Вихід на фінішну пряму процесу підготовки до підписання Угоди про Зону вільної торгівлі між Україною і Туреччиною став значущою подією, але все таки залишився дещо в тіні заходів, приурочених до саміту «Україна-ЄС». Однак, якщо обидва документи будуть підписані, це означає, що наша країна зробила серйозні кроки щодо розширення економічного партнерства і на Заході, і на Сході. Більшість українських громадян знають Туреччину як туристичний край. Насправді, Туреччина - давній і перспективний партнер України і в інших сферах економіки.
Україна переважно експортує до Туреччини метали, сировину, а також продукцію АПК, зокрема, жири, олію, насіння. При цьому обсяги експорту українських товарів до Туреччини, за підсумками 2012 року, поступилися тільки для експорту в Російську Федерацію і вийшли на друге місце в «загальному заліку». Порівняно з 2011 роком, товарообіг між двома країнами зріс на 7,8%. За січень-липень 2013 року частка експорту української продукції до Туреччини склала 6,1% в обсязі експорту за цей період, знову ж таки, поступившись лише обсягами експорту в РФ (24,9%). Іншими словами, тенденція бути на другому місці зберігається. Намітився і відносно новий тренд. За даними Держкомстату України, дещо зріс обсяг поставок до Туреччини з України оброблених та необроблених лісоматеріалів, а також кам'яного вугілля.
Імпорт турецьких товарів в Україну - це, переважно, фрукти, горіхи, пластмаса і полімери, трикотаж. Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький під час візиту в Туреччину окреслив перспективи співпраці двох країн у нафтогазовій галузі і в атомній енергетиці. Зокрема, це спільні проекти в рамках ОЧЕС, які дозволять диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв в Україну. Цікавий і проект Трансанатолійського трубопроводу з Азербайджану до Туреччини, де Україна могла б мати свої вигоди. Нарешті, той же туризм, який для Туреччини є однією з базових галузей.
Не менш важливий напрямок співпраці двох країн - інвестиції. Протягом останніх 11 років Україна регулярно представлена на Ізмірському міжнародному ярмарку. І це приносить свої плоди. Упродовж останніх п'яти років спостерігається зростання обсягу інвестицій з Туреччини в Україну. Зокрема, у 2012 році частка турецького капіталу в обсязі іноземних інвестицій становила близько 0,3%, у 2012 році приріст склав понад 14 млрд. доларів США. Турецька сторона воліє вкладати кошти в українську промисловість, транспорт і зв'язок, нерухомість.
ForUm поцікавився у експертів, що може дати Україні і Туреччині Зона вільної торгівлі. В ексклюзивному коментарі нашому виданню генеральний секретар Всеукраїнської громадської організації «Союз промисловців і підприємців Туреччини та України TUSIB» Серкан Багін висловив сподівання на збільшення обсягів товарообігу між двома країнами. «Негативне сальдо у торгівлі між Україною і Туреччиною - у Туреччині. Я впевнений, якщо Угода про Зону вільної торгівлі буде підписана, товарообіг збільшиться. На сьогодні Україна експортує до Туреччини залізо і сталь, продукцію сільського господарства, інвестує кошти в турецьку економіку. А Туреччина експортує машини, пластикові вироби. Я не думаю, що відбудуться суттєві зміни в структурі товарообігу, тому що основні характеристики української та турецької економік навряд чи кардинально зміняться в найближчі кілька років. Можливо, Туреччина більше продасть українській стороні машин, купить більше заліза, сільськогосподарських товарів».
Як зазначив Серкан Багін, одним із перспективних напрямів співробітництва двох країн є туризм. «У 2013 році понад півмільйона українських громадян відпочивали в Туреччині. Це офіційні дані. Туреччина внесла зміни в правила, продовживши безвізове перебування українських громадян на своїй території з 30 до 60 днів, щоб вони могли більш вільно відпочивати. Можливо, що і з боку України буде такий крок. Туреччина хоче і чекає, що все більше українських громадян відпочиватимуть на її території».
Відповідаючи на запитання про торгові бар'єри, які могли виступити як стримуючий фактор зростання товарообігу між двома країнами, генеральний секретар Всеукраїнської громадської організації «Союз промисловців і підприємців Туреччини та України TUSIB» Серкан Багін підкреслив, що це загальна проблема для світової економіки. «Я не можу сказати, що якийсь конкретний товар або конкретна група товарів не можуть дійти на український ринок. Я не думаю, що українські бар'єри є серйозною перешкодою торгівлі».
Як вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, Зона вільної торгівлі з Туреччиною може стати позитивним імпульсом для українського машинобудування, металургії, а також - виручити українських кондитерів. «За підсумками 2012 року товарообіг між Україною і Туреччиною був на рівні 6 млрд. доларів. У випадки створення зони вільної торгівлі з Туреччиною, цей показник може зрости до 10 млрд. доларів і більше. На відміну від торгівлі з Росією чи ЄС, торгівля України з Туреччиною має профіцит, а не дефіцит. Це викликано тим, що Туреччина багато закуповує в Україні металу і, в разі створення Зони вільної торгівлі, експорт українського металу в Туреччину може зрости в кілька разів. Крім того, Україна може розширити поставки в Туреччину своєї продукції машинобудування, насамперед, обладнання для промислових підприємств. І, можливо, найголовніше, - Зона вільної торгівлі дозволить Україні частину кондитерської та іншої харчової продукції, яку не дуже Росія хоче купувати, продавати в Туреччину. У свою чергу Туреччина зможе збільшити поставки в Україну продукцію легкої промисловості. При цьому, ціни на цю продукцію можуть бути вищі, ніж на китайську, але і якість буде кращою. Це може призвести до того, що в Україні формуватимуть сегмент продукції легкої промисловості, яка за якістю буде вищою від китайської, і розрахована для людей середнього достатку. Можливе розширення співпраці між Туреччиною та Україною в сфері туризму. Туреччина може навчити Україну, як потрібно заробляти на туризмі».
Експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Марія Сальникова в ексклюзивному коментарі Forum'у звернула увагу на перспективність співпраці України і Туреччини в нафтогазовій сфері. «Варто розуміти, що основною метою цієї угоди, створення Зони вільної торгівлі, є можливість отримання більш дешевого газу, ніж зараз пропонує Росія. Відповідно, враховуючи потреби України в обсягах газу, торговий обсяг між країнами дійсно може досягти 20 млрд. доларів. Для України це буде позитивною тенденцією, оскільки обсяги імпорту збережуться, а вартість вхідних товарів буде нижчою. Також варто зазначити, що, на тлі торгового конфлікту з Росією, створення ЗВТ з Туреччиною надасть підтримку економіці України у зв'язку з більш простими умовами співпраці і можливістю експортувати нашу продукцію. Це призведе до зростання попиту на вітчизняну продукцію і стабільності експорту у даному напрямі».
Активізація торговельного співробітництва з Туреччиною дозволить Україні згладити ті дисбаланси, які, можливо, виявляться на тлі досить напружених економічних і політичних відносин з РФ, а також ефективніше відстоювати свою позицію в переговорах з ЄС щодо створення Зони вільної торгівлі. Експерти одностайні в тому, що Зона вільної торгівлі з Туреччиною піде тільки на користь українському експорту і підтримає металургію, машинобудування, АПК і кондитерську галузь. Цікаві перспективи співробітництва в сфері легкої промисловості. Україна досить активно позиціонує себе як надійного партнера, відкритого для взаємовигідного економічного співробітництва, без зациклення на одному напрямі.
Лілія Брудницька,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом