Сьогодні у ЗМІ з'явилася низка публікацій, що можуть змінити ставлення Заходу до питання звільнення Юлії Тимошенко як однієї з обов'язкових умов підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Спершу з'являється інформація про те, що запрошена Міністерством доходів і зборів британська міжнародна юридична компанія Lawrence Graham розпочала роботу з повернення в Україну активів, що на сьогоднішній день перебувають на території США та Швейцарії і належать екс-прем'єрам Юлії Тимошенко та Павлові Лазаренку. Судячи з заяв старшого партнера британської фірми Ендрю Віттса, компанія вже розпочала роботу. Враховуючи те, що компанія має солідну репутацію та рідко береться за сумнівні справи, у яких можливий програш, питання поверення в Україну коштів, вивезених за кордон, – це питання часу. Судячи з наявної інформації, Lawrence Graham має великий досвід з повернення складних активів – зокрема, компанія мала позитивний досвід співпраці з урядом Бразилії та інших країн.

Мова йде про повернення Україні понад $200 млн., більша частина з яких були вивезені за кордон ще в часи прем'єрства Павла Лазаренка. При цьому одним із розпорядників коштів вважається Юлія Тимошенко, яка у 90-х роках очолювала корпорацію «Єдині енергетичні системи України». За іншими даними, мова йде по значно більшу суму – близько півмільярда доларів. У ЗМІ вже з'явилася інформація про те, що у клопотанні до Держдепартаменту США практично слово в слово повторено позицію американських прокурорів у справі Лазаренка. Саме в цьому процесі Юлія Тимошенко вперше потрапила до поля зору федеральних прокурорів, які говорили про те, що вона була зацікавленою стороною у більшості оборудок Лазаренка.

В рамках справи щодо одного із швейцарських банків представники українського уряду наполягають на тому, що Тимошенко, очолюючи уряд у 2005-му та у 2008 – 2010 роках, керувала «шахрайськими діями та відмивала гроші у великих обсягах, особисто отримуючи велетенські суми державних коштів». Від Швейцарії вимагають заморозити кошти на рахунках, які – за наявною інформацією – належать Тимошенко чи її оточенню, а після завершення процесу – повернути їх Україні.

Дана інформація вже викликала реакцію в Україні. Так, народний депутат, представник Партії регіонів Володимир Олійник зробив заяву про те, що «Тимошенко не можна відпускати до її грошей за кордон». «З нашого боку було би дуже дивно відпустити Юлію Тимошенко до її незаконно здобутих і схованих за кордоном статків. Зараз країна не в такому фінансовому стані, що може собі дозволити припинити боротьбу за корупційно набуті гроші Тимошенко і Лазаренка. Люди нас не зрозуміють, якщо ми відпустимо її до її коштів. Тоді ми вже не побачимо ані її, ані вкрадених нею у народу грошей, як ніколи не побачимо в Україні Павла Лазаренка», – резюмував Володимир Олійник.

На тлі дискусій у Верховній Раді щодо внесення поправок у законодавство, які би могли дозволити Юлії Тимошенко виїхати за кордон на лікування, нові обставини можуть перекреслити будь-яку надію на бажаний для опозиції і для Заходу варіант. Тим більше, що опозиція не бажає йти на компроміс із владою у питанні норми щодо «канікул» для ув'язнених. Наполягання на тому, аби взяти за основу слабкий з юридичної точки зору законопроект Анжеліки Лабунської і небажання слухати аргументи протилежної сторони, заганяють саме питання у глухий кут. Вирішити проблему «канікул» не вдається – це, здається, розуміють вже і Кокс із Квасьнєвським, які вже перестали розуміти логіку українських політиків – насамперед опозиції.

Початок самого процесу повернення грошей Лазаренка і Тимошенко в даних умовах змусять опозицію перебудовувати лінію поведінки. Цілком можливо, що завтра опозиція буде згодна на будь-який варіант компромісу, але буде пізно, бо запущений механізм переносить справи Тимошенко з внутрішньоукраїнського рівня на рівень міжнародної юрисдикції.

Звинувачення у відмиванні коштів за кордоном – настільки серйозне, що може змусити і західних політиків на деякий час винести проблему Тимошенко за дужки переговорного процесу – принаймні, до з'ясування обставин справи. Якщо Швейцарії та США будуть висунуті офіційні вимоги, та ще й підкріплені висновками британських незалежних юристів – може статися кофуз.

Сьогодні однозначно можна сказати одне: Тимошенко зустріне саміт у Вільнюсі, перебуваючи в ув'язненні.

Щодо позиції Заходу у справі Тимошенко – змінюватиметься ця позиція чи ні, – а також стосовно того, чи буде підписано Угоду про асоціацію в нових умовах, за нових обставин, – питання залишається відкритим.

Принаймні, навіть у випадку непідписання Угоди влада отримує додатковий аргумент: ми не можемо підписати угоду з ЄС доти, поки Захід перешкоджає нам у поверненні народних коштів і доки прикриває тих, хто винен у їх розкраданні.

Спасибо за Вашу активность, Ваш вопрос будет рассмотрен модераторами в ближайшее время

1069