З року в рік опалювальний сезон в Україні стартує не без проблем: то обладнання підводить, то фінансування не достатньо, то погода підносить свої сюрпризи. Щоб уникнути вищезгаданих проблем, компанія «Київенерго», яка забезпечує столицю теплом, пропонує скасувати поняття «опалювальний сезон», аргументуючи тим, що в Скандинавських країнах люди не знають такого поняття і споживач сам вирішує, коли і в якій кількості у нього вдома з'явиться тепло. Головне в такій системі - своєчасна оплата. Але, чи можна подібні блага європейської цивілізації впровадити в Україні? У цьому вирішив розібратися ForUm.
Опалювальний сезон по-європейськи
Поняття «опалювальний сезон» Україна успадкувала від СРСР. У свідомості більшості пересічних українців з часів радянського періоду закарбувалося, що батареї включають 15 жовтня і лише за рознарядкою звідкись зверху. І поки наказ не надійде, мерзнутимуть всі - і діти в садках, і пацієнти в лікарнях, і люди в своїх квартирах.
«Опалювальний сезон - це рудимент радянської епохи. Ми перейшли у нову систему відносин на ринковій основі. І потрібно щось змінювати в цьому питанні, відійти від поняття «опалювальний сезон». У вигляді експерименту хочемо зробити це в Києві. Тепло буде подаватися весь рік, а відключення і підключення будуть здійснювати споживачі, коли захочуть. При цьому платіжна дисципліна буде жорсткою», - говорить голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков.
Але для того, щоб назавжди відмовитися від поняття «опалювальний сезон», необхідно провести цілу низку заходів як на законодавчому та юридичному рівні, так і в плані технічного обладнання. Тому нововведення відбуватиметься в кілька етапів.
Для початку, за словами Плачкова, потрібно у кожному будинку встановити прилад обліку тепла. Адже тоді будь-який господар будинку зможе сам вирішувати, коли йому включити батареї. Але якщо з готелями, ресторанами, магазинами, лікарнями, приватним житлом все зрозуміло, бо там один власник, то як бути з багатоповерхівками? Відповідь дуже проста: мешканці будинку разом прийматимуть рішення - хочуть вони тепла в своїх квартирах чи ні. Але! Яка ж кількість бажаючих потрібна для включення опалювання, всі 100%, чи достатньо буде половини? Питання залишається відкритим.
Також, для відмови від радянських «нововведень», зокрема «опалювальний сезон», варто напрацювати нормативну базу. Потрібно за законодавством і за деякими нормативними документами скасувати гідравлічні випробування. «Це анахронізм, який слід скасовувати. Але компанії не можуть цього зробити, тому що у випадку якоїсь аварії, вони будуть винні. При цьому необхідно проводити поступову заміну всіх тепломереж. Так, це складно, але неминуче», - говорить Плачков.
Що стосується юридичної сторони питання, то, на думку Плачкова, повинна діяти система договірних відносин між споживачем і теплопостачальною організацією. Це дозволить поліпшити якість постачання тепла й уникнути боргів. «Зараз ми платимо в якийсь міфічний ГІОЦ (Головний інформаційно-розрахунковий центр, - Ред.), який міфічно розщеплює наші гроші за алгоритмом. Але оскільки немає договору, то немає і відповідальності як у теплопостачальної організації за якість постачання тепла і гарячої води, так і у людей за платежі», - зазначає Плачков.
У теорії все виглядає добре і Україна повільними, але впевненими кроками, йде в Європу. Та як це буде на практиці? Чи зможемо ми втілити ці ідеї в життя на європейському рівні? Як кажуть, поживемо, побачимо. Але, все таки, будемо сподіватися на краще.
Зустрінемо зиму у всеозброєнні?
А поки що Україна живе за старим звичаєм щодо опалювального сезону. Традиційно підготовка до нього починається у квітні і закінчується, найчастіше, під час подачі тепла в оселі українців. Чиновники ж безустанно рапортують про виконані роботи та витрачені кошти.
Так, на підготовку до опалювального сезону 2013-2014 р. в Україні витрачено близько 3,5 млрд грн. Рівень готовності країни до опалювального сезону оцінюється на 98%. А витрачені кошти повинні забезпечити стабільну подачу теплоносія.
За словами заступника директора Центру дослідження енергетики Вадима Гламаздіна, під час підготовки до опалювального сезону потрібно провести цілу низку заходів. По-перше, необхідно модернізувати і замінити обладнання. По-друге, запастися пальним, щоб нормально, без перебоїв, пройти весь опалювальний сезон. І по-третє, забезпечити на достатньому рівні фінансуванням спеціалізовані підприємства, щоб у процесі опалювального сезону вистачало грошей на їхні потреби.
Отже, що маємо на сьогодні? Цього року було заплановано 478 км перекладки теплотрас по всій Україні. Практично все вже виконано. Але, чи достатньо цього? Чи вистачить цього для всієї країни? За різними оцінками експертів, 480 км - це лише 10-15% від потреб. Тільки в Києві заміни потребують не менше 60% тепломереж загальною протяжністю 2 278 кілометрів. Отже, робимо відповідні висновки.
Двозначна ситуація склалася і з паливом. Станом на сьогоднішній день, газу в сховищах вистачить для того, щоб пережити опалювальний сезон. Заготовлено його навіть більше, ніж потрібно генеруючим потужностям. «Але у нас існує один нюанс - це ліміти на газ для подачі тепла населенню. Тобто, теплопостачальні компанії купують частину газу для населення за спеціальною ціною. У поточному році ліміт закріплений на рівні 6, 6 млрд кубів на рік. На сьогодні 4 млрд вже вибрано. І якщо далі все піде такими ж темпами і цей ліміт не буде порушено, то вже до кінця року ми будемо мати дефіцит цього «бюджетного» газу в районі 2 млрд кубів», - говорить Гламаздин.
При цьому він підкреслив, що навіть незважаючи на те, що раптом не вистачить 2 млрд кубів газу, опалювальний сезон триватиме. «Люди без тепла не залишаться. Це просто буде додатковий шматок боргу теплокомуненерго», - пояснює експерт.
Найбільш плачевна ситуація виявилася з фінансовим станом підприємств теплоенергетики. За оцінками Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, борг підприємств теплокомуненерго за газ складає 14 млрд грн, при цьому 8 млрд грн - це приріст за поточний рік.
Для виходу з цієї ситуації уряд запропонував Раді дозволити фінансування векселями поточної заборгованості щодо компенсації різниці в комунальних тарифах для населення. Спеціально для цього був розроблений законопроект «Про внесення змін у статтю 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (щодо реструктуризації фактичної бюджетної заборгованості шляхом видачі фінансових казначейських векселів). «Виникає необхідність надати можливість підприємствам теплопостачання погашати казначейськими фінансовими векселями заборгованість за спожиті енергоносії, яка виникла не тільки на 1 січня 2013 року, але і ту, яка виникає впродовж поточного року», - наголошується в пояснювальній записці до законопроекту.
Що ж, будемо сподіватися, що це допоможе підприємствам теплоенергетики розрахуватися зі своїми боргами, а українцям з легкістю пережити опалювальний сезон 2013-2014 р.
Підсумовуючи все вищевикладене, варто визнати, що в Україні потрібно кардинально змінювати підхід до опалювального сезону. Можливо, потрібно врахувати досвід Скандинавських країн і відмовитися від поняття «опалювальний сезон», а, можливо, незабаром з'явиться ще більш вигідний варіант вирішення всіх проблем у цій галузі. А поки що все залишається як і раніше. Будемо сподіватися, що тепла в будинках українців вистачить, щоб зігрітися в аномально сувору зиму, яку прогнозують нам синоптики.
Дарина Шварцман,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом