«Вибивати рішення таких складних і важливих питань, як перехід України на новий рівень інтеграції економік страйками - необачний крок. Чому? Насправді, якщо спробувати оцінити з точки зору політекономічної, з точки зору стратегії розвитку економік в цілому, тут, чесно кажучи, є дуже багато і «за», і «проти», і не страйками слід займатися, а знаходити консенсусний вихід з такої ситуації», - заявив він.
Експерт заявив, що за багатьма пунктами Угоди про асоціацію потрібно вести дебати, щоб отримати вигідні для України умови.
«Треба просто дуже добре продумувати механізми. Саме по собі підписання Угоди з ЄС - величезний за розмірами документ. Якщо взяти з додатками, то англійський текст - більше 2 тисяч сторінок, а якщо взяти один основний текст – більше 500 сторінок. І є багато норм, які мають відсильний характер, в тому сенсі, що вони пов'язують ті чи інші домовленості, прописані в ЄС, з тими документами, які були прийняті ЄС, щоб виходити на підписання з Україною Угоди про асоціацію. Тобто це досить складний документ. Потім знову ж таки, розумієте, якщо там було близько 12 тисяч тонн свинини квота експорту в ЄС, я так здивувався, тому що 12 тисяч тонн свинини на експорт в ЄС - це занадто мало для нас. Потім, здається, домовилися, вийшли на цифру в 20 тисяч тонн свинини», - розповів Лисицький.
Експерт нагадав, що Європейський Союз пройшов багаторічний «етап шліфування зон законодавчих, узгодження різних інтересів», і досі вирішує багато проблем.
Під час розмови про південні країни єврозони, що переживають зараз гостру кризу, він зазначив неухильний регрес їх макроекономічних показників за останні кілька десятків років.
«Тому що у них з 1948 року і донині спостерігається стійкий дефіцит у зовнішній торгівлі товарами. Тобто вони кілька десятків років поспіль продавали значно менше, ніж купували. Пригадується відразу українське прислів'я: «Закінчуй, дружино, торгувати, бо нема чим решту давати». Тепер, коли вони вступили в єврозону, їхній імпорт почав зростати високими темпами – просто стрімкий злет, і це забезпечувалося тим, що вони отримували дешеві кредити. Здавалося б, слава богу, вони отримують великі кредити, у них повинно статися щось хороше в житті. Коли дивишся їх макроекономіку, перше, що кидається в очі - у них дуже високими темпами зростало кінцеве споживання домашніх господарств. Тобто простіше кажучи, отримували кредити, щоб реально проїсти. Справа проста. Ось що стосується тих, хто ходить на страйки. Що стосується греків, то у них превалює якийсь ширковський підхід ролі громадянина у розвитку країни», - сказав Лисицький.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом