Вчені змогли оцінити роль вирів у «витоку» води з Індійського океану до Атлантики, використавши для вивчення їхніх властивостей рівняння, що описують поведінку чорних дір, йдеться в статті, розміщеній в електронній бібліотеці Корнелльського університету.
Тяжіння чорних дір настільки велике, що їхні межі не можуть покинути навіть світло і об'єкти, які рухаються зі швидкістю світла. Чорні діри можуть виникати, наприклад, після гравітаційного колапсу - катастрофічного стиснення зірки досить великої маси, або в центрах галактик. Властивості чорних дір описує загальна теорія відносності, але її рівняння підходять не тільки для них, передає РІА «Новини».
Джордж Халер зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха і його колега знайшли аналог чорних дір у гідродинаміці. Вони виявили, що рівняння загальної теорії відносності підходять і для опису певного типу вирів. Подібно до чорних дір такі вири затягують в себе навколишню речовину, і якийсь час утримують її всередині воронки, стверджують автори статті.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом