Літні канікули - прекрасна пора, коли можна не лише добре відпочити, а й навчитися чомусь новому. Цією можливістю вже третій рік поспіль активно користуються учні Всеукраїнської літньої школи природоохорони та біотехнологій рослин, яка проходить під егідою Малої академії наук (МАН).

Цього року спробувати себе в ролі селекціонерів, генетиків та екологів у Національний дендрологічний парк «Софіївка» в Умані приїхали 27 талановитих МАНівців. За їхньою роботою спостерігав ForUm.

Директор Національного центру «Мала академія наук України» Оксен Лісовий розповів журналістам про те, що діти з усіх регіонів країни проходять навчання у літній школі в рамках всеукраїнського наукового марафону «Літо інтелекту-2013» безкоштовно. Однак набирають до неї тільки найкращих - переможців різноманітних олімпіад та конкурсів, авторів наукових робіт. У фінальному етапі беруть участь чотири школи - природоохорони та біотехнологій в Умані, школа мистецтвознавства на Закарпатті, астрономічна у Криму та педагогічна в США.

«Кожна школа має кілька цілей. Перша - це поглиблення знань талановитих дітей, друга - створення командоутворюючого середовища, яке дозволяє їм гармонізувати можливості й усвідомлено зробити вибір майбутньої професії, третя - виховання юних учених патріотами й активними громадянами, які розуміють, що їхній інтелект повинен служити рідній країні і людству в цілому».


Крім цього, як розповів директор, цього року, за замовленням посольства Німеччини, МАН заснувала школу біохімії в Геттінгені. Тепер українські діти зможуть щороку брати участь в найсучасніших наукових дослідженнях.
 
Юні вчені, яким вже пощастило побувати в Німеччині, пройшли навчання за такими напрямами як генетика, нейрофізіологія, молекулярна хімія, мікробіологія, і показали дуже високий рівень знань. На заняттях синтезували запахи і кольори, вимірювали частоту імпульсів у риб і навіть вводили ДНК медузи в людські клітини.
 
«Наших дітей під час поїздки супроводжували методисти, які закінчили біологічний факультет КНУ ім. Т.Г.Шевченка. Вони розповідали, що те, що наші студенти проходять на 4-5 курсі університету на пальцях, діти, завдяки сучасному обладнанню, змогли пройти на практиці», - розповів Оксен Лісовий.
 
За словами директора Національного дендрологічного парку «Софіївка» Івана Косенка, цього літа до Умані учні 9-10-х класів приїхали на 10 днів. Тут їх чекають не лише лекції, а й серйозна практика.
 

Сьогодні діти займаються мікроклонуванням. Для них підібрали дерев'янисті рослини, які не розмножуються звичайним способом (відростками або цибулиною) і з якими працювати складніше, ніж з трав'янистими.
 
 

Головко Марина з Донецької області клонує церцис китайський. Вона стерилізує рослину, відрізає від неї окремі пагони і садить у спеціальний ґрунт у пробірці.
 
 
 
 

Якщо все зроблено правильно, через 20-30 днів у нижній частині клону з'являться бруньки, а з них - нові пагони. Кращі з них поміщають у спеціальне поживне середовище. Через 30-40 днів на них з'явиться і коріння.
 
Пробірки та реактиви для створення поживного середовища для рослин.
 
 
 
 
 
Тут рослини чекають свого терміну.
 
 
 
 
Потім з малими рослинами працюють в адаптаційній кімнаті, де їх готують до життя в природному середовищі.

Завідувач науковою лабораторією мікроклонального розмноження Національного дендрологічного парку «Софіївка» Михайло Небиков розповідає учням про адаптаційний процес.
 
«Рослини спочатку були в пробірках у стерильних умовах і ще не звикли до відкритого ґрунту. Пересадити їх так, щоб вони далі могли жити в природі - досить складний процес, оскільки у рослин немає волосків на коренях, які можуть всмоктувати вологу».
 
Для демонстрації процесу вчитель вибирає рідкісний вид горобини sorbus, на якому вже виросло коріння.
 
 

Пробірку розкривають і витягують рослину пінцетом, після чого стерилізують в розчині
марганцівки, щоб не розводилися бактерії.
 
 
 

Потім рослину висаджують в спеціальну торф'яну таблетку, яка дозволить їй постійно знаходиться в повітряному й одночасно вологому стані.
 

До висадження рослину виставляють у спеціальні шафи з вологістю 95-100%.
 
Колись ці деревця будуть 15 метрів заввишки.
 
 
 
Як розповіли нам співробітники лабораторії, зазвичай вони клонують рідкісні види, або ті, які мають проблеми з розмноженням. Переважно це стосується рослин, які вчені привозять із закордонних експедицій в єдиному екземплярі. Багато рослин потім продають різноманітним фірмам - як вітчизняним, так і закордонним.
 
Для всіх дітей клонування рослин є новиною. У школі ніхто з них такого не робив. Вони розповідають, що обов'язково приїдуть подивитися на свої дерева через кілька років.
 
 
 
 

Олександр Олефір приїхав до літньої школи з Рівненської області, і дуже задоволений навчальним процесом.
 
«Я приїхав сюди, оскільки захистив магістерську роботу з мікробіології і планую пов'язати свою майбутню професію з цим напрямом. Мені дуже сподобалася і сама «Софіївка», і лекції з клонування рослин. Раніше не доводилося таким займатися. Тут я склав професійний гербарій, дізнався багато нового про біотехнології рослин».
 

Також учнів ведуть у підвал лабораторії. Тут у спеціальних ящиках і папках зберігаються численні гербарії. Всього їх в «Софіївці» 8000 зразків, причому найстарішому вже 441 рік.
 
Перед зберіганням висушені рослини поміщають в морозильну камеру, тому їм не страшні комахи-шкідники. Щороку колекція оновлюється - співробітники парку привозять нові унікальні зразки з експедицій.
 
 
 

Поруч знаходиться насіннєвий фонд для обміну з іншими науковими установами. Як ми дізнаємося у співробітниці, найбільшою популярністю користуються трав'янисті рослини.
 
 
 

Також виявляється, що у дендропарку «Софіївка» є спеціальна ділянка, де висаджуються клоновані рослини з лабораторій. Співробітники ведуть за ними регулярне спостереження.
 
 
 

Ось ця скандинавська горобина через 40 років повинна вирости дуже високою і прожити аж 300 років.
 

Михайло Небиков скаржиться, що туристи дуже часто ламають рослини або забирають до себе на город. Хурма, наприклад, протрималася в парку рівно два дні. Проте в «Софіївці» росте безліч дивовижних рослин, наприклад, диняче дерево і гвоздика граціанопольська, яка вже давно зникла з природи.
 
На жаль, для навчання юних фахівців парку сьогодні дуже не вистачає матеріально-технічної бази, молекулярно-біологічних лабораторій з ДНК-аналізу.
 
Директор Малої академії наук Оксен Лісовий упевнений, що розвиток лабораторної бази як Національної академії наук, так і всіх установ, які працюють з обдарованими дітьми - проблема, яку потрібно терміново вирішувати.
 
«Сьогодні весь світ переходить на цифрові лабораторії. А сучасні діти дуже легко освоюють складне наукове обладнання. Це дійсно феноменально, і якщо їм дати матеріальну базу, це призведе до прориву в українській науці. Особливо враховуючи генетичну схильність українців до наукових досліджень, і рівень талантів, який демонструють наші діти».
 
Ну що ж, будемо сподіватися, що, незважаючи на всі труднощі, талановиті МАНівці не охолонуть до свого захоплення і допоможуть вийти українській науці на світовий рівень. А літню школу згадуватимуть як свій перший крок до серйозної роботи з вивчення цього нескінченно цікавого світу.
 
 
 

Анастасія Піка, фото Максима Требухова,

 

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1767