Фінансисти добре знають, що восени попит на інвалюту в Україні зазвичай посилюється. Закінчується період відпусток і люди знову активізують заощадження «під матраци».
 
Одночасно оживає ділова активність, у т.ч. за контрактами, за якими треба платити валютою.
Однак цієї осені подібне було виражено слабко, і тим більше, не було таких спекулятивних «загострень», як рік тому. За даними Нацбанку, у жовтні чиста купівля (перевищення попиту над пропозицією) готівкової інвалюти населенням склала $216 млн., що втричі менше, ніж у вересні. При цьому попит на долари не призвів до ослаблення середньозваженого готівкового курсу гривні, який у період з 16 серпня по 12 листопада змінювався в межах 1%, з 8,1329 до 8,2079 грн/$. Додамо, що за 10 місяців чистий попит на інвалюту впав відносно січня-жовтня-2012 р. у 7 разів, до $1,2 млрд.

В умовах стабільності гривні готівковий ринок не тисне на міжбанківський, який за той самий період коливався між 8,1007 і 8,1557 грн/$. Глава аналітичного відділу «Альфа-Банку» Олексій Блінов констатує, що цієї осені курсові коливання просто смішні в порівнянні з тими, що були рік тому. За прогнозом експерта, така ситуація збережеться до кінця року, більше того, можливе зміцнення готівкової гривні до 8,15 грн/$, тим більше що перед новим роком продаж інвалюти традиційно активізується і її курс падає. «Є чітка політика НБУ щодо підтримки курсу гривні, і він з нею добре справляється», - говорить економіст. Також у 2013 р. вже закриті платежі на адресу МВФ, а наступного року країна повинна виплатити за зовнішніми боргами $6,1 млрд, тобто на 20% менше, ніж у нинішньому, і це додатково послаблює тиск на гривню.

Аналітики уточнюють, що в осінні місяці спекулянти кілька разів намагались розгойдати ринок і спровокувати нове ажіотажне скуповування інвалюти. Але якщо у 2012 р. для цього використовувалась низка дрібних фінустанов на міжбанку (що позначилося на готівкових котируваннях), то цього разу прийшла черга інформаційних атак, включаючи обвальні прогнози курсу, залякування дефолтом і т.п. Все це не набуло дії.

Спокійна осінь

На такому тлі складаються передумови для подальшої стабільності гривні. Так, фінансовий фахівець Борис Кушнірук зазначає, що тривала політика НБУ щодо її підтримки змінила міжбанківський ринок, стабілізуючи його і створюючи передумови для активної пропозиції інвалюти (а не попиту на неї). Справді, якщо взяти середньоденні показники інвалютного міжбанку за осінь-2012, то тоді чистий денний попит коливався в діапазоні $60-70 млн в еквіваленті. Потім у грудні, після введення норми про обов'язковий продаж 50% валютної виручки експортерами, щоденний попит скоротився приблизно до $20 млн. А у 2013 р., продовжують фінансисти, чистий міжбанківський попит не тільки зник, але й, по суті, трансформувався в чисту пропозицію інвалюти. Наприклад, у червні-серпні її чиста пропозиція в середньоденному вимірі варіювалася від $2 млн до $44 млн. Те ж спостерігалося і у жовтні на рівні $19 млн. Позначається і заборона на рекламу з цінами в доларах.

Директор департаменту аналізу і прогнозування грошово-кредитного ринку Нацбанку Сергій Кораблін підкреслює, що зараз валютний ринок працює без втручання регулятора, участь якого знизилася до менш ніж 1% загального об'єму операцій, оскільки надходження інвалюти в країну перевищує відтік. «Зменшенню попиту на валюту сприяла і низька інфляція, й ослаблення девальваційних очікувань через стабільність гривні», - додає банкір.

Крім того, за його словами, інтерес до інвалюти впав через заборону на валютне кредитування фізосіб: «За останні 5 років банківські зобов'язання громадян в іноземній валюті різко скоротилися. Якщо у жовтні-2008 заборгованість домогосподарств перед банками за інвалютними кредитами становила $26,7 млрд, то на жовтень 2013 року ця сума знизилася втричі. А оскільки менше треба платити за кредитами і відсотками, то і попит на валюту менший».

У свою чергу, експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Марія Сальникова говорить про загальне падіння довіри українців до долара США. «Населення вважає більш доцільним витрачати кошти на нагальні або довгострокові потреби, й утримувати їх у гривнях, ніж очікувати девальвації. Причини цього, по-перше, у зростанні довіри до гривні, що пов'язано зі стабільністю курсу. По-друге, регулярні фінансові проблеми в США змушують обережніше ставитися до долара у всьому світі, а не тільки на вітчизняному ринку. Не будемо забувати і заходи Нацбанку щодо дедоларизації економіки, у т.ч. скорочення терміну обов'язкового продажу експортної виручки й обмеження за інвалютними переказами фізосіб у межах країни. Нарешті, за гривневими депозитами більш вигідні відсотки», - перераховує економіст.

Депозитні ефекти

Довіра до національної грошової одиниці, помножена на зростання довіри до банківської системи, веде до зростання сукупного депозитного портфеля. Так, за 9 місяців 2013 р. депозити фізосіб в Україні (у порівнянні з 9 міс. 2012 р.) збільшилися на 59,25 млрд грн., або на 16,2%, повідомляють в НБУ.

При цьому обсяг гривневих вкладів громадян зріс на 54,76 млрд грн (+29,8%) до 238,54 млрд, а валютних - лише на 4,49 млрд грн (+2,5 %) до 186,56 млрд. Директор департаменту НБУ з управління валютними резервами та здійснення операцій на відкритому ринку Олександр Дубіхвост акцентує Forum'у, що ця динаміка відчутно відрізняється від результатів аналогічного періоду 2012 р., коли інвалютні вклади українців збільшилися на 21,87 млрд грн (+14,6%), а гривневі тільки на 19,52 млрд грн (+12,4%).

Доповнимо, що на початку цього року частка інвалютних вкладів у депозитному портфелі банків становила 43,7%, у т.ч. за вкладами населення - 49,8%. А на 01.10.2013 р. ці показники зменшились до 38,9% і 43,8% відповідно. І все таки люди несуть свої готівкові заощадження в банки. «Вкладники все більше розуміють, що потрібно враховувати не тільки істеричні прогнози псевдо-аналітиків і провокаційні «качки» в пресі, але і, наприклад, реальну дохідність депозиту, а в гривнях вона помітно вища. В цілому ж «під матрацами» сьогодні зберігається близько 200 млрд у гривневому вираженні, які могли б приносити прибуток своїм власникам, і працювати на економіку», - зазначає представник регулятора.

Він обіцяє продовжити заходи щодо дедоларизації, включаючи інші норми резервування для банків за інвалютними вкладами і диференційовані відрахування у Фонд гарантування вкладів фізосіб залежно від валюти вкладу. Послаблення ролі інвалюти у фінансовій системі знижує її залежність від світових фінринків з їхніми ризиками, курсовою волатильністю та ін.

Страхи геть

Зростання ринкової переваги гривні позначається і на кредитуванні: за станом на 1 листопада гривневий кредитний портфель банків за період з початку року розширився на 50,4 млрд грн до 560,2 млрд, тоді як в інвалюті - лише на 7,9 млрд грн еквівалента (до 307,4 млрд грн). Таким чином, кредити в гривнях значно випереджають валютний аналог і за темпами зростання, і за абсолютним обсягом.

Втім, цими позитивними трендами незадоволені не тільки валютні спекулянти, але і... МВФ. Так, нещодавно він знову повторив свої побажання щодо більш гнучкого обмінного курсу гривні. На це Кушнірук зауважує, що доларизація української економіки залишається значною, як і її прив'язка до експорту. А в такій обстановці ліберальне курсоутворення загрожує фінансовою дестабілізацією. «По-моєму, це очевидно. Мотивації Фонду тут пов'язані з його власними цілями, у т.ч. з максимальним поверненням кредитів, а наша економіка його цікавить менше. Позиція Києва повинна бути зворотною, спрямованою на пріоритет національних інтересів. Власне, такою вона багато в чому і залишається», - коментує фахівець.

На закінчення зазначимо, що істерикам про обвал гривні до 12 грн/$ і т.п. все менше вірять і прості українці, і грамотні фінансисти. Адже потрібно розрізняти ринкові прогнози і комерційні інтереси певних кіл як всередині, так і поза межами країни. Частина цих кіл зацікавлена банально заробити на валютних курсах, інша - намагається дестабілізувати фінринок України у своїх геополітичних цілях. Але об'єднує їх одне: байдужість до інтересів нашої країни та її громадян. А значить, немає жодного приводу піддаватися на провокації «валютних панікерів», адже від цього виграють лише вони, а не ми з вами.

Андрій Боярунець,

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

653