Тим часом, поки у вузах ще й досі кипить паперова робота, ForUm вирішив дізнатися про те, ким же мріють стати випускники шкіл, чи збігається їхній вибір з держзамовленням, і скільком абітурієнтам цього року вдалося потрапити на «бюджет»?
Я в студенти піду, хай мене навчать
Певний вектор пріоритетів нинішньої молоді щодо вибору спеціальностей сформувався ще під час подачі документів до приймальних комісій вузів. Характерно те, що вони аж ніяк не відповідають тим показникам державного замовлення, які були затверджені в нинішньому році. Фактично, абітурієнти вибирають ті спеціальності, на які сьогодні скорочено держзамовлення.
Найбільшу кількість заяв до вузів подано на такі напрями підготовки як філологія, правознавство, фінанси і кредит, менеджмент, економіка підприємства. Втім, це було очікувано. Адже вже протягом першої декади вступної кампанії Міністр освіти України Дмитро Табачник, говорячи про попередні цифри, зазначав, що на той момент на правознавство було подано близько 30 000 заяв, фінанси і кредит – 24 000, менеджмент – 24 700, економіка і підприємництво – 19 393, облік і аудит - більше 18 000.
У той же час у МОН України повідомляють, що, з урахуванням ситуації на ринку праці, було зменшено держзамовлення на такі напрями підготовки як «Право», «Менеджмент і адміністрування», «Економіка і підприємництво» та деякі інші. А враховуючи потреби системоутворюючих галузей економіки України та пропозиції вузів, збільшено обсяги прийому з природничо-математичних та інженерних напрямів.
Психологи пояснюють таку тенденцію щодо вступу тим, що у сьогоднішніх мам і тат, які намагаються влаштувати своє чадо до вищого навчального закладу, є «залізний аргумент», виражений у вигляді питання: «А де ти ще зможеш заробити грошей»? Такі висновки робить психолог, викладач факультету соціальних наук і соціальних технологій НУ «Києво-Могилянська академія» Оксана Брик. За її словами, на виборі цих профілів випускники шкіл зупиняються через те, що не бачать престижу і перспектив для реалізації в інших напрямах.
«Все-таки, приватний бізнес у країні є. Це ринок, який більш-менш поглинає певну кількість юристів та економістів», - говорить експерт. Хоча і не виключає випадків, коли фахівцям цих же профілів доводитися працювати, наприклад, охоронцями.
У самих вузах до структуризації держзамовлення ставляться спокійно, оскільки вважають, що справді сьогодні значно менше студентів йдуть навчатися на спеціальності природничо-математичного напряму, що не зовсім правильно.
Так ректор КНУ ім. Т. Шевченка Леонід Губерський зазначає: «На факультети природної спрямованості йде збільшення плану прийому державного замовлення. Зараз надзвичайно гостро стоїть проблема щодо підготовки кадрів з математики, фізики, біології, хімії, оскільки без цих фундаментальних наук, без цих фахівців не буде науково-технічного прогресу в державі. Така проблема є», - каже він. Разом з тим та ж хімічна інженерія в цьому році входила до топ-10 найменш затребуваних абітурієнтами спеціальностей.
У цілому ж в українських вищих навчальних закладах, у порівнянні з минулим роком, обсяги держзамовлення на програму бакалавра зменшені на 4,4 тисяч осіб. У профільному Міністерстві це пояснюють тим, що цього року було на 20 000 випускників старшої школи менше, ніж у 2012 році.
«Пропозиції щодо обсягу прийому за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста склали майже 55 тис. осіб, за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра - майже 30 тис. осіб. Сумарний обсяг прийому за освітньо-професійними програмами спеціаліста та магістра становить 85% від випуску бакалаврів 2013 року», - повідомили в Департаменті вищої освіти Міністерства освіти і науки.
У цілому ж цього року до вузів України надійшло 2172000 заяв від 695700 охочих стати першокурсниками. З них 345 300 заяв подано до ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, 1 826 700 - ІІІ-ІV рівня.
Вирішальний акорд
Хоча прізвища абітурієнтів, які поступили на бюджет, були відомі ще 11 серпня, точну їх кількість у Міністерстві поки не називають. Згідно з указом щодо форми указу про зарахування до вищих навчальних закладів у 2013 році, вузам дозволяється надати Міністерству дані щодо зарахованих на бюджет абітурієнтів впродовж 10 днів з дня підписання указу про зарахування. Відповідно, підсумкова цифра стане відома тільки 21 серпня.
Разом з тим, як повідомив ForUm'у заступник директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Микола Фоменко, деякі відомості щодо кількості зарахованих вже є. «Згідно з даними єдиної державної бази з питань освіти, на програму молодшого спеціаліста зараховано 96 тис. 057 осіб, у тому числі, на бюджетну форму навчання – 91 тис. 400 осіб. За освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) бакалавр - 120 тис. 45 осіб. З них за кошти Держбюджету навчатимуться 102 тис. 529 студентів. За ОКР спеціаліст на основі повної загальної середньої освіти, тобто - медики, зараховано 5 тис. 277 чоловік. «Бюджетниками» стали 4 тис. 877 осіб. За ОКР спеціаліст на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра зараховано 69 тис. 705 осіб. З них 46 тис. 924 людини вступили на «бюджет». За освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра зараховано 43 тис. 619 абітурієнтів. Навчатися за кошти держави серед них будуть 29 тис. 22 людини», - розповів Фоменко. Варто зазначити, що ці цифри будуть змінюватися, оскільки триває обробка та верифікація указів зарахування.
Крім того, сама процедура вступу ще не завершена. Абітурієнти, які не вступили на бюджетну форму навчання, ще можуть продовжити «боротьбу» за статус студента. Згідно з умовами вступу, прийом на навчання за кошти фізичних та юридичних осіб продовжиться до 25 вересня. Відповідно, остаточні результати стануть відомі вже після 1 вересня.
Тетяна Мацур,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом