Дніпровські береги з кожним роком забудовуються все активніше. Біля самого краю води виростають вже не селища, а цілі міста маєтків. Про це пишуть у газетах, говорять по телевізору. Проблема далеко не нова, але злободенна. «ForUm» спробував з'ясувати, чому ніхто не може зупинити таку масову забудову?

Береги йдуть у нікуди...

Водний кодекс України забороняє зведення у прибережно-захисній смузі водойм будь-чого, крім гідроелектростанцій, пірсів, дамб, водозливів, автомобільних і залізничних доріг, маяків та інших споруд державного призначення. Ширина цієї смуги становить від 25 до 150 метрів.
Закон забороняє будуватися вздовж берега. Але! Історично склалося так, що більшість населених пунктів в Україні виникала вздовж водойм. Зрозуміло, що зносити їх ніхто не стане, навіть заради порятунку екосистеми річок. Тому розробники Водного кодексу ще у 1994 році уточнили, що ширина берегової захисної смуги залежить від розміру річок, а в межах населених пунктів враховує вже існуючі забудови. Тобто, якщо вздовж русла річки вже стоять житлові будинки, то ширина прибережної захисної смуги визначається окремо в кожному конкретному випадку.

На практиці виявляється, що це хороша лазівка ​​для захоплення берега. Про це ForUm дізнався від заступника голови Національного екологічного центру Олексія Василюка.
«Зараз активно затверджують генплани в багатьох селах Київської області. Насамперед, це стосується сіл уздовж Дніпра, Десни, Тетерева, Ірпеня. У власність населеним пунктам віддаються великі ділянки вздовж річок. Це спроба використати лазівку в законі і потім заявити: так склалося, у нас такий генплан, тому можна будуватися. Хоча насправді село займає значно меншу частину берега, ніж зазначено в генплані», - розповів Василюк.

 
Його колега, експерт Національного екологічного центру Олександр Соколенко підкреслив, що сьогодні на берегах Дніпра в Києві та Київській області практично не залишилося вільних ділянок. «Незаймані місця збереглися переважно біля водосховища, де не дуже гарні ландшафти. Правий берег Дніпра в Києві від Жукова острова і на південь до Ржищева весь забудований. На лівому березі така ж ситуація: від Осокорків і до лівобережної дамби теж все забудовано», - пояснив експерт.

Критична ситуація із забудовою берегів склалася не лише в Києві та Київській області, а й по всьому руслу Дніпра. «Нещодавно відкрив супутникову карту, подивився на ситуацію в інших областях. Звернув увагу на Черкаську область, місця навколо Золотоноші. Здавалося б, глушина, але береги Дніпра практично повністю зайняті. Відгороджені ділянки по 2-3 га. Будинки такі великі, що їх з супутника можна розглянути в деталях. Інший берег Дніпра, вище Черкас, також активно забудовується», - зазначив Соколенко.

«Більше того, зараз йде забудова берегів Дніпра навіть в районі міста Славутич Чернігівської області, тобто в зоні радіаційного забруднення» , - продовжив експерт.

За словами екологів, вони практично щодня виявляють порушення, пов'язані із захопленням прибережної смуги. «Щодня пишемо десятки скарг, звертаємося до контролюючих або правоохоронних органів. Насамперед, це органи прокуратури, Міністерство внутрішніх справ, Державна екологічна інспекція і Державна інспекція сільського господарства», - пояснив Василюк. За його словами, тільки на 20% звернень приходять позитивні відповіді.

Б'ють тривогу і вчені. «Прибережні смуги грають важливу роль в охороні водного середовища, захищаючи екосистему водойм. Ідеальний варіант прибережно-захисної смуги - це берег, який заріс деревами і чагарниками», - розповідає гідрогеолог Анатолій Прицак.
За його словами, будівництво маєтків у захисній прибережній смузі не тільки руйнує берег, а й забруднює саму річку. У розкішних будинках часто відсутні централізована каналізація, водонепроникні вигрібні ями, немає очищення стічних вод. Весь бруд з котеджів потрапляє у Дніпро. «Все це руйнує екосистему річки і може призвести до екологічної катастрофи», - підкреслив гідрогеолог.

Ні закону, ні контролю...

З проханням прокоментувати ситуацію «ForUm» звернувся в Дніпровську екологічну прокуратуру, яка зобов'язана захищати головну водну артерію країни.

У прокуратурі нам відповіли, що успішно боротися з масовим незаконним будівництвом у прибережно-захисній смузі заважають прогалини в законодавстві. «Так, на сьогоднішній день 36 тис. га (77%) прибережно-захисних смуг Дніпра, його водосховищ та Дніпровсько-Бузького лиману нормативно не закріплені (тобто за документами ця територія на берегах не є прибережно-захисною смугою і не потрапляє під охорону держави . - Ред.)», - пояснив в.о. начальника відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин Михайло Подоляк.

Використовує недосконалість у законодавстві і місцева влада. Незаконно віддаючи земельні ділянки у власність, вона, таким чином, заохочує забудову прибережної смуги.

За словами співробітника прокуратури, люди рідко будуються на місці «самозахоплень», занадто складно потім придбати право власності на готовий об'єкт. Хоча з 2011 року і це зробити стало легше - внесені відповідні зміни до закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (зменшилася кількість дозвільних процедур, час їх проходження, перелік необхідних документів. - Ред.). Найчастіше охочі жити з видом на річку діють через місцеву владу за схемою, описаною нами на початку статті: ділянка, що сподобалася, включається до генплану як частина селища, а потім виділяється під будівництво житлового будинку.

Стимулює зростання незаконних забудов і позиція невтручання органів контролю - Інспекції ДАБК та Державної інспекції сільського господарства у м. Києві, - покликаних їй протидіяти. Окремі підприємства цим користуються.

За словами Подоляка, під час перевірок у червні-липні поточного року Дніпровська екологічна прокуратура виявила на території Гідропарку 10 незаконно зведених споруд, чотири з яких на самовільно захоплених земельних ділянках. На господарів трьох котеджів вже подали до суду, вимагаючи знести споруди і звільнити землю. Решта - на черзі. Цікаво, що більшість перевірених Дніпровською екологічною прокуратурою будівель у минулому вже перевірялися, однак порушень зафіксовано чомусь не було.

 
Не передбачено у законодавстві і право органів держконтролю перевіряти дані про споруди. «Забудовник сам заповнює декларацію про право почати будівництво і про готовність до експлуатації, - каже Подоляк. - Інспекція ДАБК повинна тільки зареєструвати зазначені документи. Вона не зобов'язана перевіряти правильність і достовірність даних, внесених у декларацію. Ця норма закону призводить до численних порушень».

У результаті на заливних луках замість корів і сінокосарок снують будівельники і гудуть бульдозери. «При цьому скасувати зареєстровану декларацію в судовому порядку фактично неможливо. Такі порушення виявлялися на території Черкаської, Полтавської та Запорізької областей», - зазначає він.

У 2012 році в законодавство були внесені зміни, покликані виправити ситуацію, що склалася. Згідно зі ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана скасувати реєстрацію декларації у разі, якщо виявить недостовірні дані. На жаль, порядок скасування декларації Кабміном досі не прописаний.

Тим часом тисячі гектарів землі на берегах Дніпра вже забудовані і продовжують забудовуватися. Дніпровська екологічна прокуратура у 2012-2013 роках оскаржила більше 20 незаконних рішень Київської міської ради. За порушення земельного законодавства відкрито 25 кримінальних справ, розглянуто 153 подання та 115 протестів, скасовано 112 актів місцевих органів щодо розпорядження земельними ділянками, притягнуто до відповідальності 95 посадових осіб. Міжрайонні екологічні прокурори подали 201 позов стосовно земельних ділянок площею 603 га. Суди вже задовольнили 71 позов.

Ускладнює роботу прокурорів і те, що справи про незаконне будівництво уздовж берегової лінії вирішуються досить довго: господарі будівель будь-якою ціною намагаються зберегти за собою незаконно отримані права на землі біля річок.

Підсумовуючи все вищевикладене, висновок напрошується один - головне зло таїться в кабінетах влади міст і сіл, розташованих на річкових берегах. Місцеві чиновники часто поводяться на підвідомчих територіях, мов барин у садибі, який програв, - там гай під комерційну вирубку пустять, тут частину річкового берега продадуть. Та й контролюючі органи не завжди виявляються на висоті.

Однак, не варто забувати, що все це відбувається завдяки, а не всупереч нашому законодавству. Водний кодекс, написаний незабаром після розвалу СРСР, враховує швидше реалії того часу, ніж проблеми сьогодення. «Дір» і нестикувань у ньому стільки, що боротися з його допомогою з незаконною забудовою прибережної зони - все одно що носити воду з річки решетом. Хоча тепер до цієї самої річки і не підступишся.

Дарина Шварцман,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

726