертів згодні з тим, що саме з цього виходив Київ, коли приймав рішення щодо Євросоюзу і останнім часом, і безпосередньо у Вільнюсі.

Переговори Президента Віктора Януковича з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу і головою Євроради Германом ван Ромпеєм тривали до пізнього вечора, а могли б і до ранку, як повідомила напередодні лідер Литви Даля Грібаускайте. Це говорить і про складність питання, і про те, що ситуація змушує вітчизняну владу твердо відстоювати національні інтереси, інтереси кожного громадянина, і далеко не в останню чергу інтереси тих, хто вже багато днів виходить на «євромайдани» і висловлює свою активну позицію, сказав Forum'у у литовській столиці економіст Руслан Павленко.

Думку про те, що українське керівництво діє виходячи з об'єктивних умов, у Вільнюсі підтвердив і Баррозу, підкресливши, що в останні місяці Україна відчувала величезний тиск Росії. За його словами, «Східне партнерство» задумано як взаємовигідна справа, де виграють і учасники, і сусіди. «ЄС готовий прояснити Москві взаємну вигоду зростання торгівлі і різного співробітництва з нашими сусідами, при повному дотриманні суверенітету і незалежності наших східних партнерів і при двосторонній природі угод про асоціацію», - запевнив чиновник.

У свою чергу глава Євроради ван Ромпей під кінець вільнюської програми пообіцяв на найближчому саміті «РФ-ЄС» неодмінно підняти питання взаємин з Києвом й укладання угоди про асоціацію з ним. Він уточнив, що такого роду угоди будуть позитивно позначатися на Росії, тому що позитивно вплинуть і на її економіку. Водночас Брюссель «продовжуватиме наполягати, що будь-які дії Москви, спрямовані на вплив на наших східних партнерів, неприпустимі». Це підтвердила і канцлер Німеччини Ангела Меркель.


Не забувати про економіку

До Європи, здається, нарешті дійшло, що «цінності» і «демократія» - це добре, але є й реальна вітчизняна економіка з її реальними проблемами. У цьому плані показовим стало висловлювання глави Інституту перехідних демократій Брюса Джексона: «Ми говорили про політичні цінності, а Кремль - про економіку. І це помилка, яку зробили американці та європейці. Ми говорили абстрактно, росіяни - конкретно. Ми помилилися. І великою помилкою при цьому був акцент на екс-прем'єрові Юлії Тимошенко, яка у Заходу викликає більше симпатій, ніж у самих українців».

Що ж, краще пізно, ніж ніколи. І вже добре помітно, що Європа готова зробити більш конкретні економічні пропозиції, адже це звучало і напередодні Вільнюса, про це говорили на саміті і в його кулуарах, і, ймовірно, ці переговори отримають свій розвиток найближчим часом.

Ми ж, зі свого боку, не змінюємо європейського курсу. Це визнають і самі європейці. Так, перший голова Сейму незалежної Литви, член Європарламенту Вітаутас Ландсбергіс на саміті висловив переконання, що європауза не змусить Україну вступити ні до якого Митного союзу. Він акцентував, що для Києва дуже важлива поведінка інших країн «Східного партнерства», насамперед, Грузії та Молдови, які у Вільнюсі парафували свої угоди про асоціативне членство з Євросоюзом. За словами політика, «яким би не було зараз рішення українців, але якщо інші пострадянські країни активно йдуть в Європу, це дуже допоможе нашим українським друзям». Ландсбергіс залишається європейським політичним «класиком», і до його думки варто прислухатися.

Загалом, євроінтеграція триває. Не дарма лейтмотивом заяв брюссельських чиновників на саміті було те, що «двері залишаються відкритими». Так, Меркель сказала про відкриті двері й про те, що ЄС і надалі поставлятиме українцям природний газ, і «від самого Києва залежить, коли він буде готовий зробити новий крок уперед».

А єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле хоч і не приховував розчарування непідписанням Асоціації з Україною, але також приєднався до «відкрито-дверної» позиції зі словами «наші зобов'язання модернізувати Україну непохитні, незважаючи на будь-які емоції».


Продовження шляху

З цього приводу хочеться згадати слова першого віце-прем'єра Сергія Арбузова, які у Вільнюсі на загальному «євроажіотажному» тлі виявилися недостатньо поміченими. А дарма, адже перший заступник голови Кабміну доступною мовою зайвий раз озвучив принципові речі, що наша країна доклала максимум зусиль на шляху до Асоціації, і що тільки особливі обставини підштовхнули її до європаузи. «Ми багато зробили, щоб бути тут, у Вільнюсі. Країна усвідомлювала, що євроінтеграційний процес і пов'язані з ним трансформації не будуть легкими. Виконана маса роботи, і ми однозначно будемо боротися за наше право, за рішення про рух у Європу, яке ми прийняли. Ніякого розвороту в нашій політиці немає, Україні потрібен європейський курс», - підкреслив Арбузов.

А вже після приїзду додому він додав, що Асоціація буде підписана після відпрацювання взаємовигідної дорожньої карти, і говорити про це в песимістичних тонах не варто. «У мене і зараз оптимістичний настрій. Чому? Тому що є домовленості про дорожню карту. Ми знаємо інтеграційні ризики, у нас є розрахунки і про все це ми повідомили Європі. Однозначно, Угоді - бути», - поділився інформацією перший віце-прем'єр.

...Увечері, після саміту, а потім у вихідні, на старовинних вулицях литовської столиці можна було всюди почути українську мову. Вона звучала на тротуарах і в транспорті, в музеях і кафе, з вуст жінок і чоловіків на різний манер. Україна прийшла в Європу... Україна вже тут, навіть якщо хтось цього не помічає (або робить вигляд). Навіть якщо комусь вигідно говорити, що тимчасова європауза - це кінець світу, драма і т.п.

Це не так. Наш європейський шлях триває, і «життя після Вільнюса» є і буде. За груднем йтиме січень, потім – весна. І настане день, коли Київ і Брюссель публічно підпишуть відповідну Угоду, як і обіцяли в підсумковій декларації вільнюського саміту. Але спочатку необхідно зробити чимало роботи.

Андрій Боярунець, Вільнюс,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

787