Вітчизняне законодавство, що регулює агропромисловий комплекс, інтенсивно адаптують до вимог ЄС.

Така оперативність Міністерства аграрної політики і продовольства, на думку експертів, пов'язана з тим, що після гармонізації законів українська сільгосппродукція зможе вийти на новий перспективний ринок Європи. І перш за все, на переконання аналітиків, необхідно адаптувати законодавство у сфері якості та безпеки агропродукції.

Як повідомив ІА «AgroNews» аналітик аграрних ринків Руслан Швець, робота над гармонізацією законодавства почалася ще торік. Така оперативність, на переконання експерта, свідчить про те, що Мінагрополітики покладає великі надії на Угоду про асоціацію з ЄС. За умови її підписання експорт українських сільгосптоварів може збільшитися в десятки разів.

«Підписання Угоди про асоціацію вимагає адаптації вітчизняного законодавства до вимог ЄС. І оскільки створення Зони вільної торгівлі з Європою дуже вигідне для вітчизняного АПК, профільне Міністерство вже давно працює над гармонізацією нормативної бази. Так, вже розроблено близько 9 документів, необхідних для адаптації законодавства. Вони стосуються таких питань, як сільгоспкооперація, органічна продукція, якість і безпека продукції тощо», - зазначив експерт.

Адаптацію законодавства у сфері якості та безпеки продуктів харчування вже кілька років тому почала Державна ветеринарна та фітосанітарна служба. Саме вона, за європейським прикладом, повинна контролювати безпеку харчових продуктів за принципом «від поля до столу».

На переконання експерта аграрного бізнесу Андрія Китаєва, гармонізація законодавства у цій сфері є однією з найважливіших при створенні Зони вільної торгівлі.

«Питання безпеки та якості продуктів харчування на сьогоднішній день є одним з пріоритетів у міжнародній торгівлі. І тому при створенні ЗВТ з ЄС необхідно це враховувати. Хоча пристосовування до нових стандартів вимагатиме від українських виробників збільшення витрат у короткостроковій перспективі. Однак у довгостроковій це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та збільшенню її експорту», - зазначив Китаєв.

З тим, що неповна гармонізація вітчизняного законодавства може стати перешкодою для експорту сільгосппродукції, погоджується й аналітик Української аграрної асоціації Мар'ян Заблоцький.

«Невідповідність українського законодавства вимогам ЄС може стати основним бар'єром для поставок вітчизняної продукції на зовнішні ринки. Однак потрібно не тільки підготувати норми в законах, але й самі сільгосппідприємства. Так, наприклад, ми не можемо експортувати м'ясо, бо не гармонізовані вимоги до нього», - зазначив експерт.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

469