Головний символ незалежності України і, за сумісництвом, атрибут щоденного життя кожного українця - гривня - відсвяткувала цього року своє 17-річчя. На честь ювілею вітчизняної валюти Національний банк України відкрив завісу таємниці над місцем, де народжується гривня, і показав журналістам, як працює Фабрика банкнотного паперу у місті Малин Житомирської області.

Свята святих

Підприємство було введено в експлуатацію 1 квітня 1997 року, розповів директор Фабрики банкнотного паперу Національного банку України Василь Іщенко. «Ми хочемо познайомити всіх з нашим виробництвом - місцем, де народжується українська гривня. Вона виготовляється у два етапи: перший - це виготовлення банкнотного паперу і другий - це друк грошей на Монетному дворі. Наше виробництво унікальне, і не тільки тому, що воно єдине в Україні, але й тому, що далеко не в усіх країнах світу є такі підприємства. Основна продукція - це банкнотний папір для НБУ, але Україна потребує й інших видів паперу із захисними властивостями, тому ми виготовляємо основу для паспортів (внутрішніх і дипломатичних), папір для акцизних марок, акцій, облігацій і т.д. Тут закладається основа захисту банкноти. На фабриці ми можемо закладати 12 видів захисту. Основний - це, звичайно ж, водяний знак і захисна смужка на гривні, які можуть побачити всі», - розповів Іщенко.


 
«Зараз фабрика може виробляти більше 3100 тонн банкнотного і захищеного паперу на рік. Виготовленого за минулий рік полотна паперу вистачило би, щоб загорнути всю Земну кулю по екватору. А випущеної підприємством за 17 років паперу - щоб простелити дорогу від Землі до Місяця. Ми робимо папір найкращих європейських зразків. Він виготовляється на найкращому обладнанні, поставки якого здійснювалися із провідних країн світу (Англія, Франція, Німеччина, США, Японія). На сьогоднішній день у нас є досвід поставок банкнотного паперу для Індії. Ми 4 роки поставляли полотно для рупій. А минулого року ми постачали папір на замовлення для французької компанії. Це говорить про рівень виробництва і підтверджується сертифікацією за міжнародними стандартами ISO-9001 та ISO-14001», - ділиться досягненнями директор фабрики.

 
 
При цьому на фабриці дбають як про довкілля, зробивши виробництво практично безвідходним, так і про співробітників, виплачуючи їм компенсації за роботу різного рівня складності. Як стверджує Іщенко, фахівцям у прямому сенсі слова «дають молоко за шкідливість». «У тих місцях, де дуже шумно або високі температури, працівники отримують компенсації згідно з українським законодавством. Це і додаткові вихідні дні, і молочні продукти», - запевнив він.

 
 

Про кадри так турбуються, тому що в Україні висококласних фахівців, підготовлених до виготовлення паперу такої якості, вдень з вогнем не знайдеш. За словами Іщенка, набирають персонал в Україні, але навчають за кордоном. «Враховуючи, що виробництво унікальне, були професії, яким потрібно було навчати за кордоном. Ми у контрактах на постачання обладнання передбачаємо навчання персоналу. Це відбувається або на місці (в Україні), або у них за кордоном. Не всіх фахівців ми можемо знайти в Україні», - зазначив він, одночасно запевнивши журналістів, що ці люди не зможуть використовувати свої знання для підробки гривень у домашніх умовах. «Це дуже складний технологічний процес. Потрібні й умови для зберігання сировини, і для відливу паперу, і для захисту. У домашніх умовах цього не зробиш», - упевнений Іщенко. Крім того, на фабриці існує багаторівнева система безпеки, тому за 16 років роботи фабрики не було жодного подібного правопорушення.

Як бавовна перетворюється на папір

Театр починається з вішалки, а Фабрика банкнотного паперу - зі складу для зберігання бавовни.

 
 

«Фабрика випускає 3 групи паперу, які відрізняються за своїм сировинним складом. Перша - банкнотна - це бавовна, друга - захищені види паперів - із деревної целюлози і остання - зі змішаною композицією. Сировина в основному поставляється із Туреччини, Узбекистану, Казахстану і Середньої Азії. У будь-якому разі проводиться конкурс на постачальника. Адже ми використовуємо певний сорт. Спочатку використовувалася бавовна з високим ступенем засміченості, а зараз ми настільки оптимізували умови придбання сировини, що виходить мінімальна кількість відходів як під час очищення бавовни, так і в готовій продукції», - розповіла головний технолог фабрики Любов Вовк.

 
Далі бавовна надходить на спеціальне обладнання для його подрібнення, очищення та розпушування.
 
 
Наступна стадія технологічного процесу - це варіння і відбілювання. «Бавовняна сировина запаковується разом із водою, пресується у спеціальні кошики і встановлюється в апарати періодичної дії (турбостати), де і варять бавовну. На сировину впливають високою температурою, щоб отримати чисту целюлозу і видалити залишкові домішки з волокна. Цікаво, що саме у цьому процесі існують відмінності між виготовленням банкнотного і звичайного паперу.

На фабриці використовується відбілювач на основі перекису водню. Він при високій температурі розкладається на воду і кисень, який у вільному стані і є відбілюючим компонентом. При цьому зберігається природна міцність волокна і досягається стійка білизна. Газети з часом жовтіють, а, наприклад, ті ж паспорти жовтіти не повинні. У результаті ми отримуємо досить довге волокно, яке потрібно ще подрібнити і додати йому паперостворюючі властивості», - пояснює технолог.

 
 
 
 
 
 
 
Потім у грошове полотно додається 10-12% відходів (папір, який не став гривнею через те, що був надірваний або пом'ятий), барвники та мінеральні речовини. Ця маса, за словами Вовк, надходить на папероробну машину. «Це обладнання унікальне, тому що на ньому формується круглосітковий водяний знак, який відрізняє банкнотний папір від решти. Водяний знак у нас багатотоновий і повторює портрет, надрукований потім на банкноті», - пояснила вона.

 
 
 
 
 
 
 

Готові рулони перевіряються вручну. «Оскільки система контролю якості працює з запасом, тобто посилює вимоги до якості паперу, то потім з другого сорту частина паперу після ручного контролю переводиться у перший сорт і йде на упаковку. У цьому приміщенні працюють кондиціонери і підтримується середовище, комфортне для полотна», - зазначає Вовк.

 
 
 

Після такого тривалого, але справжнього чаклунства рулони паперу доставляють до Києва, де на Монетному дворі друкують всі номінали національної валюти. Далі гривня надходить у банки і наші гаманці. А там вже ми самі пускаємо її в обіг по касах супермаркетів, магазинів, аптек, заправок і ресторанів.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1513