В Україні євроінтеграція в розпалі, але опозиція все частіше нагадує про долю Тимошенко. Екс-прем'єр і до того не була забута, однак зараз називаються конкретні терміни її виходу на свободу. Це викликає, м'яко кажучи, здивування політсил не тільки всередині країни, але і за кордоном.

Резонансне звернення Кокса-Кваснєвського про помилування Юлії Тимошенко не було підхоплено широкими європейськими політичними колами. Спроба зібрати під цим документом, для показності, підписи народних депутатів в самій Україні поки не увінчалася успіхом. Підсумок - лише 170 підписів. Дуже схоже, що чим ближче підписання Угоди про асоціацію з ЄС, тим більш виразно видається реальна політична роль і реальна політична вага Тимошенко, а також ставлення до неї соратників.

Пресинг з боку опозиції щодо «питання Тимошенко» став помітно зростати після того, як Кокс і Кваснєвський звернулися до Президента України з проханням про помилування. Зараз лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк оцінює ймовірність звільнення екс-прем'єра як дуже високу, причому до кінця поточного тижня. З ним солідарний і лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок. Їхня логіка базується на тому, що доля Угоди про асоціацію України з ЄС залежить саме від того, де перебуватиме екс-прем'єр: у лікарні «Укрзалізниці» чи в клініці «Шаріте».

Проте не все так однозначно в цьому причинно-наслідковому зв'язку. Голова парламентського комітету з питань національної безпеки, екс-спікер Володимир Литвин в ефірі одного з телеканалів висловив думку, що в ЄС можуть вважати за краще відсунути вирішення «питання Тимошенко» на етап ратифікації Угоди про асоціацію.

У принципі, це раціонально, тому що вирішення складного зовнішньополітичного питання не прив'язується до долі однієї людини, але в той же час залишається важіль тиску на Київ. Про те, що цей важіль буде використовуватися деякими європейськими політиками, говорить факт розширення переліку країн, які наполягають на звільненні Тимошенко. Тепер це не тільки Німеччина, Італія та Польща, але ще й Австрія. І все таки, поки що додаткових петицій на цю тему не з'являється.

А в Україні їх і зовсім раз-два і край. Взагалі, створюється враження, що Тимошенко значно більше потрібна європолітикам, ніж власним соратникам. З цього приводу щиро дивуються регіонали. Зокрема, лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов зауважив, що Арсеній Яценюк, перш ніж озвучувати, повинен розповісти, як це зробити. В не меншому подиві і голова парламентського Регламентного комітету Володимир Макеєнко: «Я чув заяви на Погоджувальній раді. Сьогодні вранці приходжу до столу реєстрації, беру документи. Там немає жодного проекту про це. Жодного!»

Дивна поведінка опозиції наштовхнула Олександра Єфремова на думку, що соратники і насправді не хочуть звільнення Тимошенко або готові погодитися тільки на її лікування, але не на реабілітацію. Втім, і тут питання спірне. Екс-прем'єр, навіть у статусі засудженої, але на відносній свободі може неабияк зіпсувати життя Арсенію Яценюку. По-перше, тому що зараз він реальний лідер партії «Батьківщина» і ймовірний кандидат у президенти. Навіть якщо Тимошенко залишиться засудженою, але її помилують, Арсеній Яценюк ризикує втратити лідерство в партії. Ще у червні, під час об'єднавчого з'їзду «Фронту змін» і «Батьківщини», багатьох вразив різкий і сильний стиль звернення, яке зачитав Юрій Луценко, що повернувся в політику. Багато хто угледів у цьому зверненні критику самої Юлії Тимошенко на адресу Арсенія Яценюка. Варто лише уявити, що вона висловила б своєму вірному соратникові віч-на-віч. До речі, якщо ви помітили, лідер «Батьківщини» якось не надто прагне до побачень з Юлією Володимирівною, і в останні кілька місяців, наскільки це можливо, намагався «відв'язатися» від ролі альтер его екс-прем'єра, доказ чого - затримка у вимогах звільнити засуджену.

По-друге, звільнення Тимошенко може взагалі зруйнувати єдину опозицію. Наразі існує троїстий союз, який, втім, не заважає ні Олегу Тягнибоку, ні Віталію Кличку брати участь у президентській гонці, хоч поки вони воліють публічно про це не дискутувати. Якщо екс-прем'єр вийде на волю, неважливо як (помилувана чи реабілітована), у лідерів «Свободи» та «Удару» виникнуть проблеми з самостійністю своїх іміджів. Губитися в ореолі «мучениці режиму» нераціонально, тоді як сусідство з Арсенієм Яценюком поки дозволяє потихеньку вибудовувати власні, самостійні, образи.

І все таки, не можна сказати, що опозиція взагалі нічого не робить для звільнення свого символу. Наприклад, той самий Арсеній Яценюк озвучив кілька варіантів, як вчинити з екс-прем'єром. Зокрема, це акт помилування, рішення суду, спеціальне рішення пенітенціарної служби або Мін'юсту, декриміналізація «статей Тимошенко» або прийняття інших законопроектів, які б сприяли звільненню екс-прем'єра.

Ці варіанти викликали скептичну реакцію у першого заступника голови парламентського комітету з правової політики Володимира Олійника: «Європа йде назустріч, Кокс і Кваснєвський (я з ними часто зустрічаюся) докладають зусилля, наша влада, Президент шукають варіанти. Єдина людина, яка вважає, що навколо неї повинна крутитися вся Європа - це Юлія Тимошенко, яка нічого для цього не робить. Навіть сьогодні суспільство не може зрозуміти, що це за хвороба, яку не можуть вилікувати лікарі «Шаріте», і чому у нас не можна лікуватися? А може, це та хвороба, яка називається «спроба піти від відповідальності»? Тоді більшість тих, хто скоїв правопорушення, захочуть мати такі симптоми. Давайте будемо чесними перед людьми: чому прості люди в суд ходять, а якщо не прийдуть, їх викличуть і примусово доставлять, а Юлія Тимошенко не хоче цього робити. Що це за політик, який вважає, що є два сорти людей: ті, що в опозиції, недоторканні, як при владі, так і після того, як побували у владі, а прості люди повинні жити за тими законами, які для них наприймали».

Олійник також не схильний ставити в «залізну» залежність підписання Угоди про асоціацію від звільнення Юлії Тимошенко: «Якщо у грудні вирішиться це питання, я не думаю, що це буде якоюсь трагедією». А лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов для продовження теми нагадав, що екс-прем'єр є фігурантом низки кримінальних справ, судовий розгляд яких в самому розпалі, є питання і матеріальної відповідальності перед державою, та процедурні питання. Зокрема, умова відбуття половини терміну. Є варіант ухвалення окремого закону, але ж не парламентській більшості його розробляти. А від опозиції подібних ініціатив щось не видно. Чому? Читайте вище.

Та головною умовою, схоже, є особисте звернення Юлії Тимошенко до Віктора Януковича. Зокрема, народний депутат Ганна Герман в ефірі Радіо «Свобода» заявила, що якщо від екс-прем'єра надійде такий лист, Президент зможе подати у Верховну Раду якийсь проект для законодавчого врегулювання цього питання.

Однак для Юлії Тимошенко подати таке прохання - означає серйозно зіпсувати імідж «політичної ув'язненої», адже тим самим вона визнає свою провину і залишиться засудженою. Отже, екс-прем'єр має намір продовжувати політичну кар'єру. І її згода на варіант лікування за кордоном - лише тимчасовий відхід на заздалегідь підготовлені позиції. Але без особистого прохання зусилля всіх політиків, які борються за звільнення Тимошенко, можуть виявитися марними. Виникає запитання: так чого ж насправді хоче екс-прем'єр, а чого - її вірні соратники? Можливо, цілі у них різні? Соратників влаштує нетлінний символ, що не заважає їм будувати власні політичні кар'єри, а саму Тимошенко - відносна безпека, щоб розібратися зі своїми справжніми наглядачами.

У той же час докори провладних сил все-таки подіяли. У середу, 9 жовтня, захисник екс-прем'єра Сергій Власенко заявив про те, що Юлія Тимошенко повторно оскаржила у Верховному Суді вердикт у «газовій» справі. Однак сам Власенко зауважив, що це зроблено для нової схеми вирішення «проблеми виборчого правосуддя». Іншими словами, Тимошенко бажає не припинити своє комфортабельне (порівняно з умовами утримання пацієнтів у районних лікарнях) ув'язнення в клініці в статусі засудженої, а домагається повної реабілітації. Це трошки не те, на чому наполягали Кокс і Кваснєвський. Судячи з усього, екс-прем'єр сподівається на... негативне рішення Верховного суду, яке підтвердить і «освіжить» її статус єдиної в Україні «політичної ув'язненої». Тоді підписи її соратників під петицією про помилування стають нікому не потрібні.

Лілія Брудницька,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

935