Все частіше в українських школах можна побачити дітей, які мають зайву вагу. Ми, звичайно, не американці, але в Україні ця проблема також дісталася до підлітків. За статистикою, кожна п'ята дитина хвора ожирінням. І хоча у нас не прийнято щодня обідати у фаст-фуді і запивати їжу солодкою газованою водою, результати нинішнього способу життя в наявності. Зовнішній вигляд дитини, звичайно ж, визначає генетика. Але чому у хлопчиків і дівчаток, про яких не скажеш «важка кістка», є непотрібні кілограми, які їм заважають? Цим поцікавився ForUm.

Німецькі вчені на підставі своїх спостережень припустили, що діти набирають вагу незабаром після того, як йдуть до школи. До п'яти років малюки набирають стільки ваги, скільки і близько 20 років тому. «Потім йдуть три роки, коли ми раптово відзначаємо виразний темп зростання надмірної ваги», - заявляє Саша Хоффманн з Інституту спортивної науки Університету Іоганна Гуттенберга в Майнці.

Лікарі зацікавилися одним досить простим питанням: коли саме діти стають повними? У результаті досліджень вони з'ясували, що у віці близько 7,2 років. У 8 років більше 20% дітей мають надлишкову вагу. Цей рівень дітей з надлишковою вагою залишається приблизно постійним до повноліття. При цьому хлопчики і дівчатка схильні до ожиріння однаково.

Великі маленькі

«Всі троє хлопчаків - копія батько. А тато у нас важить кілограм 110, не менше. Діти з дитинства їли добре і багато. Коли вони були ще зовсім малюками, то мене, як будь-яку маму, це не турбувало. А бабусі з дідусями взагалі натішитися не могли на пухкенькі щічки і складочки на ногах. Значить, дитина здорова. Але вони дорослішають, і тим складніше їм стає рухатися. Старшому 11 років, а у нього вже задишка. Всіх трьох ми віддали відразу на кілька видів спорту, але це допомагає тільки трохи контролювати повноту, а не скинути вагу. Це ще добре, що у мене сини. Їх бояться обзивати, тому що, якщо великий - значить сильний. А були б дівчатка, то навіть не знаю, що б ми робили», - розповідає Оксана, мама трьох синів із зайвою вагою.

Причина таких проблем не тільки в генетиці, але і в нашому ставленні до їжі, вважає педіатр Ганна Горбань. «Наші українські діти харчуються зовсім неправильно. Сьогодні є чітке поняття здорового способу життя і правильного харчування. Це 5 порцій овочів і фруктів на день, набір м'ясних продуктів, 3 порції молочного (знежирене молоко і сир, 150 мл йогурту). Загалом має бути 6 прийомів їжі на день. У кожну порцію їжі потрібно включати чи картоплю з низьким вмістом крохмалю (тобто бажано молоду), або крупнозернову кашу, або макарони з твердих сортів і цільнозерновий хліб. А солодке і жирне має бути рідко, тобто випадковим. Так виглядає здорове і корисне для дитини харчування. Для ожиріння достатньо і бабусиних пиріжків. Їжа сама по собі повинна бути не солоною, і сіль теж не має бути присутня на столі. Не варто часто купувати солодку газовану воду, а от звичайної води треба пити близько 1,5 літра на день», - каже вона.

При цьому педіатр не рекомендує обмежувати дітей у харчуванні. «Поняття дієти для дітей - це смішно. Їм потрібна здорова їжа, а не обмеження», - вважає Ганна Горбань. Тим більше, що тут якраз ситуація вигідна для батьків: вони можуть на 100% контролювати раціон школяра. А стежити за цим потрібно, адже наслідки зайвих сантиметрів на талії можуть бути важкими. За словами Горбань, це може перейти у цукровий діабет, дитячу гіпертонію, гіпоталамічний синдром і гормональні порушення. Проблеми з гормональним фоном по-різному впливають на чоловічий і жіночий організм. Якщо у дівчаток такі порушення викликає прискорення статевого розвитку, то у хлопчиків навпаки - гальмування.

Ще однією проблемою, на думку лікарів, стало те, що замість футболу у дворі сучасні діти грають в цю ж гру, але вже на комп'ютері. «Такий великий відсоток дітей із зайвою вагою пов'язаний з малорухливим способом життя. У нас неправильний слов'янський підхід: головне - нагодувати. Це важливо, але не головне. Головне, між іншим, це спілкування з мамою, татом, бабусею, дідусем. А у старших так: якщо поїв - значить все добре. Якщо дитина в принципі здорова, але починає спостерігатися така тенденція, то вона повинна досить багато пити. Це важливо. Потрібно давати попити вчасно. Та й наїстися можна легкою їжею, особливо в літній час. Це можуть бути фрукти, овочі, невеликий шматочок м'яса. Робити акцент потрібно на корисності їжі і на тому, що організм повинен отримати, а не на тому, що вдома є. Не хоче доїдати - хай не доїдає. Коли дитина починає рости, ці ж батьки не знають, як її нагодувати, бо дитина починає їсти все і побільше. Якщо ж немає стрибків зростання, то організму вистачає того, що він споживає», - дає поради завідувачка педіатричним відділенням національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» Оксана Грищенко, зазначаючи, що дитина повинна рухатися і тим самим витрачати отримані калорії.

Якщо ж батьків лякають яскраві заголовки в ЗМІ про те, що в черговій українській школі учень помер на фізкультурі, то педіатри радять пройти медогляд і зробити електрокардіограму. Не варто через власний страх обмежувати фізичну активність дитини, інакше це може бути чревате проблемами зі здоров'ям і комплексами. Точно так само психологи рекомендують не давати солодкого у вигляді заохочення. І взагалі, не варто використовувати їжу як інструмент покарання або винагороди. Адже в житті є ще багато речей, якими можна порадувати малюка, а найдешевша і найкорисніша з них - це час і увага батьків.

Сало - сила, спорт - могила?

Однією з проблем здоров'я українського населення, а особливо підлітків, є гіподинамія (зниження рухової активності . - Ред.), вважає міністр молоді та спорту України Равіль Сафіуллін. «Заміна спортзалів комп'ютерами тягне за собою надмірну вагу, захворювання серцево-судинної системи, порушення обміну речовин та ін. Та й про який розвиток спорту може йтися? За даними Державної служби статистики, у 2000 році в Україні вироблялося 16 млн літрів коньяку, у 2005 році - 24 млн, а у 2012 році - вже 46 млн літрів. При цьому горілки у 2000 році було вироблено 196 млн літрів, у 2005 році - 351 млн літрів, а у 2010 році - 425 млн літрів. Виробництво алкоголю вражає своїми масштабами. Тут ми попереду всієї планети, особливо якщо в розрахунку на душу населення. Уявляєте, які темпи?» - поставив риторичне запитання Сафіуллін. До всього цього, за його словами, у 2000 році було вироблено 58,8 млрд штук сигарет, а у 2005 році - вже 120 млрд штук.

Щоб відволікти школярів від пива і сигарет, Кабінет Міністрів схвалив Загальнодержавну соціальну програму розвитку фізичної культури і спорту на 2013-2017 роки. Таким чином уряд хоче створити «умови для впровадження здорового способу життя, залучення широких верств населення до масового спорту та досягнення спортивних висот». Як зазначив міністр молоді та спорту Равіль Сафіуллін, виконання програми дасть змогу поступово збільшити рухову активність дітей та молоді до 8-12 годин на тиждень. «Програма допоможе залучити до 20% дітей та молоді віком від 6 до 23 років до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах і створити умови для розвитку резервного спорту та поповнення основного складу національних збірних команд», - сподівається міністр.

Але якщо хочеш змінити світ - почни з себе. Основна проблема сучасних українських школярів - це їхні батьки, вважає тренер однієї з дитячих спортивних шкіл Наталя. «Головна складність у залученні дитини до спортивних занять - це байдужі батьки. Іноді дитина хоче займатися, приходить на тренування тричі на тиждень, а батьки забороняють їй тренуватися, тому що лінуються забирати із занять о 17.00-17.30. Кажуть, мовляв, нікому зустріти. А деякі особливо винахідливі мами просять лікарів писати довідки про якусь хворобу, щоб дитина спокійно сиділа вдома. А знаєте, чому? Вони елементарно не хочуть витрачати гроші на спортивну форму, кросівки і на змагання», - розповідає тренер, яка набирає групи дітей для безкоштовних занять.

«Інертні і самі діти. Стрибати, бігати, балуватися вони не хочуть. Хоча, здавалося б, 9-11 років - це вік, коли всі люблять рухатися і їм нікуди дівати свою енергію. Школярі настільки звикли сидіти за комп'ютерами, айпадами і телевізорам, що умовити їх ходити в спортивну секцію неймовірно складно. А на запитання «Чим же ти займаєшся вдома після школи?», зазвичай відповідають: «В ігри за комп'ютером граю». Але найцікавіше, що ті школярі, у яких підготовча і спеціальна група (тобто ті, у яких не повинно бути сильних фізичних навантажень через якісь захворювання) дуже хочуть рухатися і займатися спортом. А ось ті, у кого основна група, - лінуються. Дітей із зайвою вагою взагалі не можливо змусити зрушити з місця. Ось що в такому віці може бути цікавіше від гри м'ячем? А їм навіть його призначення незрозуміле і невідоме. Вони ніби вперше бачать цей предмет. Зате всі дівчатка уявляють себе тільки моделями і танцівницями. Хлопчики хочуть стати футболістами, але при цьому не займатися спортом», - скаржиться тренер.

Здоров'я дітей, насамперед, в руках батьків, і лише в другу чергу залежить від держави. Важливо не тільки народити здорового малюка, але і розвивати своє чадо, принаймні, до повноліття.

Тетяна Григор'єва,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

643