Після недавніх бурхливих «бірюльовських» подій в Росії тема трудової міграції знову стала актуальною у багатьох країнах. Для України в цьому глобальному процесі відведено відразу дві ролі: більшою мірою – країни-постачальника, меншою – країни-господині. Ще з моменту проголошення незалежності громадяни молодої пострадянської держави почали виїжджати за її межі. Приблизно з того ж часу наша країна приймає невичерпний потік іммігрантів. За всі ці роки встигли скластися, зжити себе і виникнути заново міфи і стереотипи про українських заробітчан та їхніх закордонних «колег». І лише нещодавно був презентований більш-менш повний «Міграційний профіль України», який відображає найбільш характерні риси нинішньої ситуації. У тому, що на сьогоднішній день являє собою міграційна ситуація в Україні і які перспективи вона відкриває, розбирався ForUm.

Що ми можемо запропонувати?

Почнемо з того, що детально відстежувати потоки українських трудових мігрантів, особливо нелегальних, не виходить – працездатної системи поки не придумали. Тому укладачі «Міграційного профілю України», серед яких Міжнародна організація з міграції, оперують лише приблизними даними, які, на жаль, не можна вважати якимось абсолютом, але можна використовувати для аналізу. Крім того, найсвіжіші цифри зібрані в період з 2010-го по 2012-й роки у ході глобального дослідження. Наприклад, за даними Державної служби зайнятості, в минулому році офіційно, за контрактами, за межами нашої країни працювали 86,7 тис. осіб. А ось дослідження Державної служби статистики показало, що з 1 січня 2010 року по 17 червня 2012-го хоча б раз працювали або шукали роботу за кордоном 1,2 мільйона українців. Що становить, між іншим, 4,1% населення віком від 15 до 70 років. Тобто істина десь посередині, але докопатися до неї складно.

«На сьогодні ми оперуємо цифрою 1 мільйон 200 тисяч осіб. Це українці, яких ми вважаємо зовнішніми трудовими мігрантами. Основна країна їхнього виїзду та роботи – Російська Федерація. Також ми звертаємо увагу на те, що Євросоюз приймає наших громадян. Тут на першому місці у 2012 році була Польща, потім Італія, Греція, Іспанія. Дуже багато людей виїжджає на сезонні роботи, наприклад, на збір врожаю в Угорщину», - розповів ForUm'y перший заступник голови Державної міграційної служби України Віктор Шейбут.

Зокрема, своєрідний рейтинг популярності серед українських мігрантів очолила Росія, куди вирушило 43,2% заробітчан. На друге місце потрапила Польща (14,3% мігрантів), на третє – Італія (13,2%). Разом з тим Чехія прийняла 12,9% бажаючих працювати за кордоном громадян України, Іспанія – 4,5%, Німеччина – 2,4%, Угорщина – 1,9%, Португалія і Білорусь – по 1,8%.

Якщо максимально усереднити образ українця, який подався на заробітки, то отримаємо чоловіка 25-49 років або жінку старше 30 років. Також, всупереч розхожій думці про те, що за кордон масово виїжджають кваліфіковані фахівці, статистика говорить, що 64,9% заробітчан, незалежно від статі, мають закінчену середню освіту, дипломом про повну вищу володіють лише 15,4%. Найчастіше «на чужині» українські чоловіки працюють на будівництві, у домашніх господарствах, сільському господарстві і торгівлі. Втім, сфера зайнятості сильно залежить від статі і країни перебування. Якщо у Білорусі та Росії наших громадян охочіше беруть на будівництвах і, як не дивно, на нафтовидобувних підприємствах, у Польщі – на полях і городах, в Угорщині – у готелях та ресторанах, то у Німеччині українці були широко представлені у сфері інженерії, геології та геодезії. Жінкам найчастіше дістається робота по дому (в Італії, Іспанії, Німеччині, Португалії), торгівля (у Росії), робота в готелях (у Чехії і Португалії), а також робота у промисловості (в Іспанії). Циніки і «тролі» скажуть, що українки за кордоном, м'яко кажучи, працюють аж ніяк не домробітницями. Але достовірними даними для спростування або підтвердження поширеного стереотипу про їхнє «тяжіння» до найдавнішої професії, ні укладачі профілю, ні громадські організації не мають.

Знову-таки, у середньому за межами Батьківщини наші громадяни проводять 1-3 місяці. А всупереч ще одному стереотипу, 48,5% мігрантів виїжджають на заробітки тільки на короткий термін. Повноцінними емігрантами стають лише трохи більше 14% .

Кому у нас добре?

З підрахунком закордонних трудових мігрантів справа, напевно, ще складніша, ніж з підрахунками українців. За усередненими даними, в 2012 році в Україні налічувалося 211 тисяч іноземців, переважно росіян. Але ця цифра незначна, і на сьогодні законодавчі канали імміграції досить вузькі. Саме трудовими мігрантами за підсумками 2012 року вважалися 7469 осіб, які отримали дозвіл на працевлаштування в Україні. Але це, як правило, керівники компаній, висококваліфіковані фахівці та іже з ними, які не підпадають під класичне визначення слова «заробітчанин». Втім, є ще нелегали, судити про чисельність яких можна лише побічно, за кількістю тих, кого «відловили» прикордонники. Так що до спільного знаменника укладачі профілю поки не дійшли. На основі таких розрізнених цифр можна лише констатувати, що катастрофічного напливу мігрантів, на який нарікають французи, британці чи росіяни, в Україні не спостерігається. Хоча цілком імовірно, що є деяка кількість «неврахованих» іноземних заробітчан, які живуть і працюють на напівлегальних умовах.

З іншого боку, укладачі профілю вивели усереднений образ трудового мігранта, який прибув спробувати щастя в Україні. Це, як правило, чоловіки із країн СНД, Туреччини і, як не дивно, Польщі. Займаються вони роботою, яка не вимагає особливих навичок. До речі, останнім часом до нас кинулися громадяни Сирії та країн Африки. Перші тікають від війни, але не отримують статусу біженців, другі – взагалі використовують Україну як транзитну державу. Але і сирійців і африканців теж, загалом, відносять до трудових мігрантів.

«Що стосується робіт для трудових мігрантів, то це тісно пов'язано з їхньою інтеграцією, яка передбачає знання мови і професійну придатність. Звичайно, мігранти вибирають роботи, які не потребують високої кваліфікації. Це різноробочі, будівельники, дорожні працівники. Ці професії не передбачають і активного спілкування. Хоча ми вже працюємо над тим, щоб посилити позитивний ефект інтеграційних процесів. Ми вже думаємо про профосвіту для трудових мігрантів, нехай і не на високому рівні, але хоча б про мовні курси», - говорить Віктор Шейбут.

Студенти – особлива каста?

До особливої категорії відносять студентів, які приїхали на навчання в українські вузи і, відповідно, виїхали переймати іноземний досвід. У 2012-2013 навчальному році вітчизняні інститути та університети прийняли 60 тисяч осіб зі 146 країн світу. Найбільше цінують нашу освіту жителі СНД, Азії та Африки. У свою чергу, 55 тисяч українських студентів вибрали вузи Росії, Німеччини, Польщі, Чехії, США.

І тут ситуація двояка. Для нас іноземні студенти вважаються найбільш бажаними і безпроблемними іммігрантами. Адже вони вже й освіту за нашими стандартами отримали, і мову вивчили, і у громаду «влилися». Правда, механізмів, що дозволяють таким людям легко і швидко інтегруватися в українське суспільство, сьогодні немає. На другій шальці терезів – молоді і перспективні українці, для яких виїзд на навчання за кордон нерідко стає першим кроком до довгострокової еміграції. Тим більше, що в багатьох країнах закони спрямовані на те, щоб молоді фахівці могли отримати дозвіл на тривале проживання, хорошу роботу і навіть громадянство.

Зло чи благо?

«Кажуть, що риба шукає, де глибше, а людина – де краще. Люди виїжджають працювати за кордон з метою заробити, поліпшити умови свого життя, якомога з більшою користю застосувати свої навички та здібності. Це пов'язано і з тим, що багато з них не знаходять відповідних умов праці тут, в Україні, і змушені шукати можливості за межами Батьківщини. Позитивних аспектів трудової міграції, особливо враховуючи українські нюанси праці за кордоном, надзвичайно багато. Йдеться про обмін досвідом. Трудові мігранти найчастіше працюють у нових кращих умовах, з сучасним обладнанням. Повертаючись в Україну, вони не тільки привозять зароблені кошти, які можуть і повинні вкладатися у розвиток економіки України. Вже неодноразово говорилося, що українці є найбільшими інвесторами в економіку України. Також йдеться про те, що нові навички, здібності, знання, які вони привозять, можна і потрібно застосовувати в Україні. Але поряд з цим є і негативні явища. Все частіше постає питання захисту наших трудових мігрантів за кордоном. Працюють вони на таких же умовах, як і «місцеві» працівники? Захищені соціально? Це питання, на які Україна шукає відповіді», - заявив у коментарі ForUm'y національний координатор Міжнародної організації праці в Україні Сергій Савчук.

«Я скажу, що коли виїжджає працездатне населення, то це для економіки України невигідно. Природно, при втраті кваліфікованих робітників ми втрачаємо багато. Економіка України страждає, коли їдуть інженери, кваліфіковані співробітники. Але, з іншого боку, є райони, де люди не знаходять робочих місць, наприклад, на Сході України, де закрилися шахти і заводи, а утримувати сім'ї треба. Звичайно, люди виїжджають на заробітки за кордон, заробляють, мають свої сім'ї, привозять сюди гроші. Тоді, звичайно, нам це вигідно. Також вигідно, коли іммігранти залучаються до трудової діяльності, сплачують у нас податки, приносять певну користь. Міграційні процеси міжнародні. Це неможливо ні заборонити, ні закрити», - вважає Віктор Шейбут.

Що ж, у кожної проблеми є щонайменше два боки. Але, швидше за все, – незліченна безліч цих боків. Те ж можна сказати і про міграцію. У ЗМІ, як і у суспільстві в цілому, чомусь практикується негативне ставлення до мігрантів – як до «своїх», так і до «чужих». Мовляв, перші «кидають сім'ї, імідж країни псують, а тут працювати нікому», а другі «понаїхали, чинять беззаконня». Але єдиним, та й то не найефективнішим способом припинення в'їзду-виїзду людей, буде тотальне перекриття кордонів – горезвісна «залізна завіса». На сьогодні перевага України в тому, що вона може спостерігати досвід інших країн і вчитися на ньому, особливо зважаючи на те, що ситуація далека від «бірюльовських» погромів. Так чому б не почати отримувати економічну вигоду, замість того щоб критикувати учасників глобального процесу?

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

825