Останні два місяці пройшли під знаком активного і різнобічного тиску Росії на Україну, яскравим виразом якого стала «митна війна». Паралельно Москва не скупиться на опис жахів, які з різних боків чекають Київ у разі підписання асоціації з Євросоюзом. Однак у першу декаду жовтня президент РФ Володимир Путін досить несподівано заявив, що асоціація не принесе політичних проблем у двосторонніх відносинах. «Я впевнений, що Україна і Росія - це абсолютно точно братські держави, за великим рахунком, ми один народ. Так що, зрозуміло, ми будемо співпрацювати, так само, як це робимо зараз».

Але глава Кремля не забув уточнити, що «економічні відносини - інша справа і що будуть прийматися рішення щодо захисту федерального ринку, але строго у рамках правил СОТ. Якщо Україна зменшить рівень захисту своєї митної території, то нам доведеться вживати захисних заходів. Це дозволяє і зона вільної торгівлі СНД». І в той же час додав, що обидві країни мають на урядовому рівні провести консультації і оцінити наслідки створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. У вітчизняному МЗС кажуть, що вже давно пропонували подібне, «і є відчуття, що наша пропозиція сприйнята». Крім того, український прем'єр Микола Азаров розраховує незабаром на 10-му засіданні міжурядового комітету з економічного співробітництва у Калузі підписати зі своїм російським колегою «Дорожню карту щодо інвестиційної, фінансової та галузевої співпраці», «Дорожню карту щодо врегулювання торговельних обмежень на 2013-14 рр.», а також обговорити питання створення зернового пулу.

ForUm постарався розібратися, як насправді північно-східні сусіди відреагують на підписання асоціації і як після цього зміниться їхнє ставлення до України.

Економічні загрози...

Примирливий тон Путіна наводить на думку: керівництво Росії вже усвідомлює, що Брюссель твердо налаштований на підписання асоціації з Києвом. І прагне зберегти обличчя, при цьому не відмовляючись від колишніх загроз. У Москві вже , напевно, готовий план каральних заходів, який набуде чинності після звістки про підписання угоди у Вільнюсі. Наприкінці вересня це підтвердив і міністр торгівлі Євразійської економічної комісії Митного союзу (ЄЕК МС) Андрій Слєпнєв, оголосивши, що санкції торкнуться не лише імпорту, але й експортних постачань РФ на український ринок. Передусім можуть постраждати такі чутливі до експорту у МС галузі, як машинобудування і харчопром; неспроста головною мішенню серпневої війни були обрані солодощі (також див. статтю «Митна війна» з РФ: Європа бореться за Україну»).

Так, ЄЕК вже давно підготувала проект рішення «Про застосування заходів реагування щодо системних порушень третіми країнами умов надання тарифних преференцій», що передбачає загороджувальні заходи проти вітчизняної продукції вже з 1 листопада. У документі йдеться, що «у зв'язку з намірами низки держав-учасників СНД, які є одними з ключових торговельних партнерів країн Митного союзу, вступити у тісні торговельні відносини з країнами Євросоюзу, які передбачають встановлення режиму вільної торгівлі, виникають ризики безмитного ввезення товарів, які походять із держав ЄС, під виглядом товарів, які походять із СНД». Неважко здогадатися, про які держави СНД йдеться. Передбачений моніторинг імпорту, виїзні перевірки у країні-експортері («за її згодою»), а у «крайньому разі» - призупинення прийому сертифікатів походження товару, які є базовим митним документом.

Швидше за все, слідом за підписанням угоди про асоціацію дійсно підуть торгові санкції «на виконання обіцянок». Можливо, вони навіть торкнуться всього експорту, як сталося на «репетиції» у серпні, і означатимуть фактичне недотримання норм ЗВТ СНД. Експерт з економічної політики Віталій Кулик у цьому зв'язку зазначає: «Росіяни дуже легко дозволяють собі не виконувати домовленості, якщо вони їм невигідні. Це можна сказати про весь період незалежності України, і це зберігається. По суті, всі без винятку федеральні еліти (у т.ч. «опозиційні») апріорі ставляться до партнерів по СНД як до «молодших братів», і саме так з ними поводяться. Це дуже помітно при спілкуванні з російськими чиновниками, політиками, представниками монополій, це може бути прихованим або явним, але це так».

...і реальні вигоди Москви

З іншого боку, продовжує аналітик, «одним батогом ситий не будеш». І правда, Кремлю не потрібна перманентна конфронтація з Києвом, адже мета не в цьому, а у впливі на Україну. А це вимагає трохи конструктиву, і не тільки показного. Тому через деякий час санкції можуть бути згорнуті, хоч і не повністю. По-перше, експорт до Росії - не послуга з її боку, а об'єктивна потреба місцевих споживачів; вітчизняна продукція затребувана у РФ з цілої низки групп - від продовольства і металопрокату до насосно-компресорного обладнання та залізничних вагонів. Покупцям не можна відразу відмовитися від закупівель, налагоджених роками, від продукції, під яку «заточені» цілі галузі (наприклад, російські магістральні трубопроводи багато в чому комплектуються трубами Харцизького трубного заводу). По-друге, Москва, у свою чергу, зацікавлена у поставках на українські ринки, які в 2012 р. навіть без врахування природного газу перевищили $9 млрд. Тим самим, серед «федералів» у нас є об'єктивні союзники.

Причому росіяни зможуть використовувати ЗВТ «Україна-Європа» у своїх інтересах, додає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Виробленим в Україні товарам буде спрощено доступ на європейські ринки, і компанії Росії зможуть використовувати це через відкриття вітчизняних майданчиків. Тим більше, що у них вже є подібний досвід: досить згадати метизний завод «Дніпрометиз» (входить у велику металургійну групу «Северсталь»), Донецький е лектрометзавод, складання відомих марок авто (ВАЗ, ГАЗ, УАЗ) та ін.

Більше того, на нашу землю можуть переміщатися основні потужності орієнтованих на Захід сучасних підприємств РФ. Це підтримає українську економіку, підвищить зайнятість і стане тим практичним співробітництвом, про яке стільки говориться на двосторонніх зустрічах. Адже російські бізнес-інтереси широко представлені в Україні, і інвестори зовсім не зацікавлені втрачати ринок. Це і названі вище активи, і контрольований групою федерального «Зовнішекономбанку» Індустріальний союз Донбасу, і вітчизняні філії інших банків. При цьому північно-східні сусіди контролюють значну частину українського корпоративного кредитування, володіючи великими кредитними ресурсами.

Європейці теж запевняють, що Москва таки виграє від ЗВТ Києва з Брюсселем. Так, нещодавно єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле наголосив, що угода про асоціацію з Україною буде досягнута не за рахунок інтересів Кремля і з вигодою для нього. За словами єврочиновника, росіяни отримають великі переваги від договору, «який наблизить всіх нас до майбутнього створення спільного економічного простору від Лісабона до Владивостока на базі правил СОТ».

Економісти зазначають, що після Вільнюса наша країна через кілька років може стати для Росії чимось на кшталт нової Прибалтики. «У розмові з нею імперська пиха тепер можлива хіба що формально. Розмова з балтійськими столицями означає розмову з Євросоюзом, що нещодавно підтвердилося у випадку з російськими санкціями проти «молочки» з Литви: ЄС відреагував оперативно і чітко; подібним же чином у серпні-вересні він реагував на « митну війну» проти Києва», - зазначає Кулик.

Політичні комплекси Кремля...

Але ослаблення впливу на «молодшого брата» у РФ сприймають не тільки як економічну, але і як політичну втрату. Не дарма той же голова виконкому СНД Сергій Лебедєв в 2013 р. вже сказав ForUm'у, що без України євразійський інтеграційний проект буде неповний. Така точка зору і у московських верхів. Але їм доведеться рахуватися з розвитком вітчизняної євроінтеграції, і зараз у високих політичних і бізнес-кабінетах Білокам'яної триває спір про те, «що ж далі робити з Києвом». І наші тамтешні співрозмовники повідомляють: все сильніше позиції тієї частини еліти, яка усвідомлює неминучість українсько-європейського зближення і думає, як використовувати його у своїх цілях. Ставиться завдання максимально зберегти вплив на Україну, і при тому в обмін на «здачу» чогось домогтися від Брюсселя. Мається на увазі закріплення політико-економічних інтересів у Європі, починаючи від стабільних поставок газу до підтримки нею позиції Москви щодо Сирії та інших актуальних питань. Скажімо, цілком можна припустити, що обіцянку Кремля «стримувати емоції» у питанні нашої асоціації з Євросоюзом стало частиною того, що останній отримав, виступивши проти вторгнення до Сирії . Такі домовленості звичайні в міжнародній політиці.

У подібному випадку «українська» політика Росії і справді здатна розвиватися так, як це було при євроінтеграції Прибалтики, вважає Кулик: у перші рік-два буде тиск і показові акції на кшталт посилення імпорту або порядку реєстрації українців на федеральній території. Але потім роздратування вщухне, тиск стане «уповільненим» і ситуативним, і нас нарешті більше будуть сприймати як серйозного, рівного партнера.

Тим більше що всередині МС у Києва є «симпатики» в особі Білорусі: нещодавно її лідер Олександр Лукашенко заявив, що паралельно з асоціацією з ЄС співробітництво Митного Союзу з Україною має тільки розвиватися. У Мінська давні протиріччя з РФ, яка прагне повністю підкорити його своїм інтересам, і буквально днями «бацька» пригрозив виходом із МС, «якщо від нього не буде економічного ефекту». До речі, російські фахівці також визнають, що після запуску МС білоруська торгівля з іншими країнами-учасницями падає. Так, у 2012 р. реальний спад товарообігу з росіянами склав 9,4%, а в І півріччі 2013 (щодо 6 міс. 2012) - ще 9,2%, констатує Устенко. Порівняльні тенденції і у зовнішній торгівлі Казахстану. У цілому Москва зберігає дискримінаційні заходи проти партнерів по МС, а також де-факто консервує сировинну основу економіки і експорту цього об'єднання. Не дивно, що і в Мінську, і в Астані все частіше говорять про вихід і з МС.

...і справжнє майбутнє відносин

З урахуванням усього цього Кремль таки буде робити кроки назустріч Києву - у нього просто немає іншого виходу, переконаний політолог Кость Бондаренко: «По-перше, він не може дозволити собі повністю втратити такого важливого економічного партнера: на сьогодні взаємний товарообіг вище, ніж у Росії з іншими членами МС разом узятими. Також зіграла свою роль підтримка як з боку Брюсселя, так і Мінська. Як би ми не ставилися до Путіна, він досить серйозний і мудрий політик, тому навряд чи піде на непотрібну конфронтацію».

А європейські експерти закликають українців у жодному разі не боятися погроз РФ, тому що вони будуть втілені лише частково. За інформацією політичного директора польського МЗС Ярослава Браткевича, коли країни Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) йшли у НАТО, з Москви теж звучала дуже гучна і жорстка критика. «Вона зводилася до того, що після вступу в альянс наші відносини з росіянами різко погіршаться. Але... нічого подібного не сталося. А коли ми йшли до членства у єдиній Європі, Кремль висловлював активні побоювання, що їхня Калінінградська область буде повністю ізольована, однак тепер це найбільший відкритий федеральний регіон, через який північна Польща вже буквально наповнена російськими громадянами. В цілому в політичних і економічних відносинах з Росією у В ишеградської четвірки зараз висхідний тренд, і я вважаю: те ж саме буде і у вашому випадку після укладення договору про асоціацію. Можна легко поєднувати нормальні відносини з РФ і дотримання даного договору», - повідомляє дипломат.

Отже, після Вільнюса відносини з Москвою зміняться, економічно і політично ми станемо для неї такою собі нео-Прибалтикою. Втім, вигоди від співпраці з нашою країною для росіян незрівнянно більші, ніж від маленьких балтійських республік. Тому можна очікувати, що відносини поступово стануть схожі, скоріше, на цивілізовану і тісну взаємодію між Чехією і Словаччиною, які раніше теж становили одну державу. При цьому Чехія об'єктивно сильніша економічно, але це зовсім не страшно, якщо партнерство вибудуване на цивілізованій і взаємовигідній основі. Будемо сподіватися, що зближення України з Євросоюзом нарешті змусить Кремль сприймати нас як рівного партнера, з яким можна досягти важливих цілей і здійснювати безліч вигідних проектів.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

731