Незважаючи на затяжну морозну зиму і спекотне літо, врожай зернових в Україні цього року знову може бути рекордним. Так, на 5 серпня в країні обмолочено ранніх зернових та зернобобових культур на 9,9 млн га, зібрано вже 30 млн т зерна, повідомляє Мінагрополітики. Середня врожайність зернових становить 30,3 ц/га, що на 4,8 ц/га вище, ніж торік.

Пшениці зібрано майже з 6,3 млн га при врожайності 34,5 ц/га, намолот цієї культури становить 21,7 млн т. Крім того, намолочено 7,13 млн т ячменю, 2,2 млн т озимого ріпаку, 614 тис. т жита, 295 тис. т вівса.

На такому тлі експерти вже встигли підвищити прогноз національного врожаю зерна на нинішній рік до 57,1 млн т, тоді як у 2012 р. він становив 46,2 млн т. Тим самим країна поб'є позаторішній рекорд, коли було зібрано 56,7 млн ​​т зернових. За словами аналітиків Української зернової асоціації, враховуючи, що врожай кукурудзи прогнозується на рівні 27-28 млн т, можливий абсолютний історичний рекорд збору зернових.

Що стосується експорту, то станом на 7 серпня за кордон реалізовано 1,7 млн ​​т зерна - на 24% більше, ніж на той же момент 2012/13 маркетингового року (МР). Ще майже 1,5 млн т доставлено в припортові елеватори та майже 190 тис. т завантажено на судна.

Усе вище в рейтингу

Міністерство сільського господарства очікує, що у 2013/14 МР вітчизняні аграрії займуть 6-е місце в світі з виробництва кукурудзи і 3-є з її експорту (16,5 млн т) - після США та Бразилії, в той час як у попередній МР це було 4-е місце. А з виробництва пшениці і продуктів її переробки можливо 9-е місце (19,5 млн т) і 6-е з її експорту (8 млн т; раніше 9-е місце). У цілому зерновий експорт у 2013/14 МР може досягти 30 млн т, допускає начальник аналітичного департаменту консалтингового агентства Марина Колесник. А це означає, що країна здатна зайняти 2-3 місце за загальними поставками зернових (проти 7-го в попередньому МР) і тим самим увійти до трійки глобальних експортерів. Для порівняння, Росія в новому МР може поставити на зовнішні ринки не більше 22 млн т зерна.

Заради максимального врожаю Президент Віктор Янукович вже закликав аграріїв докласти максимум зусиль для його збору та збереження і доручив органам виконавчої влади надати цьому все можливе сприяння. Зокрема, Глава держави пропонує великим агропідприємствам з новітньою технікою допомогти у прибиранні невеликим господарствам. Для організації такої підтримки на районному рівні створюються оперативні штаби. А прем'єр Микола Азаров на початку серпня в цих же цілях доручив профільним відомствам протягом тижня розробити і подати в Кабмін комплексний механізм спрощення логістики і скорочення витрат на ринку зерна. «Обробити рекордний урожай - це напружена праця, де важлива максимальна координація і простота процесів, тому потрібно вивчити, що ми можемо поліпшити і спростити. При цьому максимальна увага приділяється збереженню якості продукції », - говорить глава уряду.

У свою чергу, «Укрзалізниця» (УЗ) у цьому сезоні розробила низку заходів з ефективної роботи із зерновими вантажами. Так, для більш гнучкої логістики перевезення зерна організовується безпосередньо за варіантом «вагон-судно» без перевалки в порту або на терміналі, що дозволяє знизити вартість транспортування і час виконання вантажних операцій. Тоді як у 2012 р. 96,1% від залізничного експорту зернових йшло з проміжною перевалкою. Також для здешевлення зерноперевозення на сезон відкрито 25 станцій для комерційних операцій прийому-відправки вантажу. Далі, максимально активізовані ремонти вагонів-зерновозів: за весь рік передбачалося відремонтувати 1031 зерновоз, але вже до 31 липня був виконаний ремонт 1119 вагонів, тобто 108% річного плану. У загальній складності країна має 12213 залізничних зерновозів (у т.ч. 84% в робочому стані), перевантаження зерна здійснює 668 станцій.

Нарешті, в УЗ запевняють, що для транспортування зернових сформована сприятлива тарифна політика. За даними відомства, сьогодні в Україні перевезення зерна коштує помітно менше, ніж в інших країнах: у нас транспортування 1 т на 500 км обійдеться в $12,77, в Білорусі - $13,1, у РФ - 17,03 доларів, в Угорщині - $28,02, в Румунії - $50,56, у Словаччині - $53, у Польщі - $62,52.

Робота на майбутнє

Подібні зусилля зайвий раз ілюструють «розжарення» держполітики в агросекторі, що спостерігається в останні роки. Достатньо привести ключові приклади: так, ще у 2011 р. Кабмін затвердив цільову держпрограму підтримки АПК строком до 2015 р. кошторисом у 134,23 млрд грн. Президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко інформує, що кошти йдуть на технологічну модернізацію агровиробництва, формування в галузі ринку матеріально-технічних і енергетичних ресурсів, на впровадження ресурсозберігаючих технологій. «Це важлива програма для відродження вітчизняного села в цілому. Вона спрямована на забезпечення стійкої продовольчої безпеки країни за рахунок багатопланового розвитку АПК та підвищення конкурентоспроможності його продукції, - зазначає фахівець. - Це стосується і експортного потенціалу національного сільського господарства». У рамках програми намічено підвищувати якість агротоварів та їх харчову цінність, йти від використання хімічних добавок, створити мережу сучасних міжрегіональних лабораторій з підтвердження відповідності якості продовольства. І буквально 7 серпня Кабмін вніс до Програми зміни, спрямовані на те, щоб через 5 років країна щорічно випускала до 10 тис. комбайнів і 20 тис. тракторів.

Справді, Україна гостро потребує оновлення парку агротехніки, адже свій ресурс виробили 78% с/г тракторів і 72% зернозбиральних комбайнів. МінАПК оцінює потребу в тракторах у 400 тис. од., а в зернокомбайнах - у 75 тис. од., і обіцяє підтримувати закупівлі такої техніки через відстрочку сплати ПДВ при реалізації кінцевої аграрної продукції. Зберігаються і лізингові схеми: за Держпрограмою активізації економіки на 2013-14 рр.. на фінансовий лізинг агротехніки піде 1,2 млрд грн, чого повинно вистачити приблизно на 4000 різних с/г машин. За словами профільного міністра Миколи Присяжнюка, стоїть завдання на кожну державну гривню залучити 4 грн виробників або кредиторів.

Так, НАК «Украгролізинг» у 2013 р. повинна отримати більше 160 млн грн бюджетного фінансування. Глава правління НАК Микола Шпак підкреслює, що фінансовий лізинг дозволяє на кожні 100 млн грн, вкладені сільгоспвиробниками, випустити машин та обладнання на 260 млн грн. При цьому машинобудівники отримують гарантію передоплати і використовувати агрокомпанії у створенні дилерської мережі. «Важливо, що в лізинг надається тільки вітчизняна техніка, - акцентує чиновник. - Це може давати машзавод великі кошти. У той же час в останні роки нам вдалося добитися майже 100%-го повернення грошей від лізингоодержувачів».

Одночасно Кабмін має намір розвивати практику компенсації ставок за кредитами на придбання с/г техніки, у Програмі активізації на ці цілі передбачено 5 млрд грн під держгарантії. Взагалі ж у найближчі 5 років на оновлення парку агротехніки потрібно не менше 120 млрд грн, підрахували в уряді. Починається і її виробництво спільно з іноземними партнерами. Так, перший віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов вже заявив, що Херсонський машзавод і німецька Claas випустили перші тестові комбайни «Скіф-Тукано440» (за Національним проектом «Зерно України»). Також йдуть переговори з відомою корпорацією John Deer, італійськими, фінськими, китайськими машинобудівниками.

Є й проекти з білорусами: ТОВ «БілоцерківМАЗ» спільно з «Гомсільмашем» (Гомель, Білорусь) вже збирає комбайни «Полісся», також активізувався діалог за давнім задумом «великого» сільгоспмашинобудівного СП з Мінськом, в якому брали б участь білоруські лідери сектора - «Гомсільмаш», МТЗ, Мінський автозавод, «Бобруйськагромаш». Ймовірний продуктовий ряд СП включає енергонасичені трактори, навісне обладнання, що агрегатується з ними, зернокомбайни, сівалки та ін. Днями перший віце-прем'єр Білорусі Володимир Семашко оголосив, що сторони вже розробили дорожню карту СП.

Більше інвестицій, хороших і різних

І хоча перелічені кроки - багато в чому лише початок великого шляху, економісти зазначають, що їх ефект втілюється в динаміці показників галузі. Колесник звертає увагу на зростання зарубіжних внутрішніх інвестицій в АПК, який активізувався в останні кілька років. Саме вкладення в інфраструктуру (від зерносховищ до портових терміналів), поповнення парку техніки, в технології та селекцію дозволяє збирати великі врожаї, незважаючи на погоду і «повзуче» потепління клімату, вважає експерт. У зв'язку з цим Арбузов нещодавно повідомив про подальше зростання прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в українське сільське господарство. Так, у І кварталі (за який є останні свіжі дані) капітальні інвестиції в АПК країни склали 2,5 млрд грн, що на 10% більше, ніж у січні-березні-2012.

За інформацією першого віце-прем'єра, вже традиційно найпривабливішим для капіталовкладень є виробництво продуктів харчування, біоенергетика, рослинництво, а головним джерелом капіталу залишаються європейські країни. «І Кабмін працює над тим, щоб інвестиції постійно збільшувалися. Для цього ми створюємо прозорі умови інвестування, поглиблюємо державно-приватне партнерство, ведемо передбачувану і послідовну галузеву політику. Гроші приходять в ті сфери сільського господарства, де високий рівень прибутковості, хороша експортоспроможність, високі темпи зростання виробництва і найкращі умови ліквідності інвестицій», - зауважує Арбузов.

Він додає, що у 2013 р. майже 50% ПІІ в національну економіку може припасти саме на АПК - очікується до $3 млрд, тобто утричі більше, ніж роком раніше. «А це яскравий доказ того, що сільське господарство є ключовою галуззю економіки, - впевнений чиновник. - Причому інвестиції надійдуть не тільки з Європи, але й з Азії, зокрема, з Китаю. Все більший інтерес інвесторів викликають м'ясо-молочна галузь, садівництво, випуск біопалива». Аналітики припускають, що через кілька років галузеві вкладення однієї тільки КНР в Україні можуть досягти $10 млрд. Президент токож підкреслює перспективність інвестицій в АПК, уточнюючи, що для їх подальшого розвитку необхідно відроджувати соціально-економічну інфраструктуру сільських територій.

Не дивно, що в І півріччі на тлі корекції в промисловості (-5,3% до аналогічного періоду 2012 р.) вітчизняні аграрії продемонстрували приріст виробництва на 15,4%. А частка АПК в товарному експорті країни у 2013 р. досягає 1/4. Тим самим, значення сільського господарства в економіці зростає, воно стає найбільш динамічним сектором. А це означає і забезпеченість населення якісними продуктами харчування за доступними цінами.

Так, Арбузов переконаний, що до кінця року ціни на хліб у країні зростати не будуть; це є важливим чинником вартісної стабільності також для кондитерських виробів, та й взагалі для продовольчого ринку. За оцінкою першого віце-прем'єра, «не менше 75% урожаю зернових буде продовольчої якості, що дозволяє повністю забезпечити внутрішнє споживання в розмірі близько 28,4 млн т. Проведені держзакупівлі вже сьогодні створили гарантію стабільних цін на хліб і хлібопродукти». Через Аграрний фонд Кабмін авансував господарствам з форвардних закупівель майже 1 млрд грн під зобов'язання поставити в держзапаси більше 1 млн т зерна, ще 1,3 млн т законтрактувала Державна продовольча зернова корпорація. Активно йде формування регіональних резервів зернових.

Україна крокує по планеті

У 2013 р. держава планує нові кроки зі стимулювання АПК: так, йде робота над стратегією розвитку комплексу до 2020 р. і над стратегією сталого розвитку сільських територій. Обидві програми передбачають кардинально нові підходи до профільної держполітики, засновані на європейських принципах. Паралельно Віктор Янукович обіцяє вдосконалення інструментів держпідтримки сільгоспвиробників, ринкової інфраструктури, стимулювання агрокооперації. Особливим завданням Президент називає покращення умов для інвесторів, особливо за інноваційними проектами і при реформуванні контролю безпеки харчових продуктів згідно з вимогами Євросоюзу і ВТО.

Продовження активної галузевої держполітики цілком здатне закріпити Київ у першій трійці світових зерноекспортерів, вважають фахівці. Зокрема, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко впевнений, що це може бути 2-е місце в глобальному рейтингу. Розвиток сільського господарства за активної і грамотної держпідтримки створює передумови для того, щоб до 2020-21 рр.. Україна щороку постачала на міжнародний ринок до 33 млн т зерна. «Наші трейдери вже вийшли на стратегічні ринки Північної Африки та Близького Сходу; країни цього регіону на 30-70% залежать від вітчизняних зернових, і в нинішньому році поставки сюди збільшаться. Також значно зросли їх продажі в Європі, йде просування на ринки Центральної і Південної Африки, Далекого Сходу, включаючи Японію і Китай, - розповідає економіст. - Років через 15 українські аграрії зможуть збирати до 90 млн т зерна на рік, але щоб цього домогтися, в галузь треба залучити приблизно $70 млрд інвестицій». Причому Україна має вагомі конкурентні переваги перед такими значущими зерноекспортерами як Росія і Казахстан, оскільки може легко наростити вирощування рентабельних фуражних культур (тієї ж кукурудзи) без скорочення посівів продовольчої пшениці.

Справа, звичайно, не тільки в зернових. Наприклад, за 5 місяців п. р. на 53% підвищився експорт овочів, до 134 тис. т. А за підсумками 2012 р. експортні поставки в даному сегменті зросли на 4,2%. Крім високих врожаїв, Колесник пов'язує це з оновленням інфраструктури тепличних комплексів та овочесховищ. Якщо ж говорити про тваринництво, то в І півріччі вітчизняне виробництво м'яса (у живій вазі) відносно січня-червня-2012 р. зросло на 9,3% до 1,571 млн т. Поголів'я великої рогатої худоби збільшилося на 3,3% до 5,392 млн, свиней - на 4,6% до 8,224 млн, овець та кіз - на 5,1% до 2,254 млн, птиці - на 6,7% до 263,608 млн. Щодо птиці - це рекорд за останні 20 років; вже восени країна готується почати реалізацію курятини на ринку ЄС, що дозволить їй увійти до 10-ки світових лідерів з експорту курячого м'яса. Далеко не останню роль у «м'ясному» прогресі грає здорова галузева держполітика, включаючи бюджетні дотації за вирощену худобу та реконструкцію ферм. У 2013 р. на розвиток тваринництва у держбюджеті передбачено 650 млн грн.

Це все означає, що український АПК стає одним з провідних гравців глобального продовольчого ринку. Як відомо, населення планети зростає, а слідом за ним неухильно зростає і попит на продукти харчування. Скажімо, зараз 34 країни світу відчувають гострий брак продовольства, а в таких «мільярдниках» як КНР та Індія споживання завжди величезне. Наявність ринків збуту, що постійно зростають, дає нашій країні шанси швидко розвивати виробництво й експорт сільськогосподарської та харчової продукції, і вже незабаром стати одним з її основних міжнародних постачальників. І це стосується постачання не лише в регіони «третього світу», а й на Захід, куди доступ спроститься завдяки запуску зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

Андрій Боярунець,


ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

651